Ухвала суду № 17077471, 12.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р. Справа № 26200/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 року у справі за позовом ТзОВ «Варіант-Глобус» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У листопаді 2009 року ТзОВ «Варіант-Глобус» звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позивач у позовній заяві вказував, що 31.03.2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Варіант-Глобус» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Профліга» за період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року за результатами якої складено акт перевірки №488/76/23-1/20845403.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202300/0/8563 від 14.04.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 10863,80 грн. та штрафні санкції в розмірі 5431,90 грн. за порушення п. 1.7, п. 1.8 ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №0001202300/0/8563 від 04.04.2009 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Варіант-Глобус» 16.05.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 355237. Товариство взято на податковий облік в ДПІ в Шевченківському районі м. Львова 28.02.2007 року.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Варіант-Глобус» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Профліга» за період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року, за результатами якої складено акт від 31.03.2009 року №488/76/23-1/20845403.

З вказаного вище акту вбачається, що ТзОВ «Варіант-Глобус» проведено розрахунки з ТзОВ «Профліга» за отримані послуги у безготівковій формі в квітні 2008 року на загальну суму 65182,80 грн. Дана операція відображена по бухгалтерському обліку. Також знайшла своє відображення в реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2008 року податкова накладна, отримана від ТзОВ «Профліга», та було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 10863,80 грн. без внесення ТзОВ «Профліга» зазначеного податку до бюджету. Окрім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.7, 1.8, 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1. п. 7.З., п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме: заниження податку на додану вартість за травень 2008 року в розмірі 10863,80 грн.

На підставі акту від 31.03.2009 року № 488/76/23-1/20845403, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 16295,70грн, в тому числі основний платіж - 10863,80 грн., штрафні санкції - 5431,90 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2009 року №0001203300/0/8563.

Так, що згідно договору підряду № 38 від 01.04.2008 року укладеного між ТзОВ «Варіаит-Глобус» (Замовник) та ТзОВ «Профліга» (Підрядник), Підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту рулонної покрівлі приміщення магазину ТзОВ «Варіант-Глобус» в м. Львові по вул. Угорській, 7. Конкретизація складу робіт здійснюватиметься згідно з актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2, вартість робіт складає 65182,80 грн. роботи виконуються з матеріалів Замовника.

Згідно акта приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, роботи по улаштуванню покрівлі евроруберойдом були прийняті ТзОВ «Варіант-Глобус» від Виконавця ТзОВ «Профліги». Роботи проплачені в розмірі 65182,80 грн. в тому числі 10863,80 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 242 від 04.04.2008 року на суму 41023,00 грн., № 566 від 16.05.2008 року на суму 14159.80 грн. № 482 від 07.05.2008 року на суму 10000 грн.

ТзОВ «Профліга» за наслідком проплати позивачем авансу, передбаченого договором підряду № 38 від 01.04.2008 року, склало податкову накладну № 4040000008 від 04.04.2008 року на загальну суму 65182.80 грн.. у т.ч. ПДВ 10863,80 гри., копія якої наявна в матеріалах справи.

Як зазначено в акті перевірки, за наслідками господарських операцій, проведених між ТзОВ "Варіант-Глобус" та ТзОВ «Профліга», відповідно до ст. 7 Закону №168. у Товариства виникло право на податковий кредит, а в свою чергу у ТзОВ «Профліга» виник обов'язок щодо декларування податкового зобов'язання. Зокрема Товариством включено до складу податкового кредиту в травні 2008 року 10863,80 грн. Однак, ТзОВ «Профліга» податкову звітність до органів податкової служби з березня 2008 року не подає, необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності (наявність персоналу, основних засобів) відсутні, що, на думку податкової, свідчить про відсутність господарської діяльності в цілому та про нікчемність досліджуваної операції зокрема.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначається Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону N 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Закон N 168/97-ВР не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов'язання до бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обгрунтування обставин на яких грунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 року у справі №2а-7763/09/1370 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: С. Нос

Р. Шавель