Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.11 Справа № 6/5009/3431/11
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)
До Науково технічного центру Панорамних акустичних систем НАН України (69600, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1)
про стягнення 5 683 грн. 53 коп.
СуддяМісюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 10/27 від 04.01.2011р., ОСОБА_2 дов. № 9/27 від 04.01.2011р.
Від відповідача:ОСОБА_3 дов. 145-201 від 11.07.2011р., ОСОБА_4 дов. № 145-199 від 11.07.2011р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя до Науково технічного центру Панорамних акустичних систем НАН України в Запорізькій області м. Запоріжжя, про стягнення 5683 грн. 53 коп., суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію по договору купівлі продажу теплової енергії № 501549 від 01.09.2006 року за період з листопада по грудень 2009 року, за березень та грудень 2010 року та з лютого по квітень 2011 року, в загальній сумі 33084 грн. 02 коп.
Позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з лютого 2011 року по квітень 2011 року в сумі 5683 грн. 53 коп.
Заява позивача приймається судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).
Відповідач надав суду відзив на первісний позов, в задоволенні якого просив відмовити з наступних підстав: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 501549 в сумі 33084 грн. 02 коп. Зазначену суму позивач вважає заборгованістю відповідача, що виникла у листопаді 2009 р., коли кількість спожитої електроенергії була розрахована на підставі договірного теплового навантаження на опалення, з урахуванням фактичних годин подачі теплової енергії та з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря. 01.09.2006 р. сторони уклали договір №501549 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, згідно з яким позивач (теплопостачальна організація) взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачеві (споживачу), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за чинними тарифами (цінами) у строки та порядку, встановленими умовами цього договору. У зв'язку з аварією на електричній підстанції ДП «Радіоприлад», яка живить електроенергією організацію відповідача, було припинене електропостачання з 26.10.2009 р. по 01.12.2009 р. Оскільки у відповідача встановлено електронний лічильник витрат тепла, без електроенергії такий лічильник працювати не в змозі. Про це відповідач негайно повідомив позивача телефоном. Відповідно до п. 5.5 договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача в розрахунковий період. Згідно з п. 1.1 обсягів та порядку постачання теплової енергії споживачу (додаток №1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді) максимальне теплове навантаження на потреби опалення відповідача дорівнює 0,278810 Гкал/год. Після відновлення електропостачання відповідача позивач виставив і зажадав оплати акта, сума в якому явно не відповідала ні середньомісячному споживанню за опалювальний період, ні, тим паче, нарахуванням за листопад у минулих роках. Причому розрахунок обсягу теплової енергії в акті наведений не був, про що листом від 08.02.2010 р. №145-35 відповідач повідомив позивача, просив надати детальні розрахунки обсягів теплової енергії, зроблені відповідно до вимог п. 5.5 договору, що дасть змогу розглянути по суті питання про підписання і оплату акта за листопад 2009 р., наданий позивачем акт було повернуто без підписання. Листом від 12.03.2010 р. №272 позивач навів розрахунок кількості спожитої теплоенергії, на підставі якого визначена сума, яку він вважаєте заборгованістю. При цьому позивач виходив з того, що договірне теплове навантаження на опалення дорівнює 0,278810 Гкал/год., а «фактичний коефіцієнт корисного відпуску з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря у листопаді 2009 р. склав 235,625». Листом від 24.03.2010 р. №145-90, отриманим позивачем 29.03.2010 р., відповідач повідомив, що зроблений позивачем розрахунок кількості спожитої теплоенергії в листопаді 2009 р. не враховує, що відповідно до Розрахунку теплового навантаження та елеватора НТЦ ПАС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, виконаному і скріпленому штампом ФК «МТМ»Комунарського району м. Запоріжжя 26.10.2007 р., сумарне теплове навантаження елеватора становить 0,234841 Гкал/год. і є сумарним показником теплових навантажень по цеху №10 (0,102118 Гкал/год.) і адміністративно-побутовому корпусу (0,132723 Гкал/год.), при цьому відповідно до акта припинення подачі теплової енергії від 08.06.2009 р., ФК «МТМ»Комунарського району м. Запоріжжя установлено опломбовані металеві заглушки на внутрішню систему опалення НТЦ ПАС, що живить цех №10. Таким чином теплове навантаження на опалення відповідача у листопаді 2009 р. становило не 0,278810 ГКал/год., що покладено в основу розрахунку позивача, а лише 0,132723 Гкал/год., що підтверджується документами, складеними за участю позивача. Крім цього, у згаданому листі відповідач просив повідомити структуру «фактичного коефіцієнта корисного відпуску»(значення - 235,625) та його розрахунок для НТЦ у листопаді 2009 р. Нажаль, зазначена інформація так і не була надана позивачем, відповідь на лист від 14.03.2010 р. №145-90 відповідач не отримував по нинішній день, що не дає можливості перевірити правильність зробленого позивачем нарахування обсягів теплової енергії та її вартості. Без цього розгляд вимог позивача по суті є неможливим. Оскільки відповідно до п. 5.5 договору обсяг теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача в розрахунковий період, для розрахунку потрібна формула, до складу якої мають обов'язково входити: договірне теплове навантаження або фактичне теплове навантаження, якщо теплове навантаження на об'єкті змінювалось після укладення договору; середньомісячна температура зовнішнього повітря; середньомісячна температура холодної води; кількість годин (діб) роботи обладнання споживача, що споживає тепло. Така формула в договорі не наведена, сторонами не узгоджувалась, на її нормативне визначення позивач не посилався. Маючи таку формулу, слід отримати значення її складових за період, за який робиться розрахунок з наведенням доказів і джерела інформації (зокрема, про температуру зовнішнього повітря та холодної води). Після цього можливий арифметичний розрахунок обсягу теплової енергії і її вартості. Без переліченої вище інформації розмір суми, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, не є доведеним належним чином. На неодноразові запити відповідача позивач зазначені відомості не надав, а лише далі вимагав сплати нічим не підтвердженої суми.
