Постанова № 16946619, 14.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3904/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В. Ю., суддів: Сапальової Т.В., Смілянця Е. С.

при секретарі: Гонті І. О.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта) - Кобельського В.Д., Бузько А.І.

відповідача (апелянта) - Бабій Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ВАТ АК "Вінницяобленерго" та Державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства АК "Вінницяобленерго" до Державна податкова інспекція у м.Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом ( з врахуванням уточнених вимог, заявлених 23.12.2010 року (том. 2, а.с. 246)) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці від 17.03.2010 року № 0002481530/0 з урахуванням рішення ДПІ у м. Вінниці, прийнятого за розглядом первинної скарги, №0000491600/1 від 21.05.2010 року, №0000491600/2 від 16.07.2010 року, № 0000491600/3 від 29.09.2010 року;

- визнання протиправними дій ДПІ у м. Вінниці із зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" із сплати поточних податкових зобов'язань за наступними платіжними документами: платіжне доручення № 7532 від 30.11.09р. на 1200000,00 грн., платіжне доручення № 8130 від 25.12.09р. на суму 400000,00 грн., платіжне доручення №8 від 29.12.09р. на суму 2500000,00 грн., платіжне доручення №8255 від 29.12.09р. на суму 100000,00 грн., платіжне доручення №123 від 29.12.09р. на суму 500000,00 грн., платіжне доручення №391 від 27.01.10р. на суму 1000000,00 грн., платіжне доручення № 473 від 28.01.10р. на суму 2355369,00грн., платіжне доручення № 1236 від 26.02.10р. на суму 200000,00грн., платіжне доручення № 1218 від 26.02.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 1435 від 05.03.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 1463 від 09.03.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 1756 від 19.03.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 1978 від 29.03.10р. на суму 2500000,00грн., платіжне доручення № 2019 від 30.03.10р. на суму 1635000,00грн., платіжне доручення № 2054 від 30.03.10р. на суму 5000,00грн., платіжне доручення № 2227 від 09.04.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 2363 від 13.04.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 2425 від 15.04.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 2445 від 16.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2489 від 20.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2523 від 21.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2535 від 22.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2558 від 23.04.10р. на суму 600000,00грн., платіжне доручення № 2576 від 26.04.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 15 від 27.04.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 1 від 28.04.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 2781 від 29.04.10р. на суму 1312505,00грн., платіжне доручення № 2 від 25.05.10р. на суму 1500000,00грн., платіжне доручення № 3413 від 26.05.10р. на суму 1500000,00грн., платіжне доручення № 3443 від 27.05.10р. на суму 1500000,00грн., платіжне доручення № 3464 від 28.05.10р. на суму 1700000,00грн., платіжне доручення № 34 від 28.05.10р. на суму 411000,00грн., платіжне доручення № 3658 від 07.06.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 3684 від 08.06.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 3947 від 17.06.10р. на суму 200000,00грн., платіжне доручення № 4021 від 18.06.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 4068 від 22.06.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 4110 від 23.06.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 37 від 25.06.10р. на суму 2000000,00грн., платіжне доручення № 36 від 25.06.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 4211 від 29.06.10р. на суму 2705000,00грн., платіжне доручення № 61 від 30.06.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4321 від 30.06.10р. на суму 770000,00грн., платіжне доручення № 4459 від 06.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4508 від 08.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4511 від 09.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4650 від 12.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4690 від 13.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4714 від 14.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4790 від 15.07.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 4748 від 15.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4798 від 16.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4836 від 19.07.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 4849 від 20.07.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 4890 від 21.07.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 4889 від 21.07.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 5031 від 26.07.10р. на суму 1 000 000,00грн., платіжне доручення № 5069 від 28.07.10р. на суму 1504000,00грн., платіжне доручення № 5513 від 06.08.10р. на суму 13742,00грн., платіжне доручення № 5827 від 26.08.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 5855 від 27.08.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 5852 від 27.08.10р. на суму 2973605,00грн., платіжне доручення № 6013 від 03.09.10р. на суму 50000,00грн., платіжне доручення № 6163 від 09.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6268 від 10.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6304 від 14.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6414 від 16.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6417 від 17.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6486 від 21.09.10р. на суму 1763660,00грн., шляхом зарахування ДПІ у м. Вінниці сплачуваних позивачем поточних податкових зобов'язань у рахунок податкового боргу попереднього податкового періоду;

- визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці з нарахування пені в розмірі 2670436,53 грн. та стягнення пені у період з 28.11.2009 року по 23.09.2010 року в сумі 502139,58 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року частково задоволені позовні вимоги позивача, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Вінниці № 0002481530/0 від 17.03.2010 року з урахуванням рішення ДПІ у Вінниці, прийнятого за наслідками розгляду первинної скарги, №0000491600/1 від 21.05.2010 року, №0000491600/2 від 16.07.2010 року, № 0000491600/3 від 29.09.2010 року; визнано протиправними дії ДПІ у м.Вінниці зі зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" зі сплати поточних податкових зобов"язань за платіжним дорученням №7532 від 30.11.2009 року на суму 1200000,00 грн., №8130 від 25.12.2009 року на суму 400000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції неповністю з"ясував обставини, що мають значення для справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вказує на те, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення не враховано та не розглянуто клопотання позивача, заявленого 12.11.2010 року (том 1, а/с 55-56) про часткову зміну предмету позову. Також суд не взяв до уваги порушення відповідачем Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290, адже керуючись цією інструкцією, відповідач не мав законних підстав для погашення податкового боргу та стягнення пені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач також оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову від 03.02.2011 року в частині задоволених позовних вимог, з тих підстав, що посилання суду першої інстанції на те, що у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема, з метою погашення боргу, є хибним, оскільки змінюючи призначення платежу і період, за який сплачується податкове зобов"язання, та направляючи цей платіж на погашення податкового боргу, відповідач діяв на виконання вимог п.7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". На підставі викладеного відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині рішення про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "АК Вінницяобленерго" підтримали та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Разом з тим, проти задоволення апеляційної скарги ДПІ у м.Вінниці заперечували.

Крім того, 10.06.2011 року від позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява, в якій останній просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці зі зміни цільового призначення ПАТ "Вінницяобленерго" зі сплати поточних податкових зобов"язань в сумі 3 222 979 грн., яка обліковувалась на обліковій картці позивача станом на 28.11.2009 року як переплата та яка зарахована в погашення податкового боргу.

Розглянувши вказану вище заяву позивача, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в її задоволенні з тих підстав, що позивач відмовився від вищезазначеної позовної вимоги в суді першої інстанції, а саме: в судовому засіданні від 23.12.2010 року, що підтверджується журналом судового засідання (том 3, а.с.9) та матеріалами справи ( том 2, а.с. 245, 247).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу податкового органу підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі, а в задоволенні апеляційної скарги ВАТ "АК Вінницяобленерго" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у м.Вінниці слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ВАТ "АК Вінницяобленерго" задовольнити, а постанова суду першої інстанції скасувати, ухваливши при цьому нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. До такого висновку колегія суддів прийшла з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, проведеної відповідачем, складено акт №243/15-2/00130694 від 16.02.2010 р., яким було встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, передбаченого п.п.5.2.4 п.5.2. ст..5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111. На підставі вищезазначеного акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0002481530/0 від 17.03.2010 р. про застосування до позивача штрафної фінансової санкції, передбаченої п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 , у розмірі 10 відсотків від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового зобов'язання, що становила 349 979,29 грн.

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ м. Вінниці.

ДПІ у м. Вінниці було розглянуто скаргу позивача та винесено рішення про часткове задоволення скарги позивача та скасування податкового повідомлення-рішення №0002481530/0 від 17.03.2010 р. про застосування штрафної фінансової санкції в частині визначення штрафної фінансової санкції в сумі 189979,29 грн.. В іншій частині вищезазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. За результатами розгляду скарги позивача відповідачем винесено нове податкове повідомлення - рішення № 0000491600/1 від 21.05.2010 року про застосування до позивача штрафної фінансової санкції у розмірі 160000,00 грн.

