Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2022/2-309/11
08.06.2011
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
08.06.2011 рокусмт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі :
головуючого Вовк Л.В.
з участю секретаря Журавльової Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
13 квітня 2011 року публічне акціонерне товариство Комерційний Банк „ПриватБанк” (далі ПАТ КБ „ПриватБанк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог, зазначених в позовній заяві, позивач вказав, що згідно кредитного договору б/н від 19.04.2006 року, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, в порушення норм закону та умов договору, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов”язання. В зв”язку з цим, станом на 28 лютого 2011 року відповідач має заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 14798,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом 8963,66 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 4654,27 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 680,90 грн. Добровільно відповідач заборгованість не відшкодував.
В зв”язку з цим позивач прохав суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та сплачені судові витрати в розмірі 267,99 грн.
У попереднє судове засідання представник позивача не з”явився, однак надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та прохав суд слухати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у попереднє судове також не з”явився, надавши при цьому заяву, в якій позов визнав та не заперечував проти розгляду справи у його відсутність.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2006 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” було укладено договір на відкриття карткового рахунку з встановленням кредитного ліміту у розмірі 2000,00 грн. При цьому позичальник зобов”язувався повернути використані кошти у передбачені договором строки, сплатити проценти за його використання у розмірі 36 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах і в строки, передбачені договором.
Виходячи з цього, між сторонами склалися договірні відносини, врегульовані ЦК України, а саме: ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в встановлений термін відповідно до умов договору.
Однак, в порушення взятих на себе зобов”язань, відповідач кредитні кошти використовував, але не здійснював погашення кредиту та процентів за його використання у передбачений договором строк. В зв”язку з викладеними обставинами відповідач має заборгованість перед ПАТ КБ „ПриватБанк”, яка станом на 28 лютого 2011 року становить 14798,83 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості, наданий позивачем.
Таким чином, факт порушення відповідачем договірних зобов”язань знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. На цих підставах суд визнає, що вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, при зверненні до суду позивачем були сплачені судові витрати в розмірі 267,99 грн., про що свідчать квитанції про сплату.
В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 526, 1054, 1049,1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в розмірі 14798 (чотирнадцять тисяч сімсот дев”яносто вісім) грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства „ПриватБанк”, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299 сплачений судовий збір в розмірі 147 (сто сорок сім) грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього - 267 (двісті шістдесят сім) грн. 99 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.В. ВОВК
Судове рішення № 17033970, Краснокутський районний суд Харківської області було прийнято 08.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2022/2-309/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: