Рішення № 17067779, 14.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р. Справа № 25/024-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «КАМЕРТОН», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ», Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки

про стягнення 11752,03 грн.

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «КАМЕРТОН»(далі Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ»(далі Відповідач) про стягнення 11752,03 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобовязання по оплаті поставленої Позивачем продукції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011 порушено провадження у справі № 25/024-11 та призначено її до розгляду на 10.05.2011.

У судове засідання 10.05.2011 представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав повністю, частково надав витребувані судом документи. Відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від22.04.2011 не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011 розгляд справи відкладено на 24.05.2011.

У судове засідання 24.05.2011 представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав повністю, надав додатково витребувані судом документи. Відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від10.05.2011 не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.05.2011 розгляд справи відкладено на 14.06.2011.

14.06.2011 через канцелярію господарського суду Київської області Позивач надіслав додаткові документи на підтвердження заборгованості Відповідача за поставлений товар та клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності його представника.

У судове засідання 14.06.2011 представник Позивача не зявився. Відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвал суду від 22.04.2011, 10.05.2011, 24.05.2011 не виконав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що неявка повноважного представника Позивача не перешкоджає вирішенню спору, клопотання про розгляд справи за його відсутності суд задовольняє та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та повноті, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов домовленості між сторонами, Позивачем поставлено товар відповідно до рахунків-фактур: від 10.11.2008 № К-00010194; від 28.03.2008 № К-00003004; від 15.04.2008 № К-00003650, а Відповідачем отримано поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними: від 20.11.2008 № К-0007837 на загальну суму 3545,69 грн.; від 31.03.2008 № К-00002252 на загальну суму 6221,35 грн.; від 15.04.2008 № К-00002673 на загальну суму 6221,35 грн., що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Повноваження представників Відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від Позивача зі зразками підписів та штампу, посвідчені Генеральною довіреністю від14.06.2008 № 2-1.

Між Позивачем та Відповідачем проведено звіряння розрахунків, за результатами якого складено Акт звірки розрахунків станом на 31.05.2011, відповідно до якого загальна сума заборгованості Відповідача за отриманий товар по видаткових накладних складає 9969,53 грн. Наведений Акт звірки розрахунків підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пояснень представника Позивача та наявних у справі доказів, Відповідачем було повернуто відвантажений товар на суму 910,80 грн., що підтверджується накладними на повернення: від 01.06.2009 № ПА01785n1 на суму 488,42 грн.; від 01.06.2009 № ПА01786n1 на суму 312,56 грн.; від 03.06.2009 № ПА-04749к1 на суму 109,82 грн., що підписані повноважними представниками Позивача та Відповідача і скріплено їх печатками.

Таким чином, з урахуванням частково повернутого товару, заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем товар складає 9058,73 грн.

Відповідно до Довідки від 19.05.2011 № 2295 Публічного акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», підписаною головою правління по роботі з клієнтами Гамієм А.М. та скріпленою печаткою банківської установи, за період з 16.12.2008 по 16.05.2011 на розрахунковий рахунок Позивача не було надходжень грошових коштів від Відповідача.

Крім того, Позивачем надано Довідку від24.05.2011 № 1-24.05.11 про те, що станом на 24.05.2011 кошти від Відповідача не надійшли, сума боргу залишилась незмінною і складає 9058,73грн. Довідка підписана повноважними представниками Позивача та скріплена його печаткою.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті32 Господарського процесуального кодексу України на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України у звязку з тим, що документи підписані повноважними особами та скріплені печатками, судом беруться до уваги вищевказані видаткові накладні у якості письмових доказів поставки Позивачем товару та належним шляхом оформленого прийняття виконання Відповідачем, Акт звірки розрахунків у якості письмового доказу того, що Відповідач борг у розмірі 9058,73 грн. визнає і станом на 31.05.2011 його не сплатив, Довідку Позивача від24.05.2011 № 1-24.05.11 та Довідку банківської установи від 19.05.2011 №2295 у якості письмових доказів того, що Відповідачем кошти у розмірі 9058,73 грн. на розрахунковий рахунок Позивача не перераховані.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 11, частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на обставини справи, судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено у спрощений спосіб господарський договір шляхом прийняття до виконання замовлення про поставку товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вищенаведених письмових доказів, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар у сумі 9058,73 грн. встановлена та підтверджена наявними у справі доказами, а, відтак, вимога Позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У порушення вимог вищенаведених норм, Відповідачем на момент розгляду справи не надано доказів сплати заборгованості.

Факт прострочення виконання Відповідачем грошового зобовязання з оплати отриманого від Позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

У розрахунку, наданого Позивачем, 3 % річних нараховані в розмірі 609,79 грн.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив власний розрахунок 3 % річних, з урахуванням строку визначеного законодавством і періоду, який вказує Позивач, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9058.7321.01.2009 - 18.04.20118183 %609.04

Оскільки вірний розрахунок 3 % річних становить 609,04 грн., то вимога Позивача про стягнення 3 % річних у сумі 609,79 грн. підлягає частковому задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України також передбачено стягнення інфляційних втрат від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку, долученому до матеріалів справи, інфляційні втрати, нараховані Позивачем у сумі 2083,51 грн.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність здійсненого Позивачем нарахування інфляційних втрат, з урахуванням того, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державним комітетом статистики України, за період прострочення (наказ Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Судом здійснено власний перерахунок із застосуванням вищевикладеної методики:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.02.2009 - 31.03.20119058.731.2302083.5111142.24

Оскільки вірний розрахунок інфляційних втрат становить 2083,51 грн., то вимога Позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 2083,51 грн. підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Позивача та Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 33, 43, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕБІ БУМ»(09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, пл. Центральна, буд. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32445055) на користь Приватного підприємства «КАМЕРТОН»(61166, м. Харків, вул.Кримська, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25467532) 9058 (девять тисяч пятдесят вісім) грн. 73 коп. основної заборгованості, 609 (шістсот девять) грн. 04 коп. 3 % річних, 2083(дві тисячі вісімдесят три) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 118 (сто вісімнадцять) грн. 42коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 0,75 грн. 3 % річних відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 20.06.2011.