Рішення № 17067787, 29.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2011 р. Справа № 13/232-10

За позовом Компанії „Медокемі ЛТД”, м. Лімассол, Кіпр

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К", с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 86263,43 євро

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність б/н від 27.08.2010 р.;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2010 року компанія "Медокемі ЛТД" звернулась до господарського суду Київської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К", просила накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 87 148,18 євро, оскільки поданий позов включає в себе вимоги щодо стягнення з відповідача оплати за поставлені медичні препарати,

Також, позивачем було подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К", в якому він просив стягнути з відповідача 76843,40 євро основного боргу, 7512,73 євро пені, 1906,84 євро 3% річних, посилаючись на порушення умов контракту №АК-03 на поставку медичних препаратів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2010 року у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено (а.с. 170, том 1).

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2010 року (суддя Наріжний С.Ю.) позовна заява Компанії “Медокемі ЛТД” прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 13/232-10.

04.02.2011 року ТОВ “Артур-К” звернулася до господарського суду Київської області з зустрічним позовом заяву до Компанії “Медокемі ЛТД” про визнання недійсним договору купівлі-продажу № АК-03 від 25.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2011 року (суддя Наріжний С.Ю.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року (головуючий Поляк О.І., судді Кропивна Л.В., Рудченко С.Г.) повернуто зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" до компанії "Медокемі ЛТД" про визнання договору купівлі-продажу №АК-03 від 25.12.2007 року недійсним (а.с. 181-182, том 1), посилаючись на порушення відповідачем ч. 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 07.02.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ „Артур-К” залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2011 року розгляд справи № 13/232-10 призначено на 29.06.2011 р. о 11 год. 10 хв

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав, але надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі в звязку з подачею відповідачем до господарського суду Київської області заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та порушення судом провадження у справі.

Клопотання залишено судом без задоволення оскільки згідно п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суди мають вирішувати спір за позовною заявою до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 Господарський процесуальний кодекс України зупиняє позовне провадження з метою надання можливості позивачу звернутись у місячний строк з дня публікації у встановленому законодавством порядку з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.

Відповідачем доказів опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Артур-К»суду не надано, а тому на даний час відсутні підстави для зупинення провадження в межах даної справи з мотивів викладених відповідачем у клопотанні.

Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

25 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № АК-03 на поставку медичних препаратів (далі Контракт). Загальна сума контракту, з урахуванням внесених до нього змін згідно додатків, складає 864 410 євро.

За умовами контракту позивач зобов'язувався продати, а відповідач - купити на умовах СІП Київ (відповідно до IHKOTEPMC - 2000) медичні препарати (далі товар).

Сторони домовились, що, згідно із пунктом 7.2 Контракту, кожна партія поставки товару за контрактом здійснюватиметься на умовах самовивозу з митно-ліцензійного складу, який знаходиться у м. Києві. При цьому, датою поставки, за пунктом 7.3 Контракту, вважається дата печатки митниці на відповідній вантажній митній декларації відповідача.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 контракту оплата отриманого товару повинна здійснюватись відповідачем протягом 60 календарних днів від дати отримання товару, шляхом прямого переказу коштів на рахунок позивача. Оплата товару має здійснюватися в євро (пункт 5.2 Контракту).

Відповідач неодноразово порушував погоджені сторонами в Контракті строки оплати, а згодом взагалі перестав здійснювати оплату за поставлений на підставі Контракту Товар.

На дату подання позову, позивачем були здійснені наступні чотири поставки товару:

1.Поставка від 16 жовтня 2009 року на суму 24 857,40 Євро. Строк платежу за поставкою -15 грудня 2009 року. Факт поставки підтверджується вантажною митною декларацією № 100000010/9/269967 від 16 жовтня 2009 року;

2.Поставка від 12 листопада 2009 року на суму 16 813,85 Євро. Строк платежу за поставкою -11 січня 2010 року. Факт поставки підтверджується вантажною митною декларацією № 00000010/9/271885 від 12 листопада 2009 року;

3.Поставка від 14 грудня 2009 року на суму 16 075,20 Євро. Строк платежу за поставкою -12 лютого 2010 року. Факт поставки підтверджується вантажною митною декларацією № 100000010/9/274069 від 14 грудня 2009 року;

4.Поставка від 05 лютого 2010 року на суму 19 096,95 Євро. Строк платежу за поставкою 06 квітня 2010 року. Факт поставки підтверджується вантажною митною декларацією № 100000024/0/739907 від 05 лютого 2010 року.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 76843,40 євро, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 09.07.2010 р.

Відповідно до пункту 10.2 контракту, у випадку несплати за товар у встановлені контрактом строки, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,8 % вартості товару за кожен день прострочки, але не більше 8 % від суми контракту. Позивач застосовоне дане положення контракту при розрахунку пені з урахуванням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в якій зазначено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня . Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 7512,73 євро є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 1906,84 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" (вул. В. Чайки, 4, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, код 21643699) на користь компанії "Медокемі ЛТД" (Кіпр, м. Лімассол, вул. Константінуполес, 1-10, ідентифікаційний код відсутній) 76843 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок три) євро 40 центів основного боргу, 7512 (сім тисяч пятсот дванадцять) євро 73 центів пені, 1906 (одну тисячу девятсот шість) євро 84 коп. центів 3% річних та судові витрати 862 (вісімсот шістдесят два) євро 64 центів державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 01.07.2011 р.