Постанова № 17070934, 04.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2011 р. справа № 2а/0570/8374/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретаріСкокін О.Л.

за участю представників позивача Токарєва І.М., Скубченко І.О., Смирнова В.М.

представників відповідача Пенчукової Н.Ю., Євсєєвої А.Г., Давиденко Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. відповідачем 03.02.2011 р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000152340 про збільшення ТОВ „Альянс-Транс” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12081438 грн., в тому числі за основним платежем 9665150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2416288 грн., № 0000142340 про збільшення ТОВ „Альянс-Транс” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 541176 грн., в тому числі за основним платежем 431989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109187 грн. Позивач не погоджується із зазначеними рішення, посилаючись на наступне.

Позивачу не був наданий акт перевірки, оскільки у поштовому конверті, отриманому позивачем, акт був відсутній, про що був складений відповідний акт.

Податковий орган обґрунтовує збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток порушенням позивачем пп. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині заниження податку на прибуток всього у сумі 9665 150 грн., у тому числі за 1-ий квартал 2010р. на суму 2853 528 грн., за півріччя 2010р. на суму 9665 150 грн., за три квартали 2010р. на суму 9665 150 грн.

Позивач зазначає, що за договором № Д90/2001/014 від 20.01.2010 р. та акту прийому-передачі від 21.01.2010 р. він придбав у торгівця цінними паперами ТОВ „Фортайм” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., та емітовані ВАТ „Експо нафта продукт” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору складає 109998000 грн.

За договором № Д30/0706/005 від 07.06.2010 р. та акту прийому-передачі цінних паперів від 15.06.2010 р. позивач придбав у торгівця цінними паперами ТОВ „Пріматрейд ЛТД” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 3195895 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору дорівнює 17672306 грн.

ТОВ „Альянс-Транс” згідно з договором № 30/2101/001 від 21.01.2010 р. та актом прийому-передачі від 21.01.2010 р. продав ТОВ „Пріматрейд ЛТД” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., та емітовані ВАТ „Експо нафта продукт” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору складає 110000000 грн.

Згідно з договором № Д20/1506/007 від 15.06.2010 р. та актом прийому-передачі цінних паперів від 15.06.2010 р. позивач продав ТОВ „АВЕРАЖ” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 3195 895 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору складає 17673 300 грн.

Податковим органом зроблений висновок про нікчемність зазначених угод з тих підстав, що наданими до перевірки документами не підтверджено фактичне здійснення операції з купівлі-продажу акцій. Позивач в спростування такої позиції відповідача вказує, що операції з купівлі-продажу цінних паперів підтверджені відповідними договорами, актами приймання-передачі акцій, виписками про операції з цінними паперами. Відтак, у позивача наявні усі документи, які підтверджують перехід права власності на цінні папери.

Доводи податкового органу про відсутність у ДКЦПФР інформації про зазначені договору позивач спростовує тим, що відповідно до вимог Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” таку інформацію повинен надавати професійний учасник ринку цінних паперів, яким позивач не є.

Крім того, податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем п. 4.1, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1. п. 7.4, пп. 7.5.1, 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість на суму 431989 грн., в тому числі у листопаді 2008р. на суму 391668 грн., у грудні 2008р. на суму 83 грн., у березні 2010р. на суму 40172 грн., у вересні 2010р. на суму 67 грн., заниження залишку відємного значення податку у липні 2010р. на суму 49002 грн. Порушення полягає у тому, що позивачем не включено до складу податкових зобовязань отриману передплату за рекламний матеріал від ВАТ „Родовід банк” згідно з платіжним дорученням від 24.11.2008 р. на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 391667,67 грн., по договору №0610/1 від 06.10.2009 р.

Позивач вказує, що у ході перевірки посадовими особами відповідача не враховано, що у цей же день в однієї виписці банка (на одному аркуші одна операція) від 24.11.2008р., тобто в рамках одного податкового періоду, позивачем сплачена передплата за папір, поліграфічну продукцію на адресу ТОВ „ОБЛРЕАХІМ” згідно з платіжним дорученням №14 від 24.11.2008 р. на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 391667,67 грн., по договору без номеру від 01.10.2008р. У бухгалтерському обліку зроблено наступну проводку: Дт 371 „Розрахунки по авансам виданим”, Кт 3111 „Поточні рахунки в національній валюті”, на суму передплати виписана податкова накладна № 799 від 24.11.2008р. на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 391667,67 грн. Вищевказана податкова накладна включена до реєстру виданих та отриманих виданих податкових накладних за листопад 2008 року, тобто позивач має право на податковий кредит в сумі 391667,67 грн. за листопад 2008р.

