Рішення № 17078084, 12.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.11 Справа № 6/5009/3421/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152; адреса для листування: 71708, м. Токмак Запорізької області, вул. Гоголя, буд. 136 Запорізька філія ПАТ „Компанія „Райз”)

До Приватного підприємства „Агрофірми Прогрес” (70054, с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області, вул. Молодіжна, буд. 1)

Про стягнення 211 754 грн. 21 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 838/2-10ЮР від 03.06.2010 р.

Від відповідача:ОСОБА_2, дов. № 22 від 01.06.2009 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” м. Київ до Приватного підприємства „Агрофірми Прогрес” с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області про стягнення 211 754 грн. 21 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар по договору поставки на умовах товарного кредиту № 00479/02/34 від 01.03.2008 р. в сумі 64 392 грн. 85 коп., пеню в сумі 19 670 грн. 69 коп., збитки в сумі 128785 грн. 70 коп., проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 30033 грн. 53 коп., інфляційні в сумі 9723 грн. 32 коп.

Позивач подав дві заяви про уточнення позовних вимог.

В першій заяві про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105 399 грн. 92 коп., пеню за період з 22.07.2009 р. по 04.07.2011 р. в сумі 37 084 грн. 88 коп., проценти за неправомірне користування коштами за період з 22.07.2009 р. по 04.07.2011 р. в розмірі 57 649 грн. 43 коп., витрати від інфляції за період з серпня 2009 р. по травень 2011 р. в сумі 20 236 грн. 78 коп.

У другій заяві про уточнення позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги та остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105 399 грн. 92 коп., пеню за період з 02.09.2009 р. по 04.07.2011 р. в сумі 32 672 грн. 53 коп., проценти за неправомірне користування коштами за той самий період в розмірі 53 444 грн. 98 коп., витрати від інфляції за період з вересня 2009 р. по травень 2011 р. в сумі 20 236 грн. 78 коп.

