Рішення № 17078090, 13.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11 Справа № 4/5009/3408/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 79-А)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 від 01.10.2007 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3, довіреність № 04/27 від 04.01.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2 особисто (на підставі паспорту громадянина України серія НОМЕР_2)

16.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_2) про стягнення 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 від 01.10.2007 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3408/11, судове засідання призначено на 13.07.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.10.2007 р. позивачем та відповідачем у справі був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508, за умовами якого позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та сплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановлені умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. На виконання умов договору за період з листопад 2009 року по вересень 2010 року позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 650,26 грн., в яку увійшли, плата за приєднане теплове навантаження, гаряче водопостачання та фактично отриману теплову енергію. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії відповідачем була оплачена частково, а саме: 24.02.2010 р. відповідачем було сплачено 425,00 грн., з яких у позовний період зараховано 190,18 грн., та 15.09.2010 р. сплачено 38,15 грн. Зазначена оплата зарахована позивачем як часткове погашення боргу за листопад 2009 року. Решту суми боргу відповідач не сплатив. У звязку із цим, саном на час вирішення справи в судовому засіданні за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2 421,93 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 600508 від 01.10.2007 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ФОП ОСОБА_2 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

Відповідач факт неналежного виконання зобовязань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 від 01.10.2007 р. та позовні вимоги про стягнення 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за вказаним договором визнав у повному обсязі, про що надав суду усні пояснення в судовому засіданні 13.07.2011 р.

Також представниками сторін надано суду належним чином посвідчену копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2011 р., який підписаний уповноваженими особами позивача і відповідача і скріплений печаткою позивача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед Концерном “Міські теплові мережі” за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 від 01.10.2007 р. за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року в розмірі 2 421,93 грн.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 з відповідними додатками до нього, а також змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами, (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (Теплопостачальна організація) зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу (Споживачу), а відповідач зобовязався прийняти та сплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановлені умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по АДРЕСА_2.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.10.2007 р. і діє до 01.10.2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну діє Договору не заявила про розірвання Договору. (пункт. 10.4 Договору).

На підставі вказаних положень Договору та норм чинного законодавства, дія Договору № 600508 від 01.10.2007 р. сторонами була пролонгована на 2010 рік.

Додатком № 1 до Договору “Обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу” в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.08.2009 р. визначено, що Теплопостачальна організації відпускає Споживачу в період з 01.08.2009 р. по 31.07.2010 р. теплову енергію в гарячій воді в обсягах Q рік = 8,189 Гкал. Приєднане максимальне теплове навантаження становить Q = 0,002941 Гкал/годину, в тому числі: на потреби опалення 0,002541 Гкал/годину, на підігрів води з середньогодинним тепловим навантаженням 0,0004 Гкал/годину.

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору “Обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу” в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.08.2009 р. орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається Споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору, становить 3 623,82 грн., ПДВ 715,76 грн., всього 4 348,58 грн.

У відповідності до положень розділу 6 Договору “Розрахунки за теплову енергію” підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Відповідно до пунктів 3.2.6 і 3.2.26 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором, а також щомісячно, у строки визначені договором, повертати позивачу підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

На виконання умов Договору за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 650,26 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії направлялися позивачем за належною адресою відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстри на відправлення кореспонденції за спірний період.

Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

У звязку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за спірний період на загальну суму 2 650,26 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії відповідачем була оплачена частково, а саме: 24.02.2010 р. відповідачем було сплачено 425,00 грн., з яких у спірний період позивачем зараховано 190,18 грн., та 15.09.2010 р. сплачено 38,15 грн. Сплачені відповідачем грошові кошти в загальній сумі 228,33 грн. позивачем були зараховані як часткове погашення боргу за листопад 2009 року. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 від 01.10.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” в розмірі 2 421,93 грн. підтверджується фактичними обставинами справи, а також наданою сторонами до матеріалів справи належним чином посвідченою копією Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2011 р.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період теплову енергію не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за спожиту протягом листопада 2009 року вересня 2010 року теплову енергію в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2 421,93 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію документально підтвердженими, доведеними, заснованими на законі та такими, що предявленні позивачем до стягнення обґрунтовано.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600508 від 01.10.2007 р. за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року визнав у повному обсязі, про що усно заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у звязку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Концерну “Міські теплові мережі” 2 421,93 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 599, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії Запорізьке обласне відділення ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн. 93 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “15” липня 2011 р.