Ухвала суду № 17077395, 07.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6800/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков В.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Дурицькій О.М.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний дім «Софія»до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мясний дім «Софія»звернулися в суд з адміністративним позовом до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2010 року №0001242300/0, №0001252300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мясний дім «Софія», зареєстроване 22.10.2007 року Іванівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції в Київській області з 23.10.2007 року за № 3879.

До 2008 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2009 року перебуває на загальній системі оподаткування.

У червні 2010 року посадовими особами Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.10.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 22.10.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.06.2010 року № 841/23/34842624.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 02.07.2010 року №0001242300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 75228,00 грн., з яких; 0,00 грн. за основним платежем; 75228,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; та від 02.07.2010 року №0001252300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 16347,00 грн., з яких 10898,00 грн. за основним платежем; 5449,00 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирішуючи питання правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.07.2010 року №0001242300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно акту перевірки податковим органом виявлено розбіжності на суму 1580080,00 грн. між сумою валового доходу згідно з даними податної декларацій позивача з податку на прибуток, з одного боку та обсягом оподатковуваних операцій згідно з даними податкових декларацій з податку на додану вартість та реєстрів виданих податкових накладних.

Перевіркою встановлено факт завищення задекларованих показників убутку балансової вартості товарних запасів у 2009 році на суму 826811,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат балансової вартості товарів, придбаних позивачем у 2008 року під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Податкове зобов'язання з податку на прибуток визначене податковим органом на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17,1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»лише в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за відсутності заборгованості за основним платежем (недоїмки).

Згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що в разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У позивача відсутня податкова заборгованість з податку на прибуток, відповідно до спірного податкового повідомлення рішення «за основним платежем».

Під час слухання справи в судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що ніяких податкових зобовязань з податку на прибуток, які б не були сплачені, позивач не декларував, а податковий орган ніяких повідомлень-рішень з приводу визначення податкового зобов'язання - недоїмки за основним платежем, не приймав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 02.07.2010 року №0001.242300/0 є протиправним.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.07.2011 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Дурицька О.М.

Сорочко Є.О.