Рішення № 17069794, 23.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

23 червня 2011 року справа № 5020-714/2011 За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

(площа Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 10192,29 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Українське державне підприємство поштового звязку „Укрпошта” (вулиця Хрещатик, 22, Київ 1, 01001, відокремлений підрозділ Севастопольська дирекція УДППЗ „Укрпошта” (вулиця Велика Морська, 21, місто Севастополь, 99011)

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.01.2011;

відповідача не зявився;

третьої особи ОСОБА_3, довіреність № 1 від 01.01.2011.

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10192,29 грн., з яких: основна заборгованість по орендній платі за період з 01.09.2010 по 31.03.2011 у розмірі 8947,54 грн, пеня у розмірі 293,90, 3% річних у розмірі 56,71 грн., штраф 10% у розмірі 894,75 грн., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Українське державне підприємство поштового звязку „Укрпошта” (відокремлений підрозділ Севастопольська дирекція УДППЗ „Укрпошта”).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1087 від 20.08.2010.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового звязку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності, №1087 (далі - Договір) (арк. с. 11-13).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування обєкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 71,1 кв.м. у цокольному поверсі двоповерхової будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, яке перебуває на балансі Севастопольської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.03.2010 і становить 168692 грн. без урахуванням ПДВ.

20.08.2011 обєкт оренди переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі (арк. с. 16).

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди липень 2010 року 2492,42 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1341, постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316, інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009 № 10-16-5581, постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 № 440 застосовувати у період 01.05.2009 до 01.01.2011 орендну ставку у розмірі 45 % встановлено обсягу відповідно до додатка 1а за базовий місяць липень 2010 року 1121,59 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України.

Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності № 777, діє до 13 січня 2012 року.

Проте, за твердженням позивача, зобовязання зі сплати орендної плати відповідачем виконувались неналежним чином, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед

позивачем за період з 01.09.2010 по 31.03.2011 у розмірі 8947,54 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2010 по 31.03.2011 у розмірі 8947,54 грн. грн. відсутні.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, тому заборгованість з орендної плати у сумі 8947,54 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Звертаючись до суду з позовом, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 56,71 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем (арк. с. 10), суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, тому вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 56,71 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 293,90 грн. та штрафу в розмірі 10% в сумі 894,75 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

В свою чергу, визначення понять „штраф”, „пеня” наводиться в статті 549 Цивільного кодексу України згідно з якою штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, відповідач не виконав свого обовязку щодо внесення орендної плати з грудня 2010 року по березень 2011 року, тобто є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 №543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. При цьому нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли орендна плата мала бути сплачена.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору).

Орендодавець нарахував Орендарю пеню за порушення строків внесення орендної плати за період з 01.09.2010 по 22.04.2011 у сумі 293,90 грн.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем (арк. с. 8), суд встановив, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, тому вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 291,60 грн. за наступним розрахунком:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

307.5616.09.2011 - 28.10.2011437.7500 %0.042 %*5.62

817.5816.10.2010 - 16.04.20111837.7500 %0.042 %*63.54

821.6716.11.2010 - 22.04.20111587.7500 %0.042 %*55.13

824.1316.12.2010 - 22.04.20111287.7500 %0.042 %*44.80

830.7316.01.2011 - 22.04.2011977.7500 %0.042 %*34.22

1864.5116.02.2011 - 22.04.2011667.7500 %0.042 %*52.26

1881.2916.03.2011 - 22.04.2011387.7500 %0.042 %*30.36

1907.6316.04.2011 - 22.04.201177.7500 %0.042 %*5.67 Оскільки заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед РВ Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі з орендної плати склалась більше ніж за 3 місяці, то відповідно до пункту 3.8 Договору позивач має право вимагати від відповідача сплати штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, що за розрахунком Орендодавця становить 894,75 грн. (10% від 8947,54 грн.).

Таким чином, вимоги позивача щодо сплати відповідачем штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 6, код ЄДРПОУ 20677058, р/р 31115094700006, ОКПО 24035612, в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824026, Одержувач державний бюджет Гагарінського району міста Севастополя) 10190,60 грн. (десять тисяч сто девяносто грн. 60 коп.), з яких: основний борг 8947,54 грн., пеня 291,60 грн., 3% річних 56,71 грн. та 10% штраф 894,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито у розмірі 101,90 грн. (сто одна грн. 90 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,96 грн. (двісті тридцять пять грн. 95 коп.) на наступні реквізити: одержувач: Ленінський район, ЄДРПОУ: 24035598, банк одержувача: ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО: 824509, рахунок:31212264700007, код бюджетної класифікації: 22050003.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення підписано 06.07.2011.

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.С. Лівінська

07.07.2011