Ухвала суду № 17076442, 16.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-584/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі Заборовській О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 р. адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальність «Орієнтир»до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Орієнтир»звернулось до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000382200/1 від 27.12.2010 р. в розмірі 1020 грн. за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року № 15-93 (надалі за текстом «Декрет»).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 р. позов задоволено.

В апеляційній сказі Броварська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2008 р. між ТОВ «Орієнтир»та Хеттен Машиненбау ГмбХ укладено контракт № Н09/0009/07 та контракт № Н09/0009/07А, за умовами яких позивач придбав комплект обладнання по виробництву блоків пористого бетону та комплекс по виробництву випаленого меленого вапна, відповідно.

09.02.2008 р. позивачем укладено договір про надання кредиту з компанією Services Limited».

Відповідно до цього договору компанія надала ТОВ «Орієнтир»кредит в сумі 18932897 євро для розрахунків за контрактами № Н09/0009/07 від 09.02.2008 р. №Н09/0009/07А від 09.02.2008 р. Надання кредиту здійснюється шляхом безпосередньої сплати коштів за зобовязаннями позивача на рахунки Хеттен Машиненбау ГмбХ.

Договір про надання кредиту зареєстровано в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області, про що видано реєстраційне свідоцтво №8592.

У період з 29.06.2010 р. по 20.09.2010 р. посадовцями Броварської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Орієнтир»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

Результати перевірки оформлено актом № 597/232/32107957 від 27.09.2010 р.

Цим актом зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1 ст. 9 Декрету внаслідок неподання декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами».

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що на момент перевірки мала місце дебіторська заборгованість по контракту № Н09/0009/07 від 09.02.2008 р. на суму 2734207, 5 євро.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Броварською ОДПІ прийнято рішення № 0000382200/0 від 15.10.2010 р. яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 1020 грн.

В результаті адміністративного оскарження згаданого рішення відповідачем прийнято рішення № 0000382200/1 від 27.12.2010 р. Розмір фінансових санкцій за цим рішенням залишився незмінним.

У статті 1 Декрету міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміна «валютні цінності»- це, зокрема, іноземна валюта іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Пункт 1 статті 9 Декрету передбачає, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обовязковому декларуванню у Національному банку України.

Із наведеного вище визначення терміну «валютні цінності»випливає, що залучення кредиту від нерезидента без зарахування коштів на поточний рахунок резидента та здійснення за рахунок такого кредиту розрахунків за товар, що імпортується, не може розглядатись як формування валютних цінностей за кордоном.

Пункт 5.1 кожного з контрактів (№ Н09/0009/07 від 09.02.2008 р. та №Н09/0009/07А від 09.02.2008 р.) передбачає, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Дорстен Міжнародних Правил Інкотермс-2000.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, в редакції 2000 р., термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Згідно частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до моменту поставки товару за контрактами позивач не може вважатись таким, що має у власності майно, яке перебуває за межами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає нормативно обґрунтованою позицію суду попередньою інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неповно зясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 196, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

?

Ухвала складена в повному обсязі 21 червня 2011 р.