Ухвала суду № 16760949, 05.07.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1643/11

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М., Смілянця Е. С.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представника апелянта: Спесивцева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ІСТ" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2011 року приватне підприємство «ІСТ» звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0002232340 від 25.03.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування фінансових санкцій № 0002232340 від 25.03.2011 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ІСТ" судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ведення підприємницької діяльності за наявності дозволів державних органів виключило будь-які сумніви щодо дотримання позивачем норм, які дозволяють здійснення торгівлі алкогольними напоями на розлив в приміщенні торгового комплексу приватного підприємства «ІСТ». З матеріалів справи та представлених доказів не вбачається вини позивача, яка є складовою господарського правопорушення; ним здійснені всі залежні від нього заходи для отримання права роздрібної торгівлі, зокрема, продажу на розлив алкогольних виробів. Натомість, відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності кафетерію та торгівлі напоями на розлив в приміщенні, яке не є закладом громадського харчування.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне і не всебічне зясування обставин у справі, не підтвердження відповідними доказами, просить скасувати незаконну та необґрунтовану, на думку апелянта, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що факт продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, зафіксовано в акті №140/02/32/20111871 від 15.03.2011 року складеному за результатами перевірки господарської одиниці торгового комплексу, що належить приватному підприємству «ІСТ». Відповідач зазначає, що у відповідності до правил обовязкової сертифікації послуг харчування затверджених Наказом Держстандарту України від 27.01.99 року № 37, в силу яких громадське харчування це сукупність підприємств різних організаційно-правових форм господарювання та власності, громадян-підприємців, які займаються виробництвом, реалізацією та організацією споживання кулінарної продукції, борошняних кондитерських та булочних виробів, господарюючий субєкт магазин, що належить позивачу не є субєктом господарювання громадського харчування. Наведене, на думку апелянта, свідчить про те, що позивачу підставно, за порушення вимог статті 15-3 та відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні санкції на суму 6800 грн.

До суду апеляційної інстанції зявився представник відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.

Позивач в письмових запереченнях (вх. № 4226 від 30.06.2011 року) просив в задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниці відмовити, вказавши, що оскаржувана постанова ухвалена на основі повного і всебічного зясування обставин справи при додержанні всіх вимог адміністративного судочинства, норм матеріального та процесуального права, у відповідності до положень статті 159 КАС України, щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положенням частини 1 статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи - привтане підприємство “ІСТ” зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10.08.1994р. за номером запису № 1174120 0000 006858, код за ЄДРПОУ 20111871, перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці з 11.08.1994р. за № 3/1212 ВД.

Приватне підприємство “ІСТ” має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у торговому комплексі, що розташований за адресою: вул.. Д. Нечая, 77а, м. Вінниця, видану регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області, серії АГ №368009 від 02.11.2010 року.

25.06.1998 року управлінням торгівлі, громадського харчування та побуту Вінницької міської ради був виданий наказ № 578 “Про надання дозволу на право торгівлі та надання послуг”, у відповідності до пункту 1 якого, директору ПП “ІСТ” Тхоровському С.С. був наданий дозвіл на право торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами та надання послу в торговому комплексі по вул.. Д. Нечая, 77А, м. Вінниця.

В матеріалах справи міститься дозвіл, виданий 19.05.2005 року Вінницькою міською санітарно-епідеміологічною станцією приватному підприємству “ІСТ”, на виготовлення та реалізацію продуктів харчування згідно погодженого асортименту в кафетерії по вул. Д. Нечая, 77а.

10.01.2011 року Вінницькою міською санітарно-епідеміологічною станцією був погоджений асортимент продуктів харчування реалізуємих в кафетерії магазину ПП “ІСТ” по вул. Д. Нечая, 77а, відповідно до п. 17 якого, наявна позиція алкогольні напої, в тому числі на розлив, при наявності ліцензії.

Також, в матеріалах справи міститься лист головного державного санітарного лікаря м. Вінниці Вінницької міської санітарно-епідеміологічної станції Сорочана О.П. за № 0204/1747 від 26.04.2011 року, зі змісту якого вбачається, що кафетерій в магазині “ІСТ” приватного підприємства “ІСТ” по вул.. Д. Нечая, 77а, згідно класифікації ДСТУ 4281:2004 є закладом ресторанного господарства. В звязку з чим, органами держсаннагляду м. Вінниці асортимент погоджений як обєкту громадського харчування з правом виготовлення і реалізацією продуктів харчування та напоїв, в тому числі, алкогольних.

Відповідно до направлень № 110414, № 110415 від 11.03.2011р. виданих ДПА у Вінницькій області, головним державним податковим ревізорам інспекторам ДПА у Вінницькій області Кухарук О.О., Попову В.М. доручено провести перевірку, наслідки якої відображені в акті № 140/02/32/23/20111871 від 15.03.2011року.

Згідно вказаного вище акту перевірки, службовими особами ДПА у Вінницькій області проведено перевірку торгового комплексу, що розташований за адресою: вул. Д. Нечая, 77А, м. Вінниця, субєкта господарської діяльності приватного підприємства “ІСТ”. Перевіркою виявлено порушення позивачем статті 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме, в “Торгівельному комплексі” здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив на той час, як зазначений торгівельний обєкт не має статусу обєкта громадського харчування, а саме, перевіркою зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці 50 грам горілки “Немирівська озима”по ціні 2 грн. 35 коп. за 50 грам.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0002232340 від 25.03.2011р., яким за порушення статті 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до приватного підприємства “ІСТ”, відповідно до статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

В силу статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності ж до положень частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Правил обовязкової сертифікації послуг харчування, затверджених наказом Держстандарту України № 37 від 27.01.1999 року, Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854, статті 218 Господарського кодексу України, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, через відсутність доказів здійснення ним реалізації алкогольних напоїв на розлив в приміщенні, яке не є закладом громадського харчування, а також внаслідок неповного зясування відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення типу перевіряємого закладу, визначення санкції за порушення статті 15-3, згідно зі статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в розмірі 6800 грн. є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, відповідачем по справі Державною податковою інспекцією у м. Вінниці, в порушення статті 71 КАС України, не доведено суду доказів правомірності рішення про застосування фінансових санкцій № 0002232340 від 25.03.2011 року.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 201 - 204 КАС України.

Згідно зі статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 липня 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар