Ухвала суду № 17077481, 12.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р. Справа № 19315/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Шавеля Р.М., Носа С.П.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Калуської ОДПІ на постанову Івано-Франківського окружного адміністратвиног осуду від 09.11.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Карпатнафтохім» до Калуської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У вересні 2008 року ТзОВ «Карпатнафтохім» звернувся з позовом до Калуської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що на підставі акта перевірки від 22.08.2008 року № 1543/23-04/33129683 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року з врахуванням постанови Верховного Суду України від 10 червня 2008 року» Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2008 року №0002722304/0.

Спірним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Карпатнафтохім» нараховано штрафні санкції в розмірі 2 314 669 грн., у зв'язку із завищенням бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року в сумі 4 629 338 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки та оспорюваним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0002722304/0 від 05.09.2008 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведеної відповідачем перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТзОВ «Карпатнафтохім» за листопад 2005 року складено акт перевірки від 03.02.2006 року №99/25-2/33129683.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року за порушення п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 3029214, 00 грн.

Позивачем 24.02.2006 року подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року. Рішенням Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про розгляд скарги від 14.03.2006 року №3227/10/25-019 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252302/1 від 15.03.2006 року.

30.03.2006 року позивачем подано повторну скаргу до ДПА в Івано-Франківській області на податкове повідомлення-рішення №0000252302/1 від 15.03.2006 року. За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року та №0000252302/1 від 15.03.2006 року скасовані та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8813730, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року. Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року апеляційну скаргу задоволено. Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року скасовано. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2007 року касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року по даній справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 10.06.2008 року скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.11.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду 07.02.2007 року скасовано, постанову господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року залишено в силі.

В період з 21.08.2008 року по 22.08.2008 року відповідачем була проведена перевірка за результатами якої складений акт №1543/23-04/33129683 від 22.08.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року з урахуванням Постанови Верховного Суду України від 10.06.2008 року.

З акта перевірки вбачається, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало те, що за період з 18.04.2006 року по 01.01.2008 року ТзОВ «Карпатнафтохім» згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року отримало бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 4629338,00 грн., а тому відповідно до п. 8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

На підставі вищенаведеного акта перевірки Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2314669, 00 грн., за порушення підпункту «б» пункту 4.2.2. статті 4.2. Закону України від 21.12.2000 року №2181-111, яким передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У випадку визначення податковим органом суми податкового зобов'язання платнику податків на підставі підпункту «б» пункту 4.2. статті 4.2. Закону від 21.12.2000 року №2181-111 штрафні санкції застосовуються відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 зазначеного Закону, яким передбачено, що платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Така помилка в тексті рішення не може бути підставою для визнання даного рішення правомірним, виходячи з такого.

З аналізу п.1.2. ч.1 ст.1, п.п. «б» п.4.2. ст.4 та п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 вбачається, що штрафні санкції застосовуються до платника податків у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає такому платнику суму його податкових зобов'язань.

Судом встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі - 0 (нуль) грн. За таких обставин, рішення Калуської ОДПІ, яким до ТзОВ «Карпатнафтохім» застосовано штрафні (фінансові санкції) є протиправним.

За наведених обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на п.8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, яким передбачено, що у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства. При цьому, суд виходить з наступного.

Із змісту пункту 8 зазначеної вище Інструкції вбачається, що завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації платником податків, вважається сумою його податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Пунктом 1.2. частини 1 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ні Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР, ні Закон України від 21.12.2000 року №2181-111 не визначають, що завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації платником податків, вважається сумою його податкових зобов'язань, А тому, на думку суду, пункт 8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, в цій частині не відповідає вищезазначеним Законам.

Таким чином, оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі -0 (нуль) грн., беручи до уваги, що завищення суми бюджетного відшкодування не є податковим зобов'язанням та враховуючи, що статтею17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 не передбачено накладення штрафних санкцій за завищення суми бюджетного відшкодування, суд вважає, що у відповідача не було підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підпунктом 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97:ВР передбачено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної") податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Таким чином, дії контролюючого органу у випадку завищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення перевірок, а також у разі встановлення факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного фінансування визначені п.п.7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.199-7 року №168/97-ВР. З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів - ухвалила: Апеляційну скаргу Калуської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 року у справі №2а-5259/08/0970 без змін. На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий: В. Улицький Судді: Р. Шавель

С. Нос

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.07.2011 року