Рішення № 17069338, 16.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 р. Справа №18/1164/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІКЛ АГРО", адреса: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Шевченка, буд.38, кв.5; адреса для листування: ОСОБА_1. АДРЕСА_1

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", адреса: 37040, Полтавська область, Пирятинський район, с.Березова Рудка

про стягнення 1 343 894,92 грн.

Суддя: Солодюк О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. в протоколі

від відповідача: ОСОБА_2., дов. в протоколі

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 1 343 894,92 грн., в т.ч. 1 242 613,44 грн.- суми основного боргу по договору поставки № 03-03/10 від 03.03.2010р. від 01.03.2010р., 64 905,28 грн - пені, 23 609,63 грн.- інфляційних нарахувань, 12 766,58 грн.-3% річних та 2 000 грн. - адвокатських послуг..

Від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи (вхід. № 8830д від 30.05.11р.).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав. Просить суд зменшити розмір неустойки в зв"язку з тяжким фінансовим станом підприємства.

В судовому засіданні 16.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМІКЛ АГРО" (постачальник) (далі-позивач) та Державним підприємством "Сільськогосподарським підприємством "Березівське" (покупець) (далі-відповідач) був укладений договір поставки продукції від 03.03.10р.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов"язувався передати у власність покупцеві в строки, передбачені цим договором: засоби захисту рослин (ЗЗР) надалі "продукція", а покупець зобов"язувався прийняти цю продукцію, належним чином оформити її прийомку та оплатити за погодженими сторонами цінами.

На виконання умов договору позивач відповідачеві здійснив поставку продукції, а відповідач отримав продукцію по накладним № 18 від 10.03.10р., № 83 від 26.04.10р., № Х-00000164 від 01.06.10р., № х-00000174 від 07.06.10р., № Х-00000197 від 17.06.10р., № Х-00000266 від 06.07.10р. за відповідними довіреностями (копія довіреності в мат. справи) на загальну суму 1 242 613, 44 грн.

Відповідно до п. 3.1. умов вищезазначеного договору відповідач зобов"язувався провести шляхом переказу грошових коштів на рахунок позивача до 15.10.10р.

Відповідач свої грошові зобов"язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 242 613, 44 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 1 242 613, 44 грн. основного боргу обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не заперечується відповідачем та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2 договору за порушення термінів перерахування платежів, передбачених п. 3.1. договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Відповідачеві нарахована пеня в розмірі 64 905, 28 грн. за період з 16.10.10р. по 19.04.11р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач просить суд зменшити розмір неустойки в зв"язку з тяжким фінансовим станом та в зв"язку з тим, що відповідач є державним підприємством.

Представник позивача в судовому засіданні проти зменшення розміру пені не заперечував

Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржника; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Вказані вище обставини суд визнає такими, що мають істотне значення, і з урахуванням того, що можливість зменшення пені передбачена як матеріальним (ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 УК України), так і процесуальним (п.3 ч.1ст.83 ГПК України) законом, суд, приймаючи до уваги те, що підприємтсво відповідача є державним, вважає за необхідне задовольнити заявлене відповідачем клопотання в частині зменшення неустойки (пені) до 50 000, 00 грн., що не буде суперечити загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності і розумності.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом, сума інфляційних нарахувань станом на 19.04.11р. становить 23 609, 63 грн., 3% річних за період з 16.10.11р. по 19.04.11р. - 12 766, 58 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

При вирішенні питання про покладення на відповідача витрат з послуг адвоката суд керується наступним.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню, оскільки позивачем надано суду угоду про адвокатські послуги від 02.12.10 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 209 від 30. 05. 1996 року, квитанцію № 93 від 02.12.10 року про оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", 37040, Полтавська область, Пирятинський район, с.Березова Рудка, ідентифікаційний код 33582037 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІКЛ АГРО", адреса: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Шевченка, буд.38, кв.5; адреса для листування: 04075, м.Київ-75, вул.Червонофлотська, буд.4 кв.27, ідентифікаційний код 32401788 - 1 242 613, 44 грн. - основного боргу, 50 000,00 грн. - пені, 23 609, 63 грн. - інфляційних, 12 766,58 грн. - 3% річних, 13 289, 90 грн. - витрат по сплаті державного мита, 233, 38 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 000, 00 грн. - витрати на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Солодюк

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.06.2011 року.

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cm. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cm. 93 ГПК України.