Ухвала суду № 17077814, 07.07.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-2196/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л. О., Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): не зявився

відповідача: Потерейка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" до державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2009 року № 0000162320/3, № 0000172320/0, № 0000262320/2, № 0000272320/2.

В своїх позовних вимогах зазначило на протиправність висновку податкового органу про те, що облік залишків запасів, придбаних на фіксованому сільськогосподарському податку не бере участі в перерахунку за п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки через неврегульованість питання, повязаного з переходом від сплати фіксованого податку на сплату податку на прибуток, нарахування амортизації, відображення у декларації залишків запасів та інше, регулюються платником податку самостійно.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року в задоволені даного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ "Зеленецьке" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

ДПІ у Кельменецькому районі проти доводів апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи. Зазначила, що постанова суду першої інстанції від 16.02.2011р. є законною та обґрунтованою, у звязку з чим просить апеляційний суд залишити її без змін.

Сам же апелянт в судове засідання не зявився, надіславши 07.07.2011р. на адресу суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату по причині перебування директора товариства на лікарняному.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки явка представників сторін, тим більше директора ТОВ "Зеленецьке" не була визнана судом обовязковою та не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Крім того, позивач не був позбавлений можливості уповноважити на ведення даної справи іншого представника та забезпечити його явку до суду.

У звязку з викладеним вище, справу розглянуто за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції посадовими особами ДПІ в у Кельменецькому районі Чернівецької області в період з 06 по 17 квітня 2009 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Зеленецьке" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, результати якої оформлено актом перевірки від 30 квітня 2009 року №9/2320/30795974.

На підставі висновків проведеної перевірки 13 травня 2009 року ДПІ у Кельменецькому районі прийнято податкові повідомлення-рішення №0000172320/0 про сплату 27017 грн. податкового зобовязання та 11 920,90 грн. застосованої штрафної санкції по податку на прибуток; №0000162320/0 про сплату 118881 грн. податку на додану вартість та 59440,50 грн. застосованої штрафної санкції.

Не погоджуючись з даними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у Кельменецькому районі, яка своїм рішенням від 2 червня 2009 року №4629/10/2320/30795974 скаргу товариства залишила без задоволення, у звязку з чим відповідачем прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009р. № 0000172320/1 та № 0000162320/1, ідентичні за змістом попереднім.

В подальшому, продовжуючи процедуру адміністративного оскарження, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА у Чернівецькій області. В цей же час, на прохання в.о. директора товариства та згідно п.4 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Зеленецьке" за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., про що складено акт перевірки від 17.07.2009р. №12/2320/30795974.

Рішенням ДПА у Чернівецькій області від 31.07.2009р. №5088/10/25-009, прийнятим за результатом розгляду повторної скарги позивача, та висновків останньої позапланової перевірки від 17.07.2009р., збільшено на 58750,50 грн. суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (39167 грн. - основний платіж та 19583,5 грн. - штрафна санкція), визначену у податкових повідомленнях рішеннях № 0000162320/0 (1); скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2009 року №0000172320/0 (від 2 червня 2009 року №0000172320/1) в частині 11920 грн. 90 коп. застосованих штрафних санкцій з податку на прибуток; збільшено на 26074,2 грн. суму податкового зобовязання з податку на прибуток, визначену у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000172320/ (1).

На підставі зазначеного рішення, ДПІ у Кельменецькому районі надіслала ТОВ "Зеленецьке" нові податкові повідомлення-рішення від 4 серпня 2009 року № 0000162320/2 на суму 178 321,15 грн. (податок на додану вартість), №0000172320/2 на суму 27 017 грн. (податок на прибуток), №0000262320/2 на суму 58750,5 грн. (податок на додану вартість) та №0000272320/2 на суму 26074,2 грн. (податок надприбуток).

