Рішення № 17067828, 04.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 17/071-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Пак”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів”

про стягнення 19309,49грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (дов. № 1 від 23.06.2011р.);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 16 від 01.07.2011р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Пак” (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” (далі відповідач) про стягнення 19309,46грн. заборгованості, з яких: 19183,36грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар та 126,13грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати поставленого позивачем, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2011р. порушено провадження у справі № 17/071-11, розгляд справи призначено на 24.06.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2011р. розгляд справи відкладено на 04.07.2011р.

У судовому засіданні 04.07.2011р. представник позивача повністю підтримав позов. Представник відповідача визнав суму основного боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р. товар у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс Пак” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” (Покупець) укладено договір поставки № 27, згідно якого продавець зобовязався відповідно до умов договору передати у власність покупця товар, визначений замовленнями або рахунками-фактурами, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах договору.

Найменування товару, його кількісні та якісні показники, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності до договору, вказуються у рахунках-фактурах, видаткових накладних продавця. Сума договору складає орієнтовно 360000грн. з ПДВ (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.3. договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію на умовах: 50 % по передоплаті, 50 % протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) продавцем такої партії товару покупцю, на підставі виставленого продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. У випадку несплати покупцем вартості поставленого товару відповідно до умов договору продавець має право припинити подальшу поставку товару до повного розрахунку. При цьому покупець зобовязується сплатити вартість поставленого товару або на вимогу продавця повернути несплачений товар.

Відповідно до п.п. 4.4., 4.5., 4.6. договору передача товару покупцеві оформляється шляхом підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, або товарно-транспортної чи залізничної накладної. Моментом передачі (поставки) товару вважається момент підписання відповідних документів. Право власності на товар, а також всі ризики пошкодження та/чи втрати товару переходять від продавця до покупця в момент передачі (поставки) товару. Продавець має право передати, а покупець прийняти більшу або меншу кількість товару, ніж зазначена в рахунках-фактурах. Покупець зобовязується сплатити вартість прийнятого товару, що відповідає умовам договору.

Пунктом 8.1. договору сторін погоджено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2012 року.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 27 від 01.02.2011р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38367,36грн. згідно видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. на суму 38369,36грн. (а.с. 13), який отриманий представником відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності № 36952/966 від 17.02.2011р. (а.с. 14).

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.

На виконання п. 3.1. договору поставки № 27 від 01.02.2011р., позивач виставив для оплати відповідачу рахунок на оплату № 14 від 09.02.2011р. на загальну суму 38367,36грн. (а.с. 12).

Відповідач в якості передоплати у розмірі 50 % вартості партії товару сплатив на рахунок позивача 19184грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 17-19).

В порушення п. 3.1. договору поставки № 27 від 01.02.2011р., відповідач решту (50 %) вартості товару у сумі 19183,36грн. протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) продавцем партії товару покупцю не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар на момент судового розгляду справи склав 19183,36грн. (38367,36грн. 19184грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 55-70) та довідкою ТОВ „Комплекс Пак” № 105 від 22.06.2011р. (а.с. 48), підписаною директором та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Пак”.

Предметом позову є вимога про стягнення 19183,36грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар та 126,13грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач, на виконання п. 1.1. договору поставки № 27 від 01.02.2011р., поставив, а відповідач прийняв у останнього товар на загальну суму 38367,36грн. згідно видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. на суму 38369,36грн. (а.с. 13), який отриманий представником відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності № 36952/966 від 17.02.2011р. (а.с. 14); відповідач за отриманий згідно видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. товар розрахувався частково на суму 19184грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 17-19), решту боргу у сумі 19183,36грн. (38367,36грн. 19184грн.) не сплатив, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар склав 19183,36грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 55-70).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19183,36грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором поставки № 27 від 01.02.2011р., позивачем за період з 19.03.2011р. по 06.06.2011р. нараховано 126,13грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 19.03.2011р. по 06.06.2011р. складає 126,14грн. 3 % річних. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача 126,13грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 19183,36грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар та 126,13грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Київська, буд. 66-В; код ЄДРПОУ 31722493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Пак” (79035, м. Львів, Сихівський р-н., вул. Бузкова, буд. 2; код ЄДРПОУ 36929020) 19 183 (девятнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні) 36 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 12 від 18.02.2011р. згідно договору поставки № 27 від 01.02.2011р., товар, 126 (сто двадцять шість гривень) 13 коп. 3 % річних, 193 (сто девяносто три гривні) 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 05.07.2011р.