Позивач у листопаді 2008 року в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних під № 124 відображена сума 391667,67 грн. у складі податкових зобовязань та під № 122 відображена сума 391667,67 грн. у складі податкового кредиту. Цей же факт підтверджений „Відомостями податкового обліку” та базою бухгалтерського обліку. Позивач не заперечує, що в даному випадку має місце порушення порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість в частині не врахування суми 391668 грн. податку у рядках 01 та 10.1, але це не призвело до заниження розрахунку результату у рядку 18.

Позивач вказує, що оскільки зведений результат обліку даної операції згідно пп. 7.2.8 Закону України „Про податок на додану вартість” розраховується, як 391668 (податкові зобовязання) 391668 (податковий кредит) = 0,00 грн. (податок до сплати), то позивачем зведений результат обліку даної операції відображений у податковій декларації за листопад 2008 року у сумі 0,00 грн., а саме у р.18 „Різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду” за листопад 2008 року.

Крім того, податковим органом зроблений висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2010 р. на 40172 грн. Позивач вказує, що сума податку на додану вартість, яка зазначена у рядку 10.1 декларації з цього податку за березень 2010 р. (колонка Б) підтверджена первинними документами, згідно з якими позивач має право на включення їх у податкову декларацію та віднесенню до податкового кредиту, а саме податкові накладні №№ 001294; 001335 та виписками банку по розрахунковому рахунку про здійснення передплати. Проте, відповідач ці податкові накладні не визнає та безпідставно виключає їх з податкової декларації за березень 2010 р. з рядка 10.1, що призвело до необґрунтованого заниження податкового кредиту на суму 158333грн., у результаті чого виникло заниження податку на додану вартість у сумі 40172 грн.

ДПА у Донецькій області рішенням від 03.03.2011 р. скасувало податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 40172 грн., але за рахунок того, що перевіркою не врахована наявність від`ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту вересня 2009р. (80775грн.), що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, наявності відємного значення у сумі 80775 грн. у акті перевірки взагалі не відображено, виходячи з цією суми залишається ще залишок відємного значення по вересню 2009р. у сумі 40603 грн. (80775 40172), який повинен бути зарахований у якості податкового кредиту позивача. Усього податковий кредит, який має позивач, не врахований перевіряючими складає 198936 грн. (158333 +40603).

З урахуванням приписів пп. 7.5.1., 7.5.2. п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” висновок стосовно заниження податку на додану вартість у сумі 40172 грн. у березні 2010 р. є необґрунтованим.

Також податковим органом в акті перевірки зазначається про порушення позивачем пп. 4.1.4 „а”, п. 4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України та пп. 2.6.1 п.2.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р під № 702/10982) в частині не надання до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларацій з податку на додану вартість за наступні періоди: грудень 2008 р. (граничний строк подавання 20.01.2009 р.), березень 2010 р. (граничний строк подавання 20.04.2010 р.), квітень 2010 р. (граничний строк подавання 20.05.2010 р.), за травень 2010 р. (граничний строк подавання 21.06.2010 р.), червень 2010р. (граничний строк подавання 20.07.2010 р.), липень 2010 р. (граничний строк подавання 20.08.2010р.), вересень 2010р. (граничний строк подавання 20.10.2010 р.).

Позивач зазначає, що надані відповідачу податкові декларації, які податковим органом не визнані як податкова звітність у звязку з тим, що декларації суперечать вимогам наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827, повністю відповідали вимогам зазначеного вище пункту наказу, а саме у них зазначено обов'язкові реквізити та проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; декларації підписано відповідною посадовою особою (директором) належним чином; декларації скріплено печаткою ТОВ „Альянс-Транс”; за необхідності наявні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; декларації подані у електронній формі тому текст прочитати можливо і цифри ні чим не пошкоджені; електрона форма подачі декларації не передбачає наявності порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; електрона форма подачі декларації не передбачає подачі ксерокопії звітних документів; звітність з податку на додану вартість, подавалася платником податку на додану вартість ТОВ „Альянс-Транс”.

Позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000152340 та 0000142340.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що позивачем до перевірки не надано виписок з рахунка власника у зберігача по операціям з купівлі-продажу цінних паперів. Крім того, за даними ДКЦПФР відсутня інформація про зазначені договори. Відповідач вважає, що угоди з купівлі-продажу цінних паперів не відповідають вимогам законодавства, позивачем не підтверджено фактичне здійснення операцій з купівлі-продажу акцій, тому податковий орган вважає ці договори нікчемними.

Крім того, позивачем не включено до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість за листопад 2008 р. отриману передплату за рекламний матеріал від ВАТ „Родовід банк” на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість 391666,67 грн. Відповідач вважає, що якщо у позивача на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 р. була в наявності податкова накладна № 799 від 24.11.2008 р., позивач самостійно не скористався правом на податковий кредит.

Також перевіркою встановлено неподання до податкового органу декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008 р., березень-липень, вересень 2010 р. Зазначена податкова звітність була прийнята податковим органом з відміткою „Не визнана як податкова звітність” у звязку з порушенням вимог, встановлених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р та наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 04.05.2005 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33554345, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100221608.

Відповідач Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Альянс-Транс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої був складений акт № 143/23-1/33554345 від 18.01.2011 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Альянс-Транс” вимог пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 9665150 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 р. на суму 2853528 грн., півріччя 2010 р. на суму 9665150 грн., 3 квартал 2010 р. - 9665150 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 431989 грн., в тому числі за листопад 2008 р. на 391667 грн., за грудень 2008 р. на 83 грн., за березень 2010 р. на 40172 грн., за вересень 2010 р. на 67 грн., а також занижено залишок відємного значення податку на додану вартість за липень 2010 р. на 49002 грн.; пп. 4.1.4 „а” п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, пп. 2.6.1 п. 2.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, в частині ненадання до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008 р., березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р., вересень 2010 р. (а.с. 135-179).

На підставі даного акту 03.02.2011 р. ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000152340 про збільшення ТОВ „Альянс-Транс” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12081438 грн., в тому числі за основним платежем 9665150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2416288 грн.; № 0000142340 про збільшення ТОВ „Альянс-Транс” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 541176 грн., в тому числі за основним платежем 431989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109187 грн. (а.с. 16-17).

Рішенням про результати розгляду скарги ДПА у Донецькій області № 4074/10/25-113-1 від 03.03.2011 р. скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000152340 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 40850 грн. та штрафних санкцій в розмірі 10213 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000142340 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 40172 грн. та штрафних санкцій в розмірі 10043 грн. (а.с. 62-71).

Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 9186/6/25-045 від 18.05.2011 р. залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 03.03.2011 р. № 4074/10/25-113-1 (а.с. 72-77).

Суд вважає спірні рішення субєкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток є висновок податкового органу про нікчемність правочинів з цінними паперами.

Судом встановлено, що за договором № Д90/2001/014 від 20.01.2010 р. та акту прийому-передачі від 21.01.2010 р. ТОВ „Альянс-Транс” придбав у ТОВ „Фортайм” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., та емітовані ВАТ „Експо нафта продукт” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору складає 109998000 грн. (а.с. 20-22).

За договором № Д30/0706/005 від 07.06.2010 р. та акту прийому-передачі цінних паперів від 15.06.2010 р. позивач придбав у торгівця цінними паперами ТОВ „Пріматрейд ЛТД” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 3195895 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору дорівнює 17672306 грн. (а.с. 23-24).

ТОВ „Альянс-Транс” згідно з договором № 30/2101/001 від 21.01.2010 р. та актом прийому-передачі від 21.01.2010 р. продав ТОВ „Пріматрейд ЛТД” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., та емітовані ВАТ „Експо нафта продукт” у кількості 10000000 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору складає 110000000 грн. (а.с. 25-26).

Згідно з договором № Д20/1506/007 від 15.06.2010 р. та актом прийому-передачі цінних паперів від 15.06.2010 р. позивач продав ТОВ „АВЕРАЖ” акції прості іменні, емітовані ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” у кількості 3195 895 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість договору складає 17673 300 грн. (а.с. 27-29).

Проблемою даного спору в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток є встановлення фактичного здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів.

Згідно з п. 7 ст. 17 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” торговець цінними паперами зобовязаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію про всі вчинені ним правочини з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі.

Відповідно до п. 3 ст. 6 цього Закону акції існують виключно в бездокументарній формі.

Доводи відповідача про ненадання позивачем до перевірки виписок з рахунка власника у зберігача по вищевказаним операціям спростовані в судовому засіданні наступним.

Дійсно, судом встановлено, що ДПА у Донецькій області був надісланий лист від 23.11.2010 р. № 20740/20/23-513 на адресу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі-ДКЦПФР) щодо підтвердження інформації про всі вчинені правочини ТОВ „Пріматрейд ЛТД”, ТОВ „Авераж”, ТОВ „Фортайм” з ТОВ „Альянс-Транс” за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., на який була одержана інформація, що ТОВ „Альянс-Транс”, ТОВ „Пріматрейд ЛТД”, ТОВ „Авераж”, ТОВ „Фортайм” не здійснювали на фондовому ринку операції з купівлі-продажу цінних паперів за вказаний період.

Проте, судом встановлено, що виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах були надані податковому органу разом із запереченнями до акту перевірки.

Операції з купівлі-продажу цінних паперів, які є спірними, супроводжувалися відповідними договорами, актами приймання-здавання, та щокварталу отримувалася від зберігача виписка про операції з цінними паперами на рахунку цінних паперів, стосовно руху цінних паперів і наявності нових власників. Саме акти приймання-передачі та ці виписки, відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” є підтвердженням переходу права власності на цінні папери до нового власника з моменту зарахування цінних паперів у бездокументарній формі на рахунок власника у зберігача.

При розгляді заперечень на акт перевірки податковим органом були проігноровані ці виписки та вказано, що у рядку 2 по емітенту ВАТ „Гранітні будівельні матеріали” та у рядку 3 по емітенту ВАТ „Експо нафта продукт” по строках „прибуток” та „видаток” інформація відсутня, хоча це не відповідає дійсності, оскільки виписка зберігача заповнена належним чином за відповідною формою і усі рядки та строки заповнені як того вимагає ця форма.

Що стосується доводів відповідача про ненадання інформації до ДКЦПФР, суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено Законом України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, ДКЦПФР працює лише з професійними учасниками ринку цінних паперів, яким ТОВ „Альянс-Транс” не є.

Згідно з п. 15 ст.7 цього Закону одним з основних завдань ДКЦПФР є встановлення вимог, порядку та стандартів щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечення створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до повноважень, наданих Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно з п. 14 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” комісія має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Також зазначеним вище законом передбачена і відповідальність юридичних осіб які мають ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, в тому числі, накладення штрафу та зупинення або анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Абзацем 5 п. 7 ст. 17 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” встановлено, що торгівець цінними паперами зобовязаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію про всі вчинені правочини з цінними паперами в строк і порядку, що визначені правилами фондової біржі.

Як встановлено судом, позивач не є торгівцем цінними паперами. ТОВ „Альянс-Транс” продавав та купував цінні папери у торгівця цінними паперами, тобто співпрацював з підприємством, яке відповідно до вимог законодавства є учасником ринку цінних паперів, працює на фондовій біржі. Саме на таких осіб законодавством й покладений обовязок надавати інформацію до ДКЦПФР.

Відтак, оскільки до обовязків позивача як покупця та продавця не належить подання відомостей про правочини з цінними паперами до ДКЦПФР, зазначена обставина не може слугувати підставою для висновку про нездійснення ним операцій з купівлі-продажу акцій.

Судом встановлено, що позивач на час перевірки мав необхідний обсяг первинних документів для визнання законності здійснення операцій з цінними паперами, в тому числі були в наявності виписки про операції з цінними паперами на рахунку цінних паперів від зберігача, підтверджуючі рух цінних паперів до нового власника.

Правочини з цінними паперами, які укладав позивач, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, і ці наслідки мають місце, що відображено у виписках зберігача. Реальним настанням правових наслідків є факт наявності нового власника цінних паперів. Зазначені правочини не суперечать ні нормам законодавства, ні моральним засадам суспільства, ні волевиявленню жодного з учасників правочину, є вільними і вчинені у відповідній формі і доказів того що це навпаки у акті перевірки не доведено. Серед учасників правочину з цінними паперами не було субєктів господарювання з державною формою власності та з долею держави у статутному капіталі, тому відсутні підстави для твердження про завдання шкоди інтересам держави і суспільства.

З урахуванням приведених обставин суд приходить до висновку, що податковим органом протиправно була збільшена позивачу сума грошового зобовязання з податку на прибуток, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, податковим органом в акті перевірки зазначається про порушення позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість”, яке полягає у тому, що ТОВ „Альянс-Транс” не включено до складу податкових зобовязань отриману передплату за рекламний матеріал від ВАТ „Родовід банк” згідно з платіжним дорученням від 24.11.2008 р. на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість 391667,67 грн., по договору № 0610/1 від 06.10.2009 р.

Судом встановлено, що позивачем 24.11.2008 р. була отримана від ВАТ „Родовід банк” передплата за рекламний матеріал в розмірі 2350000 грн. В той же, 24.11.2008 р. позивачем була сплачена передплата за папір та поліграфічну продукцію ТОВ „Облреахім” платіжним дорученням №14 від 24.11.2008 р. на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість 391667,67 грн., по договору б/н від 01.10.2008 р.

Дана операція відображена в однієї виписці банка (на одному аркуші одна операція) від 24.11.2008р., тобто в рамках одного податкового періоду.

В бухгалтерському обліку позивача зроблено наступну проводку: Дт 371 „Розрахунки по авансам виданим” Кт 3111 „Поточні рахунки в національній валюті”.

На суму передплати позивачем отримана податкова накладна № 799 від 24.11.2008 р. на суму 2350000 грн., в тому числі податок на додану вартість 391667,67 грн. (а.с. 32).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Відтак, позивач має право на податковий кредит, а тому включення попередньої оплати до податкового кредиту є цілком обґрунтованим.

Податкова накладна включена до реєстру виданих та отриманих виданих податкових накладних за листопад 2008 року, тобто позивач має право на податковий кредит в сумі 391667,67 грн. за листопад 2008р.

Як встановлено пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість”, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Позивачем у листопаді 2008 року в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних під № 124 відображена сума 391667,67 грн. у складі податкових зобовязань та під № 122 відображена сума 391667,67 грн. у складі податкового кредиту. Цей же факт підтверджений „Відомостями податкового обліку” та базою бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що позивачем дійсно порушений порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 р., оскільки сума податку на додану вартість в розмірі 391668 грн. не була відображена відповідних рядках податкової декларації з податку на додану вартість.

Проте, це формальне порушення не призвело до заниження розрахунку результату у рядку 18, оскільки зведений результат обліку даної операції відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 с. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” дорівнює 0 (391668 (податкові зобовязання) 391668 (податковий кредит) = 0,00 грн. (податок до сплати).

Доводи відповідача про те, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит, оскільки самостійно не зазначив у податковій декларації за листопад 2008 р. суму податкового кредиту за цією операцією, є необґрунтованими з огляду на те, що за наслідками здійснення зазначених операцій у позивача не виникло обовязку до сплати податку на додану вартість до бюджету, а тому збільшення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на 391668 грн. є помилковим.

Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтоване збільшення грошового зобовязання, є необґрунтованим й нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Також податковим повідомленням-рішенням № 0000142340 позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 40172 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10043 грн. у звязку з не підтвердження цих сум податку податковими накладними.

Як зазначалось вище, рішенням ДПА у Донецькій області про результати розгляду скарги позивача вказане податкове повідомлення-рішення скасоване в цій частині.

Також відповідачем в ході перевірки встановлені порушення пп. 4.1.4 „а” п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, пп. 2.6.1 п. 2.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, в частині ненадання до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008 р., березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р., вересень 2010 р. Як випливає з розрахунку відповідача (а.с. 18), за ці порушення позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1190 грн.

Судом встановлено, що за грудень 2008 р., березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р. та вересень 2010 р. позивачем були подані у встановлені діючим на той час законодавством строк податкові декларації з податку на додану вартість. Проте, податковим органом податкові декларації були прийняті з відміткою „не визнана як податкова звітність”. Як вбачається з листів відповідача на адресу позивачу, невизнання податкової звітності відповідачем обґрунтовується порушенням з боку позивача приписів наказу ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, в частині правильності складання податкової звітності. При цьому суд зазначає, що податковим органом не зазначено, в чому саме полягає неправильність складання податкової звітності.

У відповідності до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відтак, законодавець передбачає тільки три випадки, коли податкова звітність може бути не визнана як податкова декларація якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

З пояснень в судовому засідання представників відповідача вбачається, що податкова звітність має статус „не визнана як податкова звітність”:

- за грудень 2008 р. у звязку з тим, що позивачем в порушення нормативів розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 р. „Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” у розділі ІІ „Податковий кредит” додатку 5 відображено податкову накладну за вересень 2007 р.;

- за березень 2010 р. у звязку з порушенням нормативів Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, в частині неправильного зазначення значення деяких рядків;

- за квітень-липень, вересень 2010 р. у звязку з порушенням нормативів Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, що виникли у наслідок неправильного складання податкової звітності попередніх податкових періодів.

Відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

У БДАЗ ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Податкові декларації за вказані податкові періоди, досліджені в судовому засіданні, повністю відповідають вимогам Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також вимогам зазначеного наказу.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем в порушення вимог п. 4.5 Методичних рекомендацій в частині обовязку податкового органу надіслати платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином, в повідомленнях не зазначені підстави неприйняття податкових декларацій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає протиправними та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152340, прийняте Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька 03.02.2011 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12081438 грн., в тому числі за основним платежем 9665150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2416288 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142340, прийняте Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька 03.02.2011 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 541176 грн., в тому числі за основним платежем 431989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109187 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Транс” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 8 липня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.