За результатами наступної стадії оскарження згаданих рішень до ДПА України, яка своїм рішенням від 09.10.2009р. № 322131/7/25-0115 скаргу товариства залишила без задоволення, ДПІ у Кельменецькому районі 12 жовтня 2009 року знову ж таки винесено нові повідомлення-рішення № 0000162320/3 на суму 178 321,15 грн. (податок на додану вартість), №0000172320/3 на суму 27 017 грн. (податок на прибуток), №0000262320/3 на суму 58750,5 грн. (податок на додану вартість) та №0000272320/3 на суму 26074,2 грн. (податок на прибуток).

Колегія суддів вважає, що предметом заявлених позовних вимог мають бути саме останні податкові повідомлення-рішення з індексом "3", оскільки попередні, згідно вимог податкового законодавства, вважаються відкликаними.

Так, з матеріалів проведеної перевірки колегією суддів встановлено, що ТОВ "Зеленецьке з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. було платником фіксованого сільськогосподарського податку. За результатами діяльності у 2007 року ТОВ "Зеленецьке" при складанні офіційних звітних документів щодо розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2007 рік, затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 22.11.2007 року №818 , невірно відобразило суму доходів отриману за 2007 рік, оскільки за наданими даними платника податку загальна сума доходу підприємства становить 612,9 тис. грн., тоді як у ході перевірки встановлено 930,7 тис. грн. Сума доходу, отриманого підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції переробки за даними платника податку становить 456,9 тис. грн., а за даними перевірки - 353,8 тис. грн.

Таким чином податковий орган вважає, що отримана ТОВ "Зеленецьке" сума від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки становить 38,4% загальної суми валового доходу, а тому відповідно до пункту 7 статті 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" товариство починаючи з 1 січня 2008 року повинно сплачувати податки на загальних підставах та оприбутковувати отриманий прибуток в порядку, передбаченому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, позаплановою перевіркою встановлено заниження ТОВ "Зеленецьке" податкового зобовязання з податку на додану вартість в розрізі періодів на 225987 грн. У звязку з включенням до податкового кредиту 32000 грн. ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ "Лайм Косметик", яке не є платником ПДВ, встановлено заниження позивачем суми даного податку на 158048 грн.

Також, матеріалами перевірки встановлено факт неподачі ТОВ "Зеленецьке" протягом 2008 року податкових декларації з податку на прибуток.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

Відповідно до пункту 7 статті 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Судом першої інстанції достовірно встановлено та наявні у справі письмові докази підтверджують, що отримана позивачем сума від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва становить 38,4 %, у звязку з чим ТОВ "Зеленецьке" зобовязане було сплачувати податки на загальних підставах.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР встановлено порядок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів).

Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Тобто, відповідно до Закону № 334/94-ВР в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.

Як зазначено в листі ДПА України від 06.02.2007р. № 2169/7/15-0217, що має статус податкового розяснення (чинного на час виникнення спірних правовідносин), сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів).

Таким чином, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи або з фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП), обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати ФСП або єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ). Зазначені вище платники податку мають право на застосування цього пункту лише до запасів, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких було включено до складу валових витрат у таких випадках: або якщо запаси були придбані та оприбутковані платниками після переходу на загальну систему оподаткування; або якщо до перебування цих осіб на спрощеній системі або на ФСП вони були платниками податку на прибуток на загальних підставах і мають запаси, придбані та оприбутковані в період перебування на загальній системі оподаткування.

Зазначених вимог ТОВ "Зеленецьке" дотримано не було.

Податковий кредит згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

А згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 статті 4 Закону.

Колегією суддів встановлено, що будь-яких додаткових доказів, в тому числі і первинних бухгалтерських документів, які б вплинули на розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2007 рік під час перевірки ТОВ "Зеленецьке" не надавалось; не підтверджено обґрунтованість власних позовних вимог в частині оскарження податкових повідомлень-рішеня про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та застосованих згідно ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафних (фінансових) санкцій, у звязку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені обставини справи та відповідні висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, в звязку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 липня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар