Рішення № 17078591, 12.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року справа № 5020-780/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча,18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011)

до відповідача Приватного підприємства „Роза Люкс”

(вул. Р. Люксембург, 40/10, м. Севастополь, 99001)

про стягнення заборгованості 8697,02 грн.

за участю:

прокурора Радулов А.Д, посвідчення № 684 від 09.03.2011,

представників сторін:

від позивачів ОСОБА_1 - представник, довіреність № 210 від 04.01.2011 (копія у справі),

ОСОБА_2 - представник, довіреність № 310 від 04.01.2011 (копія у справі),

від відповідача не зявився.

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства „Роза Люкс” про стягнення заборгованості 8697,02 грн., у тому числі 8490,67 грн. основного боргу, 135,49 грн. пені, 43,63 грн. інфляційних витрат та 23,23 грн. - 3% річних.

Розгляд справи 07.06.2011р. відкладався у звязку з неявкою прокурора та представника відповідача та неподанням учасниками процесу витребуваних документів.

15.06.2011р. прокурор через канцелярію суду навав лист прокуратури Нахімовського району міста Севастополя від 14.06.11 № 46-2729, у якому вказав, що в прохальній частині позовної заяви допущено описку щодо суми 3% річних (23,23 грн.), відповідно до розрахунку позивача 3% річних становить 27.23 грн. Даний лист суд прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.07.2011р. прокурор подав клопотання про усунення описки, у якому просив вважати вірним п.2 прохальної частини позову в наступній редакції: „стягнути з Приватного підприємства „Роза Люкс” (вул. Р. Люксембург, 40/10, м. Севастополь, 99001, ЄДРПОУ 36634255, р/р 26003322441 в філії ДАО МТБ м. Сімферополь, МФО 384748, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26007945206831 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195, або на інші рахунки) заборгованість у розмірі 8697,02 грн., у тому числі 8490,67 грн. основний борг, 135,49 грн. пеня, 43,63 грн .індексу інфляції та 27,23 грн. 3% річних”. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи.

Прокурор та представники позивача у судовому засіданні 12.07.11 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у засідання суду 12.07.2011р. не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 23.05.2011р. та від 07.06.2011р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки суд надавав достатньо часу відповідачу для реалізації своїх процесуальних прав, як сторони судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Роза Люкс”, виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

12.10.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1957 на постачання теплової енергії згідно умов якого позивач (продавець) постачає відповідачу (покупець) теплову енергію до кордону експлуатаційної відповідальності, балансової належності теплових мереж та купівлі-продажу теплової енергії вчасно та відповідної якості, а постачальник зобов'язується прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.

Умовами п.2.1 договору передбачено, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування і можуть бути змінені протягом терміну дії договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.6, 4.7, 4.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію розраховується виходячи з займаної площі, що стоплюється, згідно з нормами споживання. Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може проводити авансові платежі за всіма видами теплопостачання, що передбачені вказаним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію. Остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Розрахунок вважається отриманим Покупцем, якщо останній до 15 числа наступного за розрахунковим місяця не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць. За несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, що належить сплатити.

Згідно з п.п. 5.2.1, 5.2.8 договору Покупець зобовязаний сплачувати за спожиту теплову енергію в установлені договором строки. За несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, що належить сплатити.

Умовами п.8.1 договору спори, що виникають між сторонами щодо умов договору, вирішуються шляхом переговорів чи в судовому порядкую згідно з вимогами чинного законодавства.

Матеріали справи також свідчать, що на виконання умов вказаного договору Позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, у звязку з чим, Відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури, проте, Відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед Позивачем не виконав, у звязку з чим, має заборгованість перед позивачем в розмірі 8490,67 грн. (а.с. 16-20).

Доказів сплати суми основного боргу в розмірі 8490,67 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені у сумі 135,49 грн., 3% річних в сумі 27,23 грн. та інфляційних витрат та 43,63 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.п. 5.2.1, 5.2.8 договору Покупець зобовязаний сплачувати за спожиту теплову енергію в установлені договором строки. За несвоєчасно внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, що належить сплатити.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем (а.с.9), визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 135,49 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3% річних (а.с.11) визнаний судом правильним, тому 3% річних підлягають стягненню в розмірі 27,23 грн.

Розрахунок Позивача інфляційних витрат (а.с.10) визнаний судом правильним, тому інфляційні витрати підлягають стягненню в розмірі 43,63 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені в розмірі 135,49 грн., 3 % річних в розмірі 27,23 грн. та інфляційних витрат та 43,63 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлю наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено прокурору та представникам позивача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 548, 549 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Роза Люкс” (вул. Р. Люксембург, 40/10, м. Севастополь, 99001, ЄДРПОУ 36634255, р/р 26003322441 в філії ДАО МТБ м. Сімферополь, МФО 384748, аБо з інших рахунків) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26007945206831 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195, або на інші рахунки) заборгованість у розмірі 8697,02 грн. (вісім тисяч шістсот девяносто сім грн. 02 коп.), з яких: 8490,67 грн. основний борг, 135,49 грн. пеня, 43,63 індексу інфляції та 27,23 грн. 3% річних.

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 14.07.2011р.