Рішення № 17078081, 07.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.11 Справа № 17/5009/2384/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд”

юридична адреса: Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2

фактична адреса: Запорізька область, Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Радгоспна, 9-а

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175

про стягнення 60 011,84 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.04.11 б/н

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 04.05.11 № 59/1

СУТЬ СПОРУ:

05.05.11 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (надалі ТОВ “Авант Трейд”) з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” (далі ВАТ “ТД “Вакула”) за договором поставки від 01.02.10 № 295 заборгованості у розмірі 60 011,84 грн.

Ухвалою від 05.05.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/2384/11, судове засідання призначено на 20.06.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 20.06.11 за заявою представника позивача судом продовжено строк вирішення спору на пятнадцять днів (фактично до 20.07.11), розгляд справи відкладено на 07.07.11.

В судовому засіданні 07.07.11 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за вих. від 07.07.11 № 412-ю про зупинення провадження у справі № 17/5009/2384/11, проти якого заперечив позивач, до набрання законної сили судовим рішення у справі № 20/5009/3738/11 за позовом відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” до товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” про визнання недійсним договору постачання від 01.01.10. Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 17/5009/2384/11 є стягнення заборгованості за договором постачання від 01.02.10 № 295, а не за договором постачання від 01.01.10, судом у задоволенні заявленого клопотання було відмовлено через необґрунтованість.

07.07.11 судом задоволено клопотання відповідача про надання йому можливості ознайомитись з окремими матеріалами справи та надано відповідачу час для ознайомлення зі справою № 17/5009/2384/11.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 07.07.11, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових обґрунтуваннях від 06.07.11 до позовної заяви, пояснював наступне. 01.02.10 між сторонами у справі укладено договір поставки № 295, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 60 564,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобовязання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково в сумі 552,70 грн., внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 60 011,84 грн. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 536, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечив повністю усно, письмового відзиву не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.10 між товариством з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Торговий дім “Вакула” (Покупець) укладено договір постачання № 295, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобовязався передати товар у встановлений договором строк у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму згідно договору.

Згідно з п.п. 1.3., 1.4., предметом поставки є товар Постачальника, надалі товар. Кількість, асортимент та ціна товару встановлюється у специфікаціях (Додаток № 1) або/та накладних, які складаються на основі заявки Покупця, і є невідємною частиною даного договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару, що постачається та мають силу специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 6.1. договору, постачаємий за договором товар оплачується за цінами згідно специфікацій, рахунків і товарно-транспортних накладних. Накладні підписуються Постачальником і Покупцем (їх повноваженими представниками). Підписи представників повинні бути скріплені печаткою.

Цей договір вступає в силу з часу його підписання сторонами і діє до 31.12.10 (п. 11.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, за змістом яких за період з 28.07.10 по 19.11.10 відповідачу було поставлено товар на загальну суму 60 564,54 грн.

Розглянувши надані видаткові накладні судом встановлено, що за видатковими накладними від 03.11.10 № 276/6554, від 03.11.10 № 322/6618, від 04.11.10 № 340/6800, від 05.11.10 № 507/6765, від 11.11.10 № 1008/7510, від 12.11.10 № 1265/7580 та від 18.11.10 № 1713/8145 поставка ВАТ “ТД “Вакула” товару здійснювалась поза межами спірного договору поставки від 01.02.10 № 295, за яким заявлені вимоги.

Так, вказані накладні не містять жодних реквізитів щодо підтвердження факту поставки за договором поставки від 01.02.10 № 295. Натомість, зазначені накладні свідчать, що товар, який був поставлений за накладними від 03.11.10 № 276/6554, від 03.11.10 № 322/6618, від 04.11.10 № 340/6800, від 05.11.10 № 507/6765, від 11.11.10 № 1008/7510, від 12.11.10 № 1265/7580 та від 18.11.10 № 1713/8145 поставлявся за іншим договором, а саме договором від 07.02.10 № 727.

Частиною 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обовязок доказування покладено на сторони.

З урахування вищевикладених обставин, позивачем в ході розгляду справи № 17/5009/2384/11 не доведено факту поставки товару загальною вартістю 4 262,22 грн. за накладними від 03.11.10 № 276/6554, від 03.11.10 № 322/6618, від 04.11.10 № 340/6800, від 05.11.10 № 507/6765, від 11.11.10 № 1008/7510, від 12.11.10 № 1265/7580 та від 18.11.10 № 1713/8145, на виконання умов договору поставки від 01.02.10 № 295, на підставі якого заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 262,22 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 01.02.10 № 295 є недоведеними та не підтвердженими доданими документами, а отже, в цій частині не підлягають задоволенню судом.

У звязку з чим, у задоволені позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4 262,22 грн. відмовляється через недоведеність.

З матеріалів справи № 17/5009/2384/11 вбачається, що на виконання умов спірного договору поставки від 01.02.10 № 295 ТОВ “Авант Трейд” поставлено відповідачу товар на загальну суму 56 302,32 грн.

Факт здійснення поставки товару на вказану суму підтверджується належними чином завіреними копіями видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов п. 6.5. договору, оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника з відстрочкою платежу в 45 календарних днів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі, не здійснив частково в сумі 552,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.11 № 390 на суму 300,00 грн. та від 14.02.11 на суму 600,00 грн.

Згідно з поясненнями позивача із суми 300,00 грн., що перерахована платіжним дорученням від 14.02.11 № 390 було зараховано лише 246,34 грн. за поставку товару за накладною від 08.09.10 № 315671, рештою сумою коштів в розмірі 53,66 грн. була погашена заборгованість по попередньо відвантаженому товару. Із суми коштів в розмірі 600,00 грн., що були сплачені платіжним дорученням від 14.02.11 № 395 сума в розмірі 293,64 грн. була зарахована в заборгованість за попередніми поставками товару, а залишок - 306,36 грн. в частину оплати по накладній від 28.07.10 № 306109.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 17/5009/2384/11 в суді, заборгованість відповідача за поставлений товар на підставі спірного договору складає 55 749,62 грн. (55 749,62 грн. = 56 302,32 грн. - 552,70 грн.).

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 55 749,62 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 55 749,62 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 01.02.10 № 295 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 557,49 грн. державного мита та 219,24 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 79, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 30608654, р/р 2600411133661 в філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Запоріжжя, МФО 313979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (юридична адреса: Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, фактична адреса: Запорізька область, Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Радгоспна, 9-а, код ЄДРПОУ 36899012, р/р 26009000001836 в ГО АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 300023) - 55 749 (пятдесят пять тисяч сімсот сорок девять) грн. 62 коп. основного боргу, 557 (пятсот пятдесят сім) грн. 49 коп. державного мита та 219 (двісті девятнадцять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовлено.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 12.07.2011