Постанова № 17074424, 25.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2011 року № 2а-3830/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

представника прокуратури Фролової Н.П.,

представника УПФУ в Соломянському районі м. Києва Данкович О.А.,

представника відповідача Свентоховської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

доДержавного підприємства «Інвестжитло»

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

17 березня 2011 року Прокурор Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Інвестжитло»про стягнення заборгованості у сумі 222138,63 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2011 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків до 18.04.2011 року. Ухвалою від 19.04.2011 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.

05.05.2011 від відповідача через загальний відділ документального обігу до суду надійшли заперечення проти позову, за результатами розгляду яких суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні 25 червня 2011 року представником УПФУ в Соломянському районі м. Києва подано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшив суму позовних вимог, у звязку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Сума заборгованості станом на день постановлення судом рішення становить 209358,42 грн.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у письмових запереченнях та вказав на те, що сума заборгованості, визначена управлінням Пенсійного фонду не відповідає фактичній сумі боргу зі сплати страхових внесків, оскільки при її визначенні не було враховано часткову сплату суми, здійсненої відповідачем, про що свідчать належні докази у справі платіжні доручення за спірний період.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Інвестжитло»(ідентифікаційний код 33294267) зареєстроване Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.12.2004 року.

На момент виникнення спірних правовідносин, вони були врегульовані Законмом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV), в преамбулі якого було вказано, що цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Порядок справляння та використання збору на обовязкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»та розробленою відповідно до Закону №1058-IV Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (далі по тексту Інструкція № 21-1).

Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.1 статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків.

Відповідно до п.11.11 Інструкції №21-1 платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї інструкції.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено обовязок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць. Відповідно до ч.12 ст.20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З огляду на зазначене, граничний строк сплати відповідачем нарахованих сум страхових внесків за вересень 2010 року є 20.10.2010 року, за жовтень 20.11.2010 року, за листопад 20.12.2010 року, грудень 20.01.2011 року.

Прокуратуро Соломянського району м. Києва в позовній заяві зазначив, що у визначені законом строки відповідачем не погашена заборгованість зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування самостійно визначеної підприємством за період вересень грудень 2010 року, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Статтею 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальникам в строки, визначені ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно розрахунку суми боргу ДП «Інвестжитло»до УПФУ в Соломянському районі м. Києва станом на 24.06.2011 року та карток особового рахунку страхувальника відповідач має заборгованість (недоїмку) зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за спірний період на загальну суму 209358,42 коп.

У звязку з наявною заборгованістю за вказаний період та у відповідності з вимогами п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі по тексту Інструкція) Управлінням Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва було надіслано до Державного підприємства «Інвестжитло»вимоги про сплату боргу:

- № Ю-1008 від 26.10.2010 р. на суму 990896,06 грн. (отримано повноваженою особою підприємства 26.10.2010 року);

- № Ю-1008 від 01.12.2010 р. на суму 44395,72 грн. (отримано повноваженою особою підприємства 13.12.2010 року);

- № Ю-1008 від 05.01.2011 р. на суму 42943,56 грн. (отримано повноваженою особою підприємства 11.01.2010 року);

- № Ю-1008 від 02.02.2011 р. на суму 45295,25 грн. (отримано повноваженою особою підприємства 15.02.2011 року).

Дії та рішення позивача з цього приводу відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржував.

Щодо тверджень представника відповідача про сплату товариством внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за серпень-вересень 2010 року у повному обсязі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством у жовтні грудні 2010 року здійснювались виплати по внескам до Пенсійного фонду, що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи. Призначення платежу в платіжних дорученнях визначено як сплата внесків до Пенсійного фонду (33,2%; 2%) за вересень, жовтень 2010 року.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.106 Закону №1058-IV, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Як вбачається з карток особового рахунку страхувальника Державне підприємство «Інвестжитло»станом на 24.06.2011 року, суми страхових внесків перераховані у вересні-жовтні 2010 року до Пенсійного фонду згідно платіжних доручень позивачем у відповідності із вимогами ч.5 ст.106 Закону №1058-IV було зараховано в рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

З огляду на зазначене та враховуючи існування на день розгляду справи заборгованості (недоїмки) відповідача зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за спірний період у розмірі 209358,42 грн., підтвердженому доказами, визнаними судом належними та допустимими, суд приходить до висновку про наявність підстав для її стягнення в примусовому порядку.

Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.

Несплата штрафних санкцій відповідачем призводить до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, чим порушуються економічні інтереси держави.

Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.

Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Інвестжитло»(код ЄДРПОУ 33294267, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 21631302, адреса: 13151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 209 358 (двісті девять тисяч триста пятдесят вісім) гривень 42 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.А. Добрівська Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 30 червня 2011 року.