Постанова № 17073700, 13.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2011 року Справа № 2а-5403/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.

при секретарі Ісаєвій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 28893, 92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2011 року прокурор Білокуракинського району Луганської області в інтересах Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафу та пені у сумі 28893, 92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Держане підприємство «Білокуракинське лісомисливське господарство» було зареєстровано як платник страхових внесків в Білокуракинському районному центрі зайнятості з 13.02.1998 року по 31.12.2010 року до набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», згідно якого з 01.01.2011 року облік платників єдиного внеску здійснює пенсійний фонд України. В розділі VІІ Прикінцевих положень Закону України № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Законом №2464-VІ. На підставі цього Білокуракинським районним центром зайнятості було проведено планову перевірку ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року. В порушення вимог ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачує страхові внески. Відповідно до акту перевірки від 16.05.2011 року №22, загальна сума заборгованості за Держаним підприємством «Білокуракинське лісомисливське господарство» складає 28893,92 грн. (з якої, сума недоїмки становить 12574,71 грн., сума пені складає 774,03 грн., штраф 15575,18 грн.). Білокуракинським районним центром зайнятості 27.05.2011 року у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Мінпраці від 18.12.2001 року №339 прийнято рішення про стягнення простроченої заборгованості у розмірі 28893,92 грн. Рішення від 27.05.2011 року направлялося за юридичною адресою ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» і було отримано уповноваженою особою 30.05.2011 року. Рішення від 27.05.2011 року відповідачем оскаржено не було. Заборгованість зі сплати страхових внесків відповідачем не сплачена. Прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Білокуракинського районного центру зайнятості за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року недоїмку зі сплати страхових внесків в розмірі 12574,71 грн., пеню в розмірі 774,03 грн. та штраф 15575,18 грн., а всього 28893,92 грн.

Представник Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області в судовому засіданні уточнив позовні вимоги вказавши, що відповідач у добровільному порядку сплатив частину заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме частину суми недоїмки в розмірі 2000, 00 грн. та остаточно просив стягнути з відповідача на користь Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області недоїмку зі сплати страхових внесків в розмірі 10574,71 грн., пеню в розмірі 774,03 грн. та штраф 15575,18 грн., а всього 26893,92 грн.

Прокурор уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути з відповідача на користь Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області недоїмку зі сплати страхових внесків в розмірі 10574,71 грн., пеню в розмірі 774,03 грн. та штраф 15575,18 грн., а всього 26893,92 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог.

Вислухавши пояснення прокурора, представника Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Білокуракинське лісомисливське господарство» зареєстровано як страхувальник роботодавець та платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Білокуракинському районному центрі зайнятості з 13.02.1998 року (а.с.9).

16.05.2011 року головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Білокуракинського районного центру зайнятості, було складено акт №22 про результати перевірки Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року. Акт перевірки був підписаний відповідачем без зауважень. (а.с.15-16)

Відповідно до вказаного акту та Додатку №1 до акту від 16.05.2011 року №22 сума заборгованості складає 28893, 92 грн., (де 12574,71 грн. недоїмка, яка виникла в період за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, пеня 744,03 грн., яка нарахована за цей період та штраф 15575,18 грн. (а.с.17-22). Також, вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком суми позову (а.с.23-24).

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обовязкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообовязкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 роботодавці (юридичні особи) набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - з дня взяття їх на облік

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).

Статтею 35 цього закону передбачений обов'язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про: прийняття на роботу працівників, заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Статтею 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221 (далі Інструкція).

Згідно п. 7.2 вказаної Інструкції контроль на підприємствах, в установах, організаціях, військових формуваннях та у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, грошове забезпечення, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових та касових документів.

Згідно абз. 1 п. 7.4 Інструкції, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

Згідно п. 9.1. Інструкції, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно п. 9.2 Інструкції, пеня обчислюється, виходячи з 120% відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

Відповідно до п. 9.7 Інструкції, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства, п. 9.8 - строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що відповідач у добровільному порядку сплатив Білокуракинському районному центру зайнятості Луганської області частину заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме частину суми недоїмки в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується витягом по рахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.30), уточнені позовні вимоги прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області в розмірі 26893,92 грн. представник відповідача визнав у повному обсязі, тому суд вважає, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафу та пені у сумі 26893, 92 грн. -задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» (92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Магістральная, 2, код ЄДРПОУ 25359239, р/р 26004301236, філія Білокуракинського відділення ВАТ «Ощадбанк», МФО 364100) на користь Білокуракинського районного центру зайнятості Луганської області (92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Чапаєва, 84) недоїмку зі страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 10574,71 грн. (десять тисяч пятсот сімдесят чотири гривні сімдесят одна копійка), пеню 744,03 грн. (сімсот сорок чотири гривні три копійки) та штраф 15575,18 грн. (п'ятнадцять тисяч пятсот сімдесят пять гривень вісімнадцять копійок), а всього 26893,92 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот девяносто три гривні девяносто дві копійки) на р/р 37179975900118, УДК в Білокуракинському районі ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код банку 24046834.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі складена та підписна 13 липня 2011 року.

СуддяО.П. Островська