Ухвала суду № 17077791, 07.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 р. Справа № 67803/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.,

при секретарі судового засіданняДембіцькій Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

10.07.2009 року представник Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003272301/3 від 18.03.2009р., яким податковий орган визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 321750грн., в тому числі: 214500грн. - за основним платежем та 107250грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податковим органом в порушення норм Цивільного кодексу України та з перевищенням повноважень, наданих відповідачу Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визнано недійсними усні угоди купівлі-продажу чорниць, укладені позивачем з підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наслідком чого стало застосування правило недійсності нікчемного правочину, а саме: неправомірне виключення зі складу валових витрат Луцької ЗЗБ витрат по придбанню ягід чорниці від вказаних підприємців на загальну суму 858 000грн. та відповідно донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 321750грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Представник Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд прийшов до переконання про правомірність висновку податкового органу про те, що факт укладення та виконання усних угод купівлі-продажу ягоди чорниці в СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на загальну суму 858 000 грн. є нікчемним. Однак судом проігноровано той факт, що зазначені документи відповідали вимогам, передбаченим Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 88. Крім того, документи, надані для перевірки, містили усі передбачені Положенням реквізити. А тому висновок суду про те, що підприємством порушено п.п. 5.3.9 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині віднесення до складу валових витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку витрат є помилковим внаслідок неповного з'ясування судом усіх важливих для справи обставин. Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Частина 1 коментованої статті містить перелік об'єктів цивільних прав, які можуть бути порушені його вчиненням. До них, зокрема, належать: конституційні права і свободи людини і громадянина; майно фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади. При цьому, коли щодо конституційних прав і свобод людини і громадянина йдеться про порушення взагалі, то стосовно майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади характер правочину конкретизовано: тут ідеться про анти соціальність знищення, пошкодження саме майна або незаконне заволодіння ним. Усні договори купівлі-продажу чорниці, укладені між Луцькою ЗЗБ та підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підпадають під об'єкт ч. 1 ст. 228 ЦК України, а, отже, до них не може бути застосований правовий наслідок у вигляді їх нікчемності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з 05.09.2008р. по 18.09.2008р. Луцькою ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку Луцької заготівельно-збутової бази Волинської ОСС з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємостосунках з СГД ОСОБА_1 та СГД ОСОБА_2, про що складено акт №886/2301/01782335 від 23.09.2008р. За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008р. №0003272301/0, яким за порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 321750грн., в тому числі: 214500грн. за основним платежем та 107250грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку і за результатами оскарження (скарги залишені без задоволення, рішення без змін) Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 08.03.2009р. №0003272301/3. Згідно акта перевірки підприємством по взаєморозрахунках з СГД ОСОБА_1 та СГД ОСОБА_2, в порушення п. 1.32 ст. 1 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включено до валових витрат за III квартал 2007 р. та, відповідно, за 2007 р. витрати по придбанню ягоди чорниці від СГД ОСОБА_1 та СГД ОСОБА_2 на загальну суму 858 000грн., внаслідок чого занижено оподатковуваний прибуток у періоді з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 858 000грн., у тому числі за III квартал 2007 року - 858 000грн., з якого не сплачено до бюджету податку на прибуток в сумі 214 500грн.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Згідно пп. 5.3.9 п, 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перевіркою було встановлено, що на виконання усних угод купівлі-продажу Луцька ЗЗБ, ніби то придбала ягоду чорниці заморожену в приватного підприємця ОСОБА_2 згідно накладної №01 від 05.07.2007р. кількістю 20000кг на загальну суму 428000грн. по ціні 21грн.40коп. за 1кг та в приватного підприємця ОСОБА_1 згідно накладної №01 від 11.07.2007р. кількістю 20000кг на загальну суму 430000грн. по ціні 21грн.50коп. за 1кг.

При перевірці були використані документи, надані старшим слідчим СВ УСБУ у Волинській області капітаном юстиції Бондаревим І.В., довідка Ківерцівської МДПІ від 08.08.2007р. № 21/17-2 «Про результати виїзної документальної перевірки ПП ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з Луцькою ЗЗБ за період червень-липень 2007р.», акт від 03.09.2008 року № 11/17-2-2383809997 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с. Олександрія, за період з 01.06.2007 р. по 03.09.2008 р.», акту від 03.09.2008р. № 10/17-2-2774117820 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с. Звірів, за період з 01.06.2007р. по 01.09.2008р.», свідчення, надані о/у Ківерцівського МРВ УСБУ у Волинській області Силюку Ю.В. СГД ОСОБА_2 тощо.

Вищевказаними документами стверджувалось, та зафіксовано в акті перевірки, що:

1)фізична особа ОСОБА_2 як приватний підприємець ніяких угод ні усних ні письмових з Луцькою ЗЗБ не заключав, ягід чорниці не продавав, коштів від даного підприємства ні готівкою, ні в якій іншій формі в сумі 428 000грн. не отримував; книгу обліку доходів і витрат не вів, звітів про одержання доходів та звіту форми 1 ДФ про суми виплачених коштів за придбані ягоди громадянам Рівненської області до Ківерцівської МДПІ не подавав; доручень іншим особам на здійснення будь яких дій від свого імені не давав; сплату єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності не проводив, оскільки фактично підприємницькою діяльністю не займався;

2)ОСОБА_1 як приватний підприємець ніяких угод ні усних ні письмових з Луцькою ЗЗБ не заключала, ягід чорниці не продавала; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2007 р. із ОСОБА_3 не укладала і транспортних засобів підприємця ОСОБА_3 в господарській діяльності не використовувала; коштів від даного підприємства ні готівкою, ні в якій іншій формі в сумі 430 000грн. не отримувала; книгу обліку доходів і витрат не вела, звітів про одержання доходів та звіту форми 1 ДФ про суми виплачених коштів за придбані ягоди громадянам Рівненської області до Ківерцівської МДПІ не подавала; доручень іншим особам на здійснення будь-яких дій від свого імені не давала; сплату єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності не проводила, оскільки фактично підприємницькою діяльністю не займалася.

3)Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи експертної служби СБУ від 21.10.2008 р. № 98 (№ 54/15/6-98), надані Луцькою ЗЗБ для перевірки документи, пов'язані з придбанням ягід чорниці, їх перевезенням, оплатою, а також реєстраційні документи та звіти, від імені СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 виписані невідомими особами.

За таких обставин, суд вважає правомірними висновки податкового органу при проведенні перевірки, що факт укладення та виконання усних угод купівлі-продажу ягід чорниці замороженої в СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 на загальну суму 858 000грн. жодними доказами не підтверджений, що фактично позивачем не оспорюється.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд вірно встановив той факт, що вищезазначені усні угоди купівлі-продажу ягід чорниці є такими, що порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на уникнення підприємством від оподаткування податком на прибуток за рахунок завищення валових витрат, а тому вважає правомірним застосування податковим органом наслідків недійсності таких угод у вигляді визначення Луцькій ЗЗБ податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 214500грн. за основним платежем.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем правомірно, в порядку, визначеному, законодавством прийнято рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 321750грн., в тому числі: 214500грн. - за основним платежем та 107250грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року в адміністративній справі №2-а-18447/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2011 року.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіІ.М. Обрізко

І.О. Яворський