В задоволенні наступних скарг позивачу було відмовлено та за результатами їх розгляду винесено податкові повідомлення-рішення № 0000491600/2 від 16.07.2010 року та №30491600/3 від 29.09.2010 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до постанов Вищого адміністративного суду України від 17.11.2009.р. № К-10896 за результатами перегляду скарг ДПІ у м. Вінниці на постанови Господарського суду Вінницької області у справі 15/236-06, у позивача виникла заборгованість із сплати податку на прибуток та ПДВ з граничним терміном сплати 10.12.2009 року.

30.11.2009 року платіжним доручення № 7532 позивач здійснив перерахунок до Держбюджету м. Вінниці суму податку на додану вартість у розмірі 1200000,00 грн., вказавши призначення платежу - податок на додану вартість за листопад 2009 року. Крім того, 25.12.2009 року позивач платіжним доручення № 8130 здійснив перерахунок до Держбюджету м. Вінниці суми податку на додану вартість у розмірі 400000,00 грн. з призначенням платежу - податок на додану вартість за листопад 2009 року по декларації, прийнятої 17.12.2009 року . Тобто, у всіх платіжних дорученнях позивача чітко вказано за який період і яке зобов'язання сплачується.

Разом з тим, відповідачем здійснено розподіл відповідних сум на погашення податкового боргу позивача на свій власний розсуд, що підтверджується обліковою карткою платника податку і, як результат, застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з вищевикладеним висновком суду першої інстанції, оскільки Законом № 2181, чітко визачено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, яке вже самостійно визначив платник податків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Вінниці № 0002481530/0 від 17.03.2010 року з урахуванням рішення ДПІ у Вінниці прийнятого за наслідками розгляду первинної скарги, №0000491600/1 від 21.05.2010 року, №0000491600/2 від 16.07.2010 року, № 0000491600/3 від 29.09.2010 року;

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 12.11.2010 року позивачем було заявлено клопотання про часткову зміну предмету позову.

За наслідками розгляду вказаного клопотання суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки предметом розгляду даної справи є податкові повідомлення-рішення №0000491600/1 від 21.05.2010 року, №0000491600/2 від 16.07.2009року та №0000491600/3 від 29.09.2010 року, про нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі - 160000,00 грн., а підставою для нарахування штрафних фінансових санкцій та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень була зміна цільового призначення платежів із сплати поточних податкових зобов'язань за платіжним дорученням № 7532 від 30.11.2009 р. на суму 1200000,00 грн. та № 8130 від 25.12.2009р. на суму 400000, 00 грн., клопотання позивача підлягає задоволенню тільки в частині визнання протиправними дії ДПІ у м.Вінниці зі зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" із сплати поточних податкових зобов"язань за платіжним дорученням №7532 від 30.11.2009 року на суму 1200000,00 грн., №8130 від 25.12.2009 року на суму 400000,00 грн. В решті клопотання позивача судом першої інстанції відхилено з тих підстав, що платіжні доручення за період з 29.12.09р. по 21.09.10р., на які посилається позивач, не стосуються оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, податковим органом не було прийнято будь-яких рішень на підставі вказаних платіжних доручень, які на момент розгляду справи в суді, мали б для позивача негативні наслідки.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги, заявлені позивачем у судовому засіданні 12.11.2010 року в частині визнання протиправними дії ДПІ у м.Вінниці зі зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" із сплати поточних податкових зобов"язань за платіжним дорученням за період з 29.12.09р. по 21.09.10р. не стосуються предмету оскарження та по своїй суті є зміною предмету та підстав позову, що не узгоджується із приписами п.1 ст.51 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом першої інстанції не враховано, що позивачем з метою уточнення позовних вимог було заявлене клопотання про часткову зміну предмету позову, а не підстави позову. Зокрема, зміна предмета позову позивачем полягала у визнанні протиправними дій відповідача щодо зміни цільового призначення платежів із сплати позивачем поточних податкових зобов'язань з ПДВ за період з 28.12.09р. по 23.09.10р. Тобто, відповідач необгрунтовано змінив цільове призначення платежів, зазначених позивачем у клопотанні про часткову зміну предмету позову від 12.11.2010р. № 14-11070. Даний період, у якому було протиправно порушено відповідачем законні права та інтереси позивача, зазначений з огляду на початок здійснення відповідачем протиправних дій із зміни цільового призначення платежів позивача та закінчено датою звернення із позовом до суду, а саме, 23.09.10р.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вимога позивача про визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці зі зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" із сплати поточних податкових зобов"язань за платіжним дорученням за період з 29.12.09р. по 21.09.10р. є окремою частиною предмета позову про визнання протиправними дій із зміни цільового призначення платежів. Загальним для позовних вимог позивача є те, що як і нарахування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями, так і неправомірна зміна відповідачем цільового призначення платежів відбулась із справляння позивачем одного і того ж податку - податку на додану вартість.

Крім того, при розгляду вказаного вище клопотання позивача, суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Зокрема, згідно із ст. 133 КАС України, клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.

Як встановлено з пояснень представників сторін та підтверджується матеріалами справи, в судових засіданнях не було зазначено про відхилення даного клопотання. Більше того, відповідач не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про задоволення клопотання позивача про зміну предмету позову, оскільки, зміна відповідачем цільового призначення платежів позивача відбулась не тільки за платіжними дорученнями № 7532 від 30.11.09р. та № 8130 від 25.12.09р., але й по всіх інших платіжних документах за період з 29.12.09р. по 21.09.10р. на загальну суму 48 198 881 грн.

Що стосується позовної вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці з нарахування пені в розмірі 2670436,53 грн., в тому чіслі стягненої за період з 28.11.2009 року по 23.09.2010 року в сумі 502139, 58 грн. колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Відповідно до заяви позивача від 10.06.2011 року №14-6838 останній відмовився від позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці з нарахування пені в розмірі 2670436, 53 грн.

Статтею 203 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

На підставі викладеного, колегія суддів приймає заяву позивача про відмову від позову в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці з нарахування пені в розмірі 2670436, 53 грн., як таку, що не суперечить чинному законодавству, та відповідає матеріалам справи та закриває провадження в цій частині позовних вимог.

Позовна вимога позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці з нарахування пені стягненої за період з 28.11.2009 року по 23.09.2010 року в сумі 502139, 58 грн. є, на думку колегії суддів обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 3.7. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 11.06.2003 року № 290, зареєстровано в Мін'юсті України від 27.06.2003 року №522/7843, в повідомленні міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, а в п. 3.6. зазначеної Інструкції йдеться про те, що "при частковому погашенні податкового боргу, сума такої частини визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку податкового боргу. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання".

З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав належної оцінки здійсненого відповідачем порушення чинного законодавства - Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби.

Таким чином, враховуючи те, що податковим органом пеня нарахована без урахування призначання платежу, вказаного у платіжних дорученнях, зазначене призвело до нарахування пені, яка не відповідає підставам її нарахування, що визначені підпунктом 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія прийшла до висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій із стягнення пені, яке відбулось в наслідок розщеплення суми платежів, цільове призначення яких було змінене відповідачем, а суд першої інстанції не витребував такі докази у відповідача за власною ініціативою.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права призвели до помилкового висновку, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ВАТ АК "Вінницяобленерго" та Державної податкової інспекції у м.Вінниці задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства АК "Вінницяобленерго" до Державна податкова інспекція у м.Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 17.03.2010 року № 0002481530/0 з урахуванням рішення ДПІ у м. Вінниці, прийнятого за розглядом первинної скарги, №0000491600/1 від 21.05.2010 року, №0000491600/2 від 16.07.2010 року, № 0000491600/3 від 29.09.2010 року;

Визнати протиправними дії ДПІ у м. Вінниці із зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" із сплати поточних податкових зобов'язань за наступними платіжними документами: платіжне доручення № 7532 від 30.11.09р. на 1200000,00 грн., платіжне доручення № 8130 від 25.12.09р. на суму 400000,00 грн., платіжне доручення №8 від 29.12.09р. на суму 2500000,00 грн., платіжне доручення №8255 від 29.12.09р. на суму 100000,00 грн., платіжне доручення №123 від 29.12.09р. на суму 500000,00 грн., платіжне доручення №391 від 27.01.10р. на суму 1000000,00 грн., платіжне доручення № 473 від 28.01.10р. на суму 2355369,00грн., платіжне доручення № 1236 від 26.02.10р. на суму 200000,00грн., платіжне доручення № 1218 від 26.02.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 1435 від 05.03.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 1463 від 09.03.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 1756 від 19.03.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 1978 від 29.03.10р. на суму 2500000,00грн., платіжне доручення № 2019 від 30.03.10р. на суму 1635000,00грн., платіжне доручення № 2054 від 30.03.10р. на суму 5000,00грн., платіжне доручення № 2227 від 09.04.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 2363 від 13.04.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 2425 від 15.04.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 2445 від 16.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2489 від 20.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2523 від 21.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2535 від 22.04.10р. на суму 250000,00грн., платіжне доручення № 2558 від 23.04.10р. на суму 600000,00грн., платіжне доручення № 2576 від 26.04.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 15 від 27.04.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 1 від 28.04.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 2781 від 29.04.10р. на суму 1312505,00грн., платіжне доручення № 2 від 25.05.10р. на суму 1500000,00грн., платіжне доручення № 3413 від 26.05.10р. на суму 1500000,00грн., платіжне доручення № 3443 від 27.05.10р. на суму 1500000,00грн., платіжне доручення № 3464 від 28.05.10р. на суму 1700000,00грн., платіжне доручення № 34 від 28.05.10р. на суму 411000,00грн., платіжне доручення № 3658 від 07.06.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 3684 від 08.06.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 3947 від 17.06.10р. на суму 200000,00грн., платіжне доручення № 4021 від 18.06.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 4068 від 22.06.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 4110 від 23.06.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 37 від 25.06.10р. на суму 2000000,00грн., платіжне доручення № 36 від 25.06.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 4211 від 29.06.10р. на суму 2705000,00грн., платіжне доручення № 61 від 30.06.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4321 від 30.06.10р. на суму 770000,00грн., платіжне доручення № 4459 від 06.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4508 від 08.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4511 від 09.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4650 від 12.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4690 від 13.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4714 від 14.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4790 від 15.07.10р. на суму 100000,00грн., платіжне доручення № 4748 від 15.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4798 від 16.07.10р. на суму 150000,00грн., платіжне доручення № 4836 від 19.07.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 4849 від 20.07.10р. на суму 300000,00грн., платіжне доручення № 4890 від 21.07.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 4889 від 21.07.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 5031 від 26.07.10р. на суму 1 000 000,00грн., платіжне доручення № 5069 від 28.07.10р. на суму 1504000,00грн., платіжне доручення № 5513 від 06.08.10р. на суму 13742,00грн., платіжне доручення № 5827 від 26.08.10р. на суму 1000000,00грн., платіжне доручення № 5855 від 27.08.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 5852 від 27.08.10р. на суму 2973605,00грн., платіжне доручення № 6013 від 03.09.10р. на суму 50000,00грн., платіжне доручення № 6163 від 09.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6268 від 10.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6304 від 14.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6414 від 16.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6417 від 17.09.10р. на суму 500000,00грн., платіжне доручення № 6486 від 21.09.10р. на суму 1763660,00грн., шляхом зарахування ДШ у м. Вінниці сплачуваних Позивачем поточних податкових зобов'язань у рахунок податкового боргу попереднього податкового періоду;

Визнати протиправними дії ДПІ у м.Вінниці щодо стягнення пені у період з 28.11.2009 року по 23.09.2010 року в сумі 502139,58 грн.

Провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Вінниці з нарахування пені в розмірі 2670436,53 грн. закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджений розмір судових витрат в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "20" червня 2011 р.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Сапальова Т.В.

Смілянець Е. С.