Заяви позивача приймаються судом, оскільки подані у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне: 01.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №00479/02/34 (надалі - договір). Відповідно до умов п. 1.1. договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача в терміни визначені договором товар. Згідно з п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару та нарахованих відсотків, інші умови погоджені сторонами - визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невід'ємну частину договору. Відтак, конкретні умови щодо найменування товару, його вартості та строків поставки сторони погодились визначити виключно в специфікації (додатки № 1 та № 1а). Відповідач звертає увагу суду на те, що термін поставки товару відповідно до додатку № 1а визначено конкретною датою - 20.04.2008р. Щодо поставок товару не на підставі договору, то відповідачем зазначено наступне: 1) поставка відповідно до видаткової накладної №ВН-10034-00246 від 25.03.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку №1а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком 1а, відтак товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 2) Поставка відповідно до видаткової накладної №ВН-10034-00467 від 16.04.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку №1 а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком 1а, відтак - товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 3) Поставка відповідно до видаткової накладної №ВН-10034-00468 від 16.04.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку № 1а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком 1а, відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 4) Поставка відповідно до видаткової накладної № ВН-10034-00550 від 22.05.2003р.: товар, який зазначено в накладній, зазначено в додатку № 1а, але на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком 1а, відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 5) Поставка відповідно до видаткової накладної №ВН-10034-00551 від 22.05.2008р.: товар, який зазначено в накладній по позиціям 1, 2, 3, не зазначено в додатку №1 а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком 1а, товар який зазначено в накладної по позиціям 4, 5, 6 - зазначено в додатку № 1а в кількості 200 л., поставлено 110 л., відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 6) Поставка відповідно до видаткової накладної № ВН-10034-00552 від 22.05.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку № 1а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком № 1а, відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 7) Поставка відповідно до видаткової накладної № ВН-10034-00558 від 22.05.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку № 1а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком № 1а, відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 8) Поставка відповідно до видаткової накладної № ВН-10034-00746 від 09.06.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку № 1а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком № 1а, відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. 9) Поставка відповідно до видаткової накладної № ВН-10034-00755 від 09.06.2008р.: товар, який зазначено в накладній, не зазначено в додатку № 1а, на накладній зазначено інший договір (від 14.03.2008р.), товар поставлено не в строк, обумовлений додатком № 1а, відтак: товар поставлено відповідачу не за договором, умови договору до цієї поставки не повинні застосовуватися. Отже, вищевказані поставки товару не кореспондуються з договором, не обумовлені договором, та є такими, що здійснювались поза договором. Також, відповідач зазначає, що позивач надав суду додаток №1а, який відрізняється від додатку, який має відповідач: так, на додатку, який має відповідач, не зазначено що саме цей додаток є додатком № 1 а, та на додатку відсутні посилання на договір. Якщо припустити, що поставки по вищенаведеним накладним здійснювались на підставі договору, то згідно з ст. 224 Господарського кодексу України (далі ГК України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Зазначений перелік обставин, що підпадає під термін «збитки», відповідно до вищевказаної норми ГК України, є вичерпним. Позивач у позові взагалі не зазначає які-саме збитки він поніс, та внаслідок яких протиправних дії відповідача такі збитки зявились. Згідно з ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобовязання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Сторони господарського зобовязання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобовязання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Позивач не надав суду жодного доказу того, що він, внаслідок неналежного виконання договору відповідачем зазнав будь-які збитки. Тому, нарахування начебто понесених позивачем з вини відповідача збитків у сумі 128785 грн. 70 коп. є необґрунтованим, безпідставним та протиправним. Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Виходячи з заявлених позовних вимог, та, як зазначає позивач у позові, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 30.10.2008р. Відтак, нарахування пені повинно здійснюватись до 30.04.2009р. Таким чином, намагання позивача стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 670 грн. 69 коп. за період з 01.08.2009р. по 31.03.2011р. є необґрунтованим, безпідставним та протиправним. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідач до цього часу не отримував від позивача вимогу щодо сплати на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми, від так, позивач не виконав положення ст. 625 ЦК України, що в свою чергу, унеможливлює стягнення з відповідача відповідних сум в судовому порядку. Також, відповідач зазначає, що 08.07.2009р. до договору було укладено сторонами додатковий договір № 34/04, яким внесено зміни до термінів оплати та відсотків. Відповідно до п. 1.2. додаткового договору строк оплати товару - 01.09.2009р., відсоток - 16%. Відповідно до п. 1.3 додаткового договору, термін сплати всіх та будь-яких інших платежів по основному договору, які привязані до терміну оплати вартості товару, продовжуються на відповідний період часу, тобто до 01.09.2009р., а не 30.10.2008р., як зазначає позивач у позові. Таким чином, сторони змінили строк оплати товару з 30.10.2008р. на 01.09.2009р., та позивач приховав цей факт від суду. Відтак, всі розрахунки позивача, що зазначені у позові та в доданих розрахунках ціни позову є невірними, та не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач у позові (в розрахунках основного боргу) зазначає, що відповідач здійснив лише дві оплати (не враховуючи авансову частину 60189 грн. 43 коп.) за поставлений товар: 1) 81266 грн. 80 коп. (16 092,44 доларів США), 2) 242 780 грн. (31 538,06 доларів США), відповідач поставив позивачу товар на вказану суму, до цього часу позивач у повному обсязі за вказаний товар з відповідачем не розрахувався. Але, таке твердження позивача не відповідає дійсності, так: 05.11.2008р. відповідач сплатив позивачу 8125 грн. та 12096 грн., разом 20221,00 грн.; 14.05.2008р. відповідач сплатив позивачу 86 000 грн.; 15.05.2008р. відповідач сплатив позивачу 34 400 грн.; 22.09.2008р. відповідач сплатив позивачу 83 000 грн., що разом складає: 223621 грн. Отже, відповідач окрім тих платежів, що зазначає позивач у позові, сплатив на користь позивача за поставлений товар додатково 223621 грн. Таким чином, на думку відповідача, він не має на цей час заборгованості перед позивачем. Також, відповідач зазначає, що до матеріалів справи позивач не надав жодного доказу в підтвердження офіційного курсу долару США до гривні, але в своїх розрахунках ціни позову позивач застосовує саме долар США. На підставі викладеного, та враховуючи те, що на взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем у справі не розповсюджуються умови договору, і відповідач взагалі не має заборгованості перед позивачем, відповідач просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що у видаткових накладних , довіреностях та платіжних дорученнях невірно позивачем та відповідачем вказано дату укладення договору № 00479/02/34 14.03.2008 р. Фактично між сторонами був укладений цей договір тільки - 01.03.2008 р. В додатках 1-а, 1, 2-а від 01.03.2008 р. зазначено, що вони укладені 01.03.2008 р. та являються додатками до договору № 00479/02/34 від 01.03.2008 р.

Листом від 03.06.2010 р. позивач просив відповідача замість дати укладання договору 14.03.2008 р. вважати датою укладання договору 01.03.2008 року. У звязку з тим, що позивач не зміг надати суду докази надсилання цього листа відповідачу, то змушений вдруге надіслати даний лист відповідачу у липні 2011 р.

В судовому засіданні була оголошена перерва до 12.07.2011 р.

12.07.2011 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

01.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № 00479/02/34 з додатками, договором про внесення змін до договору (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, в термін, визначений договором, позивач взяв на себе зобовязання передати у власність відповідача продукцію виробничо технічного призначення (надалі - товар), а відповідач зобовязався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки відповідачу, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та терміни оплати вартості товару (у т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невідємну частину договору.

01.03.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано додатки № 1, № 1а до договору, в яких сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, термін поставки, гривневу вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та терміни оплати вартості товару (у т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, та інш.

Крім того, 01.03.2008 року між сторонами був підписаний ще додаток № 2а до договору, який не згадується у договорі, однак додаток № 2а до договору підписаний у двохсторонньому порядку, скріплений печатками сторін та у верхньому правому кутку зазначено, що він являється “ додатком № 2а від 01.03.2008 року до договору № 00479/02/34 від 01.03.2008 р.”.

08.07.2009 р. сторони уклали договір про внесення змін до договору поставки в частині зміни терміну оплати № 34/04 (далі договір про внесення змін).

При цьому, в пункті 1.1 даного договору про внесення змін зазначено, що цим договором сторони вносять в договір поставки № 00479/02/34, укладеного між сторонами (далі основний договір) в частині , яка стосується терміну оплати покупцем (відповідачем по справі) вартості товару.

Відповідно до пункту 1.2 договору про внесення змін сторони встановили новий строк погашення - 01.09.2009 р., зазначили суму боргу 229 275 грн. 04 коп., змінили відсоток - 16 %, кількість днів, за які нараховані відсотки 55, суму нарахованих відсотків 5 527 грн. 73 коп.

В пункті 1.3 цього договору зазначено, що терміни сплати всіх та будь-яких інших платежів по основному договору, які привязані до терміну оплати вартості товару, продовжуються на відповідний період часу.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 341 415 грн. 63 коп., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується копіями видаткових накладних № ВН-10034-00246 від 25.03.2008р., № ВН-10034-00467 від 16.04.2008р., № ВН-10034-00468 від 16.04.2008р., № ВН-10034-00550 від 22.05.2008р., № ВН-10034-00551 від 22.05.2008р., № ВН-10034-00552 від 22.05.2008р., № ВН-10034-00558 від 22.05.2008р., № ВН-10034-00746 від 09.06.2008р., № ВН-10034-00755 від 09.06.2008р., а також довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей ЯОК № 732954 від 25.03.2008р., НБІ № 204436 від 22.05.2008р. та НБІ № 204445 від 03.06.2008р.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатку. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Відповідно до пунктів 2.4, 3.5.1 договору та додатку № 1 до договору, відповідач зобовязався оплатити вартість (ціну) товару, яка оплачується авансом в сумі 11 918,70 доларів США, в строк до 25.03.2008 р.

Вказану суму відповідач сплатив у повному обсязі в сумі 60 189 грн. 43 коп., що в еквіваленті до долару США згідно з офіційним курсом в розмірі 5,05 грн., встановленого НБУ станом на день платежу та підтверджується банківською випискою від 14.03.2008 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 2.5, 3.5.2 договору та додатків № 1а та № 2а від 01.03.2008 р. до договору, відповідач зобовязався оплатити вартість (ціну) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку (остаточний розрахунок) в сумі 55 688,36 доларів США в строк до 30.10.2008 р.

Відповідно до пункту 2.6 договору, товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем (відповідачем) у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) проценти.

Згідно з пунктом 3.5.3 договору відповідач зобовязався сплатити проценти за користування товарним кредитом в терміни, встановлені в договорі та /або в додатку № 1а.

Відповідно до додатків № 1а та № 2а від 01.03.2008 р. до договору, відповідач зобовязався сплатити на користь позивача проценти за користування товарним кредитом за період з 20.04.2008 р. по 30.10.2008 в розмірі 307,02 доларів США в строк до 30.10.2008 р.

Виконання грошового зобовязання відповідач здійснив з порушення вказаного строку та не в повному обсязі:

- 15.01.2009 р. перерахував позивачу грошові кошти в сумі 81 266 грн. 80 коп., що в еквіваленті до долару США , згідно з курсом встановленим НБУ станом 15.01.2009 р. в розмірі 7, 70 грн., складає 16 092, 44 доларів США;

-31.07.2009 р. в рахунок погашення заборгованості відповідач передав позивачу товар на суму 242 780 грн. , що в еквіваленті до долару США, згідно з курсом встановленим НБУ станом 31.07.2009 р., в розмірі 7,6980 грн., складає 31 538,06 доларів США. В матеріалах справи знаходиться копія накладної № 77 від 21.07.2009 р. про поставку відповідачем пшениці на суму 242 780 грн.

Всього, станом на 21.07.2009 р.. відповідач виконав грошове зобовязання по оплаті процентів за користування товарним кредитом та частково виконав грошове зобовязання по оплаті вартості (ціни) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплативши на користь позивача грошові кошти та передав товар в рахунок погашення заборгованості на суму 42 239,55 доларів США.

Заборгованість відповідача по оплаті вартості (ціни) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку (остаточний розрахунок) з 22.07.2009 р. складає 13 755,83 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобовязання покупця (відповідача по справі) існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобовязань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

Заборгованість в сумі 105 399 грн. 92 коп. відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 105 399 грн. 92 коп.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 02.09.2009 р. по 04.07.2011р. в сумі 32 672 грн. 53 коп.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Договором передбачено інше, а саме пунктом 7.6 договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань по договору припиняється в день виконання стороною зобовязання, забезпеченого санкцією.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню).

За таких обставин, з відповідача підлягає до стягнення пеня в сумі 16 000 грн.

В іншій частині позову слід відмовити. При цьому, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, від суми 32 672 грн. 53 коп., оскільки пеня в цій частині нарахована обґрунтовано.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобовязань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 28 процентів річних з простроченої суми.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 125 636 грн. 70 коп. та проценти за неправомірне користування коштами в сумі 53 444 грн. 98 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом на підставі викладених вище фактів, а також у звязку з наступним:

Ствердження відповідача відносно того, що поставка позивачем товару по видатковим накладним здійснювалася не у відповідності до специфікації (додатків 1,1-а,2-а) до договору поставки № 00479/02/34 не відповідає дійсності.

Товар, що перелічений у додатках 1, 1а, 2а до договору , зазначений і у видаткових накладних позивача.

Згідно видаткових накладних позивач поставив відповідачу саме той товар, який зазначений у специфікаціях до договору.

Відповідач стверджує, що кількість товару, що зазначена у накладних не співпадає із кількістю товару, що зазначено у специфікації. Однак поставка позивачем товару у меншій кількості не являється підставою вважати, що поставлявся інший товар, тобто товар не вказаний у специфікаціях. Крім того, як видно з видаткових накладних № ВН-10034-00468 від 16.04.2008 р. та ВН-10034-00552 від 22.05.2008 р. кількість соняшника PR63A90 в загальній сумі складає 185, тобто позивачем всього було поставлено відповідачу соняшник PR63A90 у загальній кількості 185 пос.один., що відповідає кількості цього товару, зазначеного у додатку № 1а від 01.03.2008 р.

Представник відповідача стверджує, що у видаткових накладних зазначений не той товар, - зазначені букви ”в.р.”, “в.г.”.

Фактично у видаткових накладних зазначений саме той товар, який вказаний у специфікаціях до договору. Значення букв - ”в.р.” це товар в розчині , “в.г.” це товар у гранулах.

Ствердження відповідача, що поставка позивачем товару здійснювалася не за договором № 00479/02/34 від 01.03.2008 р. спростовується вищевикладеним, а також наступним:

Позивач та відповідач помилково у своїх документах (видаткових накладних, довіреностях, платіжних документах) зазначали невірну дату укладення договору № 00479/02/34 14.03.2008. р.

Однак суд звертає увагу, що в додатках до договору 1, 1а, 2а вірно зазначена дата укладення договору 01.03.2008 р.

01.03.2008 р. сторони уклали, крім договору поставки на умовах товарного кредиту № 00479/02/34, ще й додатки до нього - 1, 1а, 2а.

Листом від 03.06.2010 р. позивач звернувся до відповідача, де просив останнього датою укладання договору № 004/479/02/34 вважати 01.03.2008 року. Докази направлення листа знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, договір поставки на умовах товарного кредиту № 00479/02/34 укладений 01.03.2008 р.

Увесь товар, що позивачем був поставлений відповідачу по спірним видатковим накладним поставлявся на умовах договору поставки № 00479/02/34 від 01.03.2008 р.

Відповідач не надав суду іншого договору на поставку спірного товару.

Підтвердженням того, що спірний товар по спірним видатковим накладним був поставлений позивачем відповідачу саме по договору № 00479/02/34 від 01.03.2008 р. являється копія листа відповідача, в якому ПП “Агрофірма Прогрес” просить позивача пролонгувати дебіторську заборгованість за курсовою різницею за товар, наданий йому позивачем в кредит, по графіку.

Відповідач вважає, що повністю здійснив оплату за отриманий від позивача товар, навіть у більшій сумі, чим поставлено позивачем товару.

Надані відповідачем банківські виписки судом не приймаються до уваги, оскільки оплата, згідно цих платіжних документів, здійснювалася відповідачем не за той товар, який був поставлений позивачем по спірним накладним.

Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

.Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 82 85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма Прогрес” (70054. с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 31312713, р/р 26001301164182 в філії відділення “Промінвестбанк” в м.Запоріжжя, МФО 313355) на користь Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р № 2600116283 у АТ “РайффайзенБанк Аваль”, м.Київ, МФО 300335) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 125 636 грн. 70 коп., проценти за неправомірне користування коштами в сумі 53 444 грн. 98 коп., пеню в сумі 16 000 грн., витрати по держмиту в сумі 2 117 грн. 34 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 197 грн. 81 коп. Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 14.07.2011 р.