Рішення № 17068584, 11.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.11 Справа № 19/45/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ

до Державного підприємства „Луганський авіаційний ремонтний завод”, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Луганська обласна рада, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Луганська міська рада, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ленінська районна рада міста Луганська, м. Луганськ

про стягнення 10715 грн. 63 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника Толок І.В., старший помічник військового прокурора, посвідчення від 27.12.2010 № 127, довіреність від 16.05.2011 №7-2/1265вих.-10;

від позивача представник не прибув;

від відповідача ОСОБА_1, представник за довіреністю №б/н від 10.01.2011;

від 3-х осіб:

- Головного управління Державного казначейства України у Луганській області представник не прибув;

- Луганської обласної ради представник не прибув;

- Луганської міської ради представник не прибув;

- Ленінської районної ради міста Луганська представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про зобовязання відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті засмічення земельної ділянки площею 15 м2 будівельним сміттям, у розмірі 10715 грн. 63 коп. шляхом перерахування коштів на балансовий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Ленінського району м. Луганськ.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 25.05.2011, 08.06.2011 оголошувались перерви.

Ухвалою від 22.06.2011 до участі у справі залучені треті особи.

Відповідач надав заперечення проти позовних вимог від 24.05.2011 №1348/юр, де зазначив, що додана довідка перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємстві відповідача від 16-20 серпня 2010 року складена без урахування норм Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а тобто її не можна вважати належним доказом; припущення позивача про факт засмічення не відповідає дійсності, оскільки мало місце проведення будівельно-планувальних робіт в рамках запланованих на підприємстві заходів; проведення спеціалістами Державної екологічної інспекції в Луганській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємстві відповідача, яка відбулась 16-20 серпня 2010 року, не відповідає порядку організації та проведення перевірок суб”єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природоохоронного середовища від 10.09.2008, у зв”язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 08.06.2011 представник позивача надав заперечення № 02-1029 від 08.06.2011 на відзив відповідача, в якому пояснив, що на підставі вимоги Військової прокуратури Луганського гарнізону від 10.08.2010 № 7-2/1983 вих-10 інспекцією було виділено фахівця для участі у проведенні перевірки військових об"єктів, тобто представник інспекції брав участь у перевірці підприємства відповідача, яка проводилась Військовою прокуратурою Луганського гарнізону, а дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на органи прокуратури.

Відповідно до роз"яснень Державної екологічної інспекції України від 03.11.2010 № 2-8-886 у випадку надходження письмового звернення від правоохоронних органів із вимогою залучити державного інспектора в якості спеціаліста для участі у перевірці, що проводиться цими органами:

-не потрібно отримання згоди Мінприроди на здійснення такої перевірки, оскільки проведення цього заходу здійснюється за планом роботи вказаних органів і не є перевіркою відповідної екологічної інспекції;

-не оформляється направлення на перевірку;

-за результатами цього заходу держінспектор не має права складати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, припис, розпорядження, за умови виявлення порушення.

У ході перевірки був встановлений факт засмічення земельної ділянки, що зафіксовано у довідці, протоколі про адміністративне правопорушення від 16.08.2010 № 005144 та постанові про накладення адміністративного стягнення № 005103, які відповідачем не оскаржені.

Головне управління Державного казначейства України у Луганській області поясненням від 04.07.2011 № 15-08/4793 повідомило, що відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кошти від екологічного податку (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.

Пунктом "б" ч.2 ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 35 ст.4 Закону України від 23.12.2010 № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визначено, що до спеціального фонду Державного бюджету України на 2011рік зараховуються 30 відсотків грошових стягнень, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. А п.1 ст.20 вказаного Закону встановлено, що джерелами форсування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України. Статтею 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету орган Державного казначейства України здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами відповідно до нормативів відрахувань, визначених законодавством, та перераховують за належністю розподілені кошти.

Луганська обласна рада письмовим поясненням від 05.07.2011 №10/10-1377 просить стягнути з відповідача до обласного бюджету на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області шкоду у розмірі 1500 грн. 19 коп., заподіяну порушенням природоохоронного законодавства.

Позивач та 3-і особи не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання позивача та 3-х осіб не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників заявника та відповідача, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення Військового прокурора Луганського гарнізону з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області є порушення відповідачем встановленого державою порядку утворення сприятливих умов для забезпечення екологічної безпеки навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст.ст.16, 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” державне управління в галузі охорони навколишнього середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України, які можуть бути позивачами у цих правовідносинах.

Спеціально уповноваженим державним органом по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів є Державна екологічна інспекція в Луганській області, яка згідно п.5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 за №119/13387, здійснює державний контроль за додержанням норм і правил у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Відповідно до п.9 Положення інспекція має право подавати позови до суду про відшкодування збитків і витрат, завданих юридичними і фізичними особами внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів.

В серпні 2010 року Військовою прокуратурою Луганського гарнізону було проведено прокурорську перевірку дотримання службовими особами Державного підприємства „Луганський авіаційний ремонтний завод” вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що при здійсненні господарської діяльності відповідачем не було забезпечено виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними, максимального збереження грунтового покриву на основі обраного оптимального варіанту територіального розміщення об”єктів поводження з відходами; службовими особами підприємства не забезпечено своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об”єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, а навпаки допущено несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території земельної ділянки підприємства, внаслідок чого будівельним сміттям була засмічена земельна ділянка площею 15 м2, яка розташована на території ДП „Луганський авіаційний ремонтний завод”.

Даний факт підтверджується довідкою перевірки від 16-20 серпня 2010 року (а.с.7-8).

Протоколом про адміністративне правопорушення № 005144 від 16.08.2010 завідуючого складу ПММ Каюду С.І., було притягнуто до відповідальності (а.с.9) та постановою № 005103 від 16.08.2010 на нього було накладено адміністративне стягнення (а.с.35-36).

Розмір шкоди, нанесеної державі Державним підприємством „Луганський авіаційний ремонтний завод” внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства , обчислено згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Мінюсті України від 05.05.1998 № 285/2725, яка складає 10715 грн. 63 коп.

Претензія Державної екологічної інспекції №30 від 31.03.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про охорону земель” всі землі в межах території України є об'єктом особливої охорони держави.

Статтею 35 цього ж Закону передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробки і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно до ст.32 Закону України „Про відходи” з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоровя людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, повязану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Стаття 33 цього ж Закону передбачає, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Як вбачається з приписів ст.56 Закону України „Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави для відшкодування шкоди: вина особи, спричинення наслідків та причинний зв”язок між діями особи та наслідками.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В даному випадку заявником доведено вину відповідача, яка підтверджується довідкою перевірки від 16-20.08.2010, протоколом про адміністративне правопорушення № 005144 від 16.08.2010 та постановою про накладення адміністративного стягнення № 005103 від 06.08.2010, в спричиненні його неправомірними діями, а саме, засміченням земельної ділянки, шкоди держави у розмірі 10715 грн. 63 коп., що підтверджується розрахунком розміру шкоди (а.с.10-11).

Доводи відповідач судом відхиляються за необгрунтованістю.

За вказаних обставин вимоги прокурора за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судом Луганської області звертається увага відповідача на те, що він не позбавляється права звернутися до господарського суду в порядку ст.112 Господарського процесуального кодексу України з заявою про перегляд рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, після вирішення справи в Луганському окружному адміністративному суді.

У судовому засіданні 11.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ до Державного підприємства „Луганський авіаційний ремонтний завод”, м.Луганськ задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод", м.Луганськ, кв.Гостра Могила, б.180, код 08215600 на користь держави балансовий рахунок № 33115331700006 спеціального фонду місцевого бюджету Ленінського району м.Луганська, код ЄДРПОУ 24046582 ВДК м.Луганська, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач УДК в Луганській області, МФО 804013 шкоду у розмірі 10715 грн. 63 коп., видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод", м.Луганськ, кв.Гостра Могила, б.180, код 08215600 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 107 грн. 16 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м.Луганську.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.07.2011.

Суддя Т.В.Косенко