В судовому засіданні стосовно уточнених позовних вимог відповідач пояснив, що не заперечує проти суми вартості теплової енергії за період з лютого по квітень 2011 року - 5683 грн. 53 коп. Платежі за теплову енергію за вказаний період відповідачем не проводились, оскільки у грудні 2010 року відповідачу був виставлений рахунок за теплову енергію з позначенням „- 9 902 грн. 31 коп.”, тобто мала місце переплата. Відповідач вважає, що вказану суму необхідно зарахувати в рахунок погашення вартості теплової енергії за період з лютого по квітень 2011 року, а також на майбутні платежі.
В судовому засіданні оголошувалась перерва.
13.07.2011 року розгляд справи продовжено і прийнято рішення.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
01.09.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі продажу теплової енергії в гарячий воді № 501549 з додатками (далі договір).
За умовами договору, п. 1.1, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, які є його невідємними частинами.
На підставі вказаного договору відповідач отримав теплову енергію за період з лютого по квітень 2011р. на загальну суму 5683 грн. 53 коп., що підтверджується рахунками на оплату та актами приймання передачі теплової енергії за вказаний період.
Акт приймання передачі теплової енергії за вказаний період були складені у двох примірниках : для позивача та відповідача.
Одні примірники актів та рахунки на оплату були надіслані відповідачу поштою, що підтверджується наданими суду копіями реєстрів на відправку від 11.03.2011 року, від 11.04.2011 року та від 09.06.2011 року.
Відповідно до приписів п. п. 6.6.1 п. 6.6 договору, отриманий акт приймання передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання.
Відповідач вказані приписи договору не виконав, підписані та оформлені належним чином примірники актів приймання передачі теплової енергії за період з лютого по квітень 2011 року позивачу не повернув.
В п. п. 6.6.2 п. 6.6. договору вказано, що у разі не отримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Позивач надав суду акти приймання передачі теплової енергії за період з лютого по квітень 2011 року із відповідною позначкою про те, що відповідач не підписів зі своєї сторони вказані акти.
За таких підстав, оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В судовому засіданні відповідач надав суду акти приймання передачі теплової енергії за період з лютого по квітень 2011 року, які ним підписані без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу підписаних актів.
Згідно п. 6.2 договору, розрахунковим період є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3 договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Рахунки на оплату теплової енергії за спірний період були надіслані відповідачу поштою, що підтверджується наданими суду копіями реєстрів на відправку від 11.03.2011 року, від 11.04.2011 року та від 09.06.2011 року.
В судовому засіданні відповідач пояснив, що рахунки за вказаний період він отримав, проте оплату не проводив.
Відповідач не надав доказів сплати заборгованості в сумі 5 683 грн. 53 коп.
Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 5 683 грн. 53 коп.
Стосовно твердження відповідача про те, що суму переплати за грудень 2010 року у розмірі 9902 грн. 31 коп. необхідно зарахувати в рахунок сплати вартості спожитої теплової енергії за період з лютого по квітень 2011 року, то слід вказати наступне:
Чинним законодавством не передбачено можливість в односторонньому порядку проводити зарахування несплачених платежів за рахунок переплати по іншим видам платежів.
Позивач вказав, що відповідач не звертався до нього з відповідної письмовою заяву про переведення суми переплати в рахунок погашення заборгованості за спірний період.
Відповідач також підтвердив, що не звертався до позивача стосовно зарахування переплати в рахунок погашення платежів за період з лютого по квітень 2011 року.
При цьому, відповідач не позбавлений можливості звернуться до позивача з відповідної заявою про зарахування суми переплати в рахунок оплати за теплову енергію у майбутні періоди.
Заперечення відповідача не приймаються судом з вищевикладених підстав.
Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 82 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Стягнути з Науково технічного центру панорамних акустичних систем Національної академії наук України (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1; код ЄДРПОУ 20471017; р/р № 35219003000264 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Концерну „Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 313957) основний борг в сумі 5683 грн. 53 коп. Надати наказ.
Стягнути з Науково технічного центру панорамних акустичних систем Національної академії наук України (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1; код ЄДРПОУ 20471017; р/р № 35219003000264 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Концерну „Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 313957) витрати по сплаті державного мита в сумі 56 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 40 грн. 52 коп. Надати наказ.
Суддя Л.С. Місюра
Судове рішення № 17078085, Господарський суд Запорізької області було прийнято 13.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/5009/3431/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: