Ухвала суду № 17069741, 29.06.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2011 р. Справа № 18/126

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агроцентр»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКлондайк»

про стягнення заборгованості

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

Від позивача : представник ОСОБА_1 довіреність в справі;

Від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКлондайк»про стягнення з відповідача 120086,14 грн. основного боргу, інфляційних та 3% річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.09.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.2010 року у справі №18/126 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року касаційну скаргу ТОВ «Приват-Агроцентр»задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року та рішення господарського суду Рівненської області від 02.09.2010 року по справі №18/126 скасовано, справу №18/126 направлено на новий судовий розгляд до господарського суду Рівненської області.

17.06.2011 року позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог,у якій ТОВ «Приват-Агроцентр»просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 117748,91 грн., три відсотки річних в розмірі 4549,60 грн., інфляційні втрати в розмірі 13097,89 грн.. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Свої заперечення обгрунтовує тим, що ухвалами господарського суду Рівненської області по справі №9/29 від 14.08.2009 року, 26.08.2009 року за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «АгроКлондайк»на підставі ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», п.4,5 вказаної вище ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вжито заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів боржника та накладено арешт на все майно що належить ТОВ «АгроКлондайк»та введено процедуру розпорядження майна боржника арбітражного керуючого Прокопчука О.М., про що опубліковано відповідне оголошення в офіційному друкованому виданні «Голос України»від 03.09.2009 року. Відповідач зазначає, що 30.08.2010 року господарським судом Рівненської області винесено ухвалу по справі №9/29, якою було визнано вимоги кредиторів, та як вбачається з тексту ухвали вимоги кредиторів, що заявлені після їх подання або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ч.2 п.54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року за №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст.55 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»у разі звернення позивача із заявою про визнання вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК. Відповідно до п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Що дає підстави вважати його таким, що виконується у відповідності до вказаних вище норм.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.06.2011 року по 29.06.2011 року.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується підписом представника в протоколі судового засідання. Відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи №18/126 у якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки юрист відповідача знаходиться у відпустці. Клопотання відхилене судом з огляду на наступне: представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб незалежно від трудових відносин з підприємством, представляти відповідача та зявитися в судове засідання може будь-яка особа на підставі довіреності або безпосередньо керівник підприємства. За таких обставин, з врахуванням норм ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розгляд справи без участі представника відповдача за наявними матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарській суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2008 року між ТОВ «Приват-Агроцентр»та ТОВ «АгроКлондайк»укладений договір №1/ДАЛ/ПАЦ/-08 поставки мінеральних добрив, відповідно до умов якого ТОВ «АгроКлондайк» здійснює поставку товару - амофосу в кількості 68,00 т. та 136,00 т. на загальну суму 1213800,00 грн., протягом 7 днів, з моменту попередньої оплати. Згідно п.5.1 даного договору ТОВ «Приват-Агроцентр»здійснює стовідсоткову попередню оплату за кожну партію товару на основі виставленого рахунку.

Відповідно до 4.1 договору відповідач здійснює поставку протягом 7 днів, з моменту попередньої оплати. Пунктом 5.1 даного договору визначено, що позивач здійснює стовідсоткову попередню оплату за кожну партію товару на основі виставленого рахунку. Терміни дії три банківських дні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач: платіжними дорученнями №473 від 17.04.08 сплатив 404600,00 грн.; №474 від 17.04.08 сплатив 809200,00 грн. Відповідач поставив по видатковим накладним: №УО-0000476 від 15.04.2008 року на суму 404600,00 грн.; № УО-0000476 від 15.04.2008 року на суму 381000,00 грн.; УО-0000487 від 15.04.08 на суму 404600,00 грн. Всього було поставлено продукції на суму 1190200,00 грн.. Відповідач не допоставив продукції «Амофос» по даному договору на суму 23600,00 грн..

Між сторонами було укладено договір купівлі-продажу (поставки) №20-07-01 від 20.07.2008 року мінеральних добрив. Вартість товару вказана в додатку, який є невідємною частиною цього договору (п.2.1). Так, відповідно до додатку №1 мало бути поставлено фосфатне борошно в кількості 2000,00 т. на загальну суму 2680000,00 грн. з зазначенням «Попередня оплата 100% від загальної суми додатку в термін зазначений в рахунку»; додатку №2 мало бути поставлено - тукосуміш в біг-бегах в кількості 1016,000 т. на суму 6289040,00 грн. з зазначенням «Попередня оплата 100% від загальної суми додатку в термін зазначений в рахунку».

Згідно із п.2.2. Договору сторони встановлюють, що протягом всього терміну дії цього договору, грошові зобовязання позивача існують і підлягають сплаті в гривнях шляхом банківського переведення на поточний рахунок відповідача, на умовах часткової попередньої оплати на підставі рахунків відповідача протягом 5-ти робочих днів.

Пунктом 2.4 договору визначено, що оплата товару проводиться виключно на підставі виставленого рахунку, згідно заявки позивача.

Згідно із п.3.5 даного договору позивач отримує товар в місці, вказаному в графі «Базис поставки»в термін, вказаний в цьому ж додатку, тощо.

Крім того, між сторонами 22.09.2008 року було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №20-07-01 від 20.07.2008 року яким було договір було доповнено пунктами щодо права власності на товар; повернення товару та його зберігання.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату згідно платіжних доручень: №1330 від 25.07.2008 року на суму 2680000,00 грн.; №1486 від 08.08.2006 року на суму 411690,00 грн.; №1495 від 11.08.2008 на суму 1262759,18 грн.; №1545 від 14.08.2008 року на суму 1262760,00 грн. Всього на суму 6022599,18 грн..

Відповідач у відповідності до п.3.5 договору поставив мінеральні добрива, на суму 5928450,27 грн., що підтверджується видатковими накладними: №УО-0000776 від 13.03.2008 року (тукосуміш) на суму 1259684,90 грн.; №УО-0000774 від 13.08.2008 року на суму 411559,40 грн.; №УО-0000770 від 13.08.2008 року (фосфоритне борошно) 274529,82 грн.; № УО-0000784 від 15.08.2008 року (тукосуміш) на суму 405429,40 грн.; №УО-0000797 від 15.08.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 271967,74 грн.; №УО-0000807 від 27.08.2008 року (тукосуміш) на суму 421007,60 грн.; №УО-0000817 (тукосуміш) на суму 421007,60 грн.; №УО-0000814 від 27.08.2008 року (тукосіміш) на суму 396419,20 грн.; № УО-0000846 від 27.08.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 267579,24 грн.; №УО-0000848 від 27.08.2008 року на суму 262345,20 грн.; №УО-0000849 від 30.08.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 86815,925 грн.; №УО-0000921 від 02.09.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 267825,80 грн.; №УО-0000922 від 19.09.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 365744,96 грн.; №УО-0000923 від 19.09.2008 року (фосфоритне борошно) 176192,58 грн.; №УО-0000927 від 03.10.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 268100,50 грн.; №УО-0001038 від 03.11.2008 року (фосфоритне борошно) на суму 93789,29 грн.. Всього поставлено продукції на суму 5928450,27 грн..

Крім того, платіжним дорученням № 100 від 23.10.09 відповідач повернув частково кошти за недоотриманий товар на суму 5000,00 грн.

Виходячи із викладеного, відповідач не допоставив мінеральних добрив на суму 94148,91 грн..

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав, взяті на себе зобов'язання, прострочив поставку товару.

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно із ч.4 даної статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обовязок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Даними договорами зазначена умова не передбачена.

З доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що відповідач частково повернув попередню оплату: 23.10.2009 року в сумі 5000,00 грн., що не заперечується позивачем. Залишок неповернутої попередньої оплати становить 117748,91 грн., що не заперечується представником відповідача, однак відзначив, що питання повернення грошових коштів за непоставлений товар повинно вирішуватися у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.08.2009 року, за заявою боржника, порушено провадження по справі №9/29 про банкрутство ТОВ «АгроКлондайк», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В газеті «Голос України»від 03.09.2009 року опубліковано оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ «АгроКлондайк».

Відповідно до вимог чинного законодавства, у справі про банкрутство господарським судом розглядаються лише ті вимоги, розгляд яких визначений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитором у справі про банкрутство є фізична або юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори поділяються на конкурсних та поточних. Конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Крім того, до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошові зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Тобто, у справі про банкрутство господарськими судами розглядаються тільки грошові вимоги кредитора до боржника. У разі коли кредитор не має до боржника грошових вимог, то його заява про визнання кредитором в справі про банкрутство є безпідставною.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В ст.692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

ТОВ «Приват-Агроцентр»17.02.2010 року направлено ТОВ «АгроКлондайк»лист №54 від 08.02.2009 року з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 117748,91 грн., яка отримана відповідачем 24.02.2010 року (а.с.39-41).

В силу положень ст.530 ЦК України відповідач зобовязаний виконати вимогу про повернення грошових коштів у семиденний термін, тобто до 04.03.2010 року. Відповідач вимоги про повернення попередньої оплати у строк, передбачений ст.530 ЦК України, не виконав, кошти у розмірі 117748,91 грн. не повернув.

Зобовязання повернення грошових коштів, грошове зобовязання, виникло у відповідача 04.03.2010 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агроклондайк», відтак вимоги позивача про повернення грошових коштів є поточними вимогами, а ТОВ «Приват-Агроцентр»- поточним кредитором.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку про підставність стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 117748,91 грн..

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з абз.24 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначені вимоги Закону підлягають застосовуванню до конкурсної заборгованості, у випадку, якщо поширити дію мораторію і на поточну заборгованість, то тоді така заборгованість не буде підлягати оплаті в процедурах розпорядження майном та санації. Законодавець звільнив поточні зобовязання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Це стосується і санкцій за невиконання грошових зобовязань.

Отже, дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.08.2009 року, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агроклондайк»не поширюється на грошову вимогу про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 117748,91 грн., оскільки вказана вимога є поточною, так як виникла після порушення провадження по справі.

Оскільки направлена позивачем вимога про повернення попередньої оплати отримана відповідачем 24.02.2010 року, то строк виконання грошового зобовязання про повернення попередньої оплати, відповідно до положень ч.2 ст.530 ЦК України, настав 04.03.2010 року, відтак з вказаної дати існує прострочення виконання грошового зобовязання зі сторони відповідача.

Позивачем на суму боргу в розмірі 117748,91 грн. за період з 04.03.2010 року по 01.05.2011 року нараховано три відсотки річних, що становить 4549,60 грн. та інфляційні втрати в розмірі 13097,89 грн..

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 117748,91 грн., трьох відсотків річних в розмірі 4549,60 грн., інфляційних втрати в розмірі 13097,89 грн. є підставними обґрунтованими стверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню з покладенням на відповідача Витрати по сплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, у разі такої сплати, на підставі ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКлондайк» (м.Рівне, вул.Будівельників, 1, код ЄДРПОУ 33615879, р/р 260041309 в Рівненській філії Ват АБ «Укргазбанк», МФО 385350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агроцентр» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33339496, р/р 26004050001304 в КБ «Приват-Банк», МФО 305299) попередню оплату в розмірі 117748,91 грн., три відсотки річних в розмірі 4549,60 грн., інфляційні втрати в розмірі 13097,89 грн., витрати на оплату державного мита в розмірі 1353,96 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «04» липня 2011 року