Рішення № 17078126, 14.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р. Справа № 5010/984/2011-15/52

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд", вул. Грушевського, 22А, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 129321 грн. 59 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність № 18/11 від 18.11.2010 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд" про стягнення коштів в сумі 129321 грн. 59 коп., в тому числі: 21830 грн. 67 коп. основного боргу, 95601 грн. 91 коп. штрафу, 9134 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 2754 грн. 48 коп. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору постачання товару № 1806/01 від 18.06.2009 року, позивачем поставлено відповідачу товар (бетон товарний та розчин), а відповідач в повному обсязі кошти за отриманий товар не оплатив.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2011 року.

Ухвалами суду від 23.05.2011 року та від 21.06.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 21.06.2011 року та на 05.07.2011 року.

Ухвалою суду від 05.07.2011 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.07.2011 року.

В судовому засіданні 14.07.2011 року, в порядку ст. 22 ГПК України, представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог № 1307/11 від 13.07.2011 року (вх. № 5990/2011-свх від 14.07.2011 року), з якої вбачається, що відповідачем, після порушення провадження у справі, сплачено кошти в сумі 21830 грн. 67 коп. (платіжне доручення № 64 від 13.07.2011 року), в зв"зку з чим просить стягнути з відповідача 47104 грн. 71 коп. штрафу, за період з 10.10.2009 року по 26.01.2010 року; 9134 грн. 53 коп. інфляційних втрат, за серпень 2009 року - березень 2011 року; 2754 грн. 48 коп. 3% річних, за період з 27.07.2009 року по 18.04.2011 року.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, зменшити розмір позовних вимог, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача, в судовому засіданні 14.07.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання товару № 1806/01 від 18.06.2009 року, в частині оплати коштів за отримані товари (бетон М-350 фр. 5х20). Зазначає, що після порушення провадження у справі, а саме 13.07.2011 року, відповідачем оплачено 21830 грн. 67 коп. заборгованості за отримані товари, що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 13.07.2011 року, тому просить припинити провадження у справі в цій частині, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 47104 грн. 71 коп. штрафу, за період з 10.10.2009 року по 26.01.2010 року, 9134 грн. 53 коп. інфляційних втрат, за серпень 2009 року - березень 2011 року, 2754 грн. 48 коп. 3% річних, за період з 27.07.2009 року по 18.04.2011 року, та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 14.07.2011 року, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 16.05.2011 року, від 23.05.2011 року, від 21.06.2011 року та від 05.07.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 20048686 вручено 13.07.2011 року та № 20158970 вручено 13.07.2011 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

З Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 03-1/03/1-259-932 від 18.05.2011 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд", відповідно до даних якого станом на 18.05.2011 року місцезнаходженням відповідача є: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 22А.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

18.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд" (Покупець) укладено договір постачання товару № 1806/01 від 18.06.2009 року (далі Договір), предметом якого є доставка бетону товарного та розчину.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу бетон М-350 фр. 5х20 на загальну суму 186430 грн. 67 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000424 від 16.07.2009 року, № РН-0000483 від 31.07.2009 року, № РН-0000587 від 31.08.2009 року, № РН-0000692 від 30.09.2009 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач зобов"язався розрахуватися за кожну окремо поставлену партію товару протягом 10-ти календарних днів з часу отримання партії товару.

В порушення договірних зобов"язань відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за отримані товари, в результаті чого утворилася заборгованість перед позивачем, станом на 18.04.2011 року, в сумі 21830 грн. 67 коп.

Після порушення провадження у справі, а саме 13.07.2011 року, відповідачем оплачено заборгованість перед позивачем, в сумі 21830 грн. 67 коп., за бетон, що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 13.07.2011 року.

За таких обставин, беручи до уваги клопотання позивача, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині, оскільки відсутній предмет спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Окрім цього, згідно п. 9.1. Договору, позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 0,5 % від загальної суми боргу за кожний день прострочки, в сумі 47104 грн. 71 коп., за період з 10.10.2009 року по 26.01.2010 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем також нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 9134 грн. 53 коп., за серпень 2009 року - березень 2011 року, та 3 % річних в сумі 2754 грн. 48 коп., за період з 27.07.2009 року по 18.04.2011 року.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 47104 грн. 71 коп. штрафу, за період з 10.10.2009 року по 26.01.2010 року, 9134 грн. 53 коп. інфляційних втрат, за серпень 2009 року - березень 2011 року, 2754 грн. 48 коп. 3% річних, за період з 27.07.2009 року по 18.04.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 58993 грн. 72 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 47104 грн. 71 коп. штрафу, за період з 10.10.2009 року по 26.01.2010 року, 9134 грн. 53 коп. інфляційних втрат, за серпень 2009 року - березень 2011 року, 2754 грн. 48 коп. 3% річних, за період з 27.07.2009 року по 18.04.2011 року, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1293 грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд" про стягнення коштів в сумі 129321 грн. 59 коп. задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд", вул. Грушевського, 22А, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34084696), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, (ідентифікаційний код 22191495), 21830 грн. 67 коп. основного боргу, згідно умов договору постачання товару № 1806/01 від 18.06.2009 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монокарбуд", вул. Грушевського, 22А, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34084696), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, (ідентифікаційний код 22191495), 47104 (сорок сім тисяч сто чотири) грн. 71 коп. штрафу, за період з 10.10.2009 року по 26.01.2010 року, 9134 (дев"ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 53 коп. інфляційних втрат, за серпень 2009 року - березень 2011 року, 2754 (дві тисячі сімсот п"ятдесят чотири) грн. 48 коп. 3% річних, за період з 27.07.2009 року по 18.04.2011 року, 1293 (тисячу двісті дев"яносто три) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 19.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 19.07.11