Постанова № 17019884, 13.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 37/244пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Малетича М.М.

Мамонтової О.М.

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 дов. від 29.11.2010 року №01/4-10-837;

Відповідача: ОСОБА_2 дов. від 23.06.2011 року;

Третьої особи: ОСОБА_3 дов. від 07.04.2011 року №01/17-0417.

розглянувши касаційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області та товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року

у справі № 37/244пд

за позовом Державного підприємства "Первомайськвугілля", м.Первомайськ Луганської області

до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ

про визнання недійсним договору оренди державного майна №003419/09 від 01.04.2010р.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року Державне підприємство "Первомайськвугілля" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", просило визнати недійсним договір оренди державного майна №№003419/09, укладений 01.04.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області перевищило свої повноваження щодо ненадання права оренди відповідного державного майна трудовому колективу, крім того, іншим підприємствам не було надано можливості прийняти участь у конкурсі на оренду цілісного майнового комплексу, у звязку з чим договір оренди від 01.04.2010 року підлягає визнанню недійсним.

Крім того, позивач посилається на недотримання вимоги щодо нотаріального посвідчення договору.

Заперечуючи проти позову, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області зазначило, що обовязковість нотаріального посвідчення угод оренди цілісного майнового комплексу не передбачена. Вважає доводи щодо порушення прав трудового колективу та відсутності окремих документів такими, що не заслуговують на увагу (а.с. 63-65, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", заперечуючи проти позову, послалось на відсутність порушеного права позивача (а.с. 1-8, том 2).

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2011 року (суддя Попков Д.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року (головуючий Алєєва І.В., судді Величко Н.Л., Москальова І.В.) позов задоволений, визнано недійсним договір оренди державного майна №№003419/09, укладений 01.04.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” (а.с. 119-124, том 4).

Оскаржені судові акти мотивовані тим, що договір оренди державного майна №№003419/09, укладений 01.04.2010 року, не відповідає приписам статей 203, 215 Цивільного кодексу України, з огляду на що підлягає визнанню недійсним.

Не погодившись з постановленими судовими рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області та товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" звернулися з касаційними скаргами, просили скасувати вищезазначені судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" у касаційній скарзі посилалося на те, що справа у апеляційній інстанції розглянута незаконно призначеною колегією суддів, всупереч статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Крім того, заявник касаційної скарги вважає, що судами попередніх інстанцій порушено статті 6-8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 134, 135 Господарського кодексу України, статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області у касаційній скарзі зазначило, що з його сторони грубі порушення процедури укладання спірного договору відсутні, крім того, судами не прийнято до уваги судову практику, відповідно до якої договір оренди цілісного майнового комплексу не потребує нотаріального посвідчення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2011 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" прийнята до провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 року продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено її розгляд на 13 липня 2011 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року прийнято касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області та призначено до розгляду на 13.07.2011 року.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.07.2011 року № 03.07-05/398 сформовано колегію суддів: головуючий Прокопанич Г.К., судді Малетич М.М., Мамонтова О.М.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

До спірних правовідносин повинні застосовуватись положення спеціального законодавства, яким є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та загальні норми щодо недійсності правочинів.

Пунктом 1 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" передбачено, що відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК України, слід застосовувати правила, встановлені ЦК України.

Пунктом 21 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" передбачено, що стаття 207 ГК України не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать ЦК України як за термінологією, так і за змістом. Тому стаття 207 ГК України відповідно до абзацу першого частини другої статті 4 ЦК України, абзацу другого частини першої статті 4 ГК України застосовуватись не може.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом №452/МВП від 16.07.2009р. (а.с.9 т.2) товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” звернулось до Міністра вугільної промисловості України з проханням провести засідання науково-технічної ради Міністерства для прийняття рішення про надання згоди на передачу в оренду товариству групи інвентарних номерів збагачувальної установки збагачувальної ділянки „Гірська”, яка входить до складу ДП „Первомайськвугілля”, у відповідь на який товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" отримало лист №1547/06/02-02 від 11.08.2009 року (а.с.а.с.10, 11 т.2), в якому зазначалось про відсутність заперечень Міністерства проти можливості передачі в оренду означеного окремо виділеного майна, але розяснено, що орендодавцем має виступати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області і саме на його адресу орендар має надіслати відповідні документи.

Листом №454/ДП від 24.07.2009 року (а.с.16 т.2) товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" звернулося до позивача з проханням надати згоду на передачу в оренду групи інвентарних номерів збагачувальної установки збагачувальної ділянки „Гірська”, яка входить до складу Державного підприємства „Первомайськвугілля”.

У звязку з надходженням означеного звернення позивач листом №01/4-10-391 від 30.07.2009 року (а.с.17 т.2) звернувся до Міністерства вугільної промисловості України за згодою на передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” лінії по збагачуванню рядового вугілля збагачувальної фабрики „Гірська” ДП „Первомайськвугілля” або на укладання договору про спільну діяльність, повідомивши при цьому товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" листом №02/129 від 10.08.2009 року (а.с.18 т.2) про відсутність у Державного підприємства „Первомайськвугілля” принципових заперечень відносно передачі в оренду означеної збагачувальної лінії.

У відповідь на звернення позивача Міністерство вугільної промисловості України листом №1687/06/02-02 від 25.08.2009 року (а.с.24 т.2) надало згоду на передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" в оренду відповідної збагачувальної лінії.

Посилаючись на попереднє отримання згоди Міністерства вугільної промисловості України, товариством з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області був направлений лист №453/ФДМУ від 21.07.2009 року (а.с.а.с.19,20 т.2) про надання згоди на передачу в оренду групи інвентарних номерів збагачувальної установки збагачувальної ділянки „Гірська”.

Листом №455/ДП від 13.08.2009р. (а.с.22 т.2) товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" звернулось до позивача з проханням прийняти участь в процедурі укладання договору оренди лінії по збагачуванню рядового вугілля збагачувальної фабрики „Гірська” щодо надання необхідної інформації та документів. В свою чергу, позивач листом 302/139 від 27.08.2009 року (а.с.23 т.2) звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області з проханням укласти договір оренди збагачувальної лінії з товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит”.

Листом №1687/06/02-02 від 25.08.2009р. (а.с.24 т.2) Міністерство вугільної промисловості України повідомило Державне підприємство „Первомайськвугілля” про відсутність заперечень проти передачі в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” лінії по збагачуванню рядового вугілля збагачувальної фабрики „Гірська”.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що означене листування стосувалося питання оренди саме індивідуально визначеного майна збагачувальної лінії, а не певного цілісного майнового комплексу, який є предметом оренди за договором.

21.08.2009 року відбулися збори членів трудового колективу відокремленого підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська”, за результатами яких складено протокол (а.с.а.с.37-39 т.1), з якого вбачається , що більшість присутніх голосували „за” передання збагачувальної фабрики в оренду, та одностайно „проти” ліквідації відокремленого підрозділу та використання трудовим колективом переважного права оренди.

Листом №07-10-06329 від 09.10.2009р. (а.с.27) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області звернулось до третьої особи з проханням про надання висновків про можливість оренди та умов оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська” ДП „Первомайськвугілля” у звязку із надходженням відповідної заяви від товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" №137/09 від 09.10.2009 року (а.с.а.с.35, 36 т.1)

У відповідь листом від 23.11.2009 року №1074/01/02-02 (а.с.а.с.25, 26 т.2) Міністерство вугільної промисловості України повідомило про відсутність заперечень проти передачі в оренду означеного цілісного майнового комплексу на конкурсних засадах та запропонувало певні пропозиції до умов договору, а наступним листом №928/08/02-02 від 26.11.2009 року (а.с.28 т.2) Міністерство надало кандидатури осіб для участі в інвентаризаційній комісії (голову), комісії з оцінки цілісного майнового комплексу та конкурсної комісії з передачі в оренду цілісного майнового комплексу.

24.11.2009р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області був виданий наказ №408 (а.с.50 т.1) про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості ЦМК ВП „Збагачувальна фабрика „Гірська „ДП „Первомайськвугілля”.

Листом №14 від 08.12.2009р. (а.с.29 т.2) товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" звернулось до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за розясненням з приводу необхідності отримання дозволу Антимонопольного комітету України на оренду товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” збагачувальної фабрики „Гірська”, яка входить до складу Державного підприємства „Первомайськвугілля”.

На виконання договору від 08.12.209 року №13-09 товариством з обмеженою відповідальністю „УкрЕкоАудит” був складений звіт про екологічний аудит відокремленого підрозділу збагачувальної фабрики „Гірська” ДП „Первомайськвугілля” (а.с.а.с.141-150 т.3, а.с.а.с.1-43 т.4)

08.01.2010 року Міністерством вугільної промисловості України був затверджений розподільчий баланс ВП „ЗФ „Гірська” ДП „Первомайськвугілля” у звязку з укладанням договору оренди станом на 30.11.2009 року (а.с.139 т.3)

Листом №01/4-10-74 від 17.02.2010р. (а.с.47 т.1) ДП „Первомайськвугілля” звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області з проханням передбачити в умовах договору оренди, що укладається з товариством з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" обовязок останнього з забезпечення можливості безкоштовного користування транспортним ланцюгом для відвантаження рядового вугілля, оскільки „шахта Гірська” та „Збагачувальна фабрика Гірська” були побудовані як єдиний виробничий комплекс з єдиним транспортним ланцюгом, у відповідь на що (а.с.48 т.1) товариством з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" було зауважено, що транспортний ланцюг входить до складу цілісного майнового комплексу збагачувальної фабрики, буде переданий на баланс потенційному орендарю і безоплатне використання є неможливим.

18.02.2010р. Державною податковою інспекцією в м. Первомайську була надана згода №24-017-32320594 (а.с.51) позивачу на здійснення операції з передачі в оренду цілісного майнового комплексу ВП „Збагачувальна фабрика „Гірська”, яка (згода) у подальшому листом №1832/24-017-415 від 19.05.2010р. була відкликана через економічну недоцільність (а.с.52 т.1).

Супровідним листом №343 від 18.03.2010 року (а.с.32 т.2) товариством з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" були надіслані Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області документи для участі в конкурсі.

Протоколом № 1 засідання конкурсної комісії з передачі в оренду ЦМК від 23.02.2010р. (а.с.а.с.102,103 т.1), у якому не брав участь представник третьої особи, затверджені умови конкурсу, встановлено датою його проведення 21 календарний день від дня опублікування інформації в газеті „Відомості приватизації”, а кінцевий термін прийняття документів на конкурс 15 календарний день від дня такого опублікування. Склад означеної конкурсної комісії був затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 22.02.2010р. №124 (а.с.104 т.1), який листом від 22.02.2010р. №07-10-00876 (а.с.105 т.1) з відміткою про надсилання факсом повідомляв Міністерство вугільної промисловості України для забезпечення присутності члена комісії про те, що засідання відбудеться 23.02.2010р. На таке повідомлення Міністерством вугільної промисловості України листом №135/08/02-02 від 22.02.2010р. (а.с.106 т.1) відповіло про неможливість присутності представника через несвоєчасне повідомлення.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області був складений лист №07-10-01419 від 24.03.2010 року (а.с.107 т.1) з відміткою про надсилання факсом із запрошенням забезпечити участь компетентного представника у засіданні конкурсної комісії, призначеної на 26.03.2010 року Міністерства вугільної промисловості України для формування списку учасників , допущених до подання конкурсних пропозицій.

26.03.2010р. (на 15 день від дня публікації оголошення) відбулося засідання конкурсної комісії (без участі представника Міністерства вугільної промисловості України), оформлене протоколом №2, за результатами якого було прийняте рішення про укладання договору оренди з товариством з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" як єдиним заявником.

01.04.2010 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Луганській області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” (Орендар) був укладений договір оренди №003419/09 (а.с.а.с.18-22 т.1), згідно умов п.п. 1.1., 2.1, 2.4. 11.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно майновий комплекс ВП „Збагачувальна фабрика „Гірська” ДП „Первомайськвугілля”, що розташований за адресою: Луганська область, м. Первомайськ, вул. Станційна, б.1, склад і вартість якого визначені згідно акту оцінки, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Луганській області від 15.01.2010р. №22 (а.с.а.с.111, 112 т.1), протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2009р., і становлять 9145000,00грн., у тому числі: основні засоби за вирахуванням зносу 9 014 000,00грн., нематеріальні активи 131 000,00грн., з метою переробки та збагачення вугілля, строком до 31.03.2020р.

Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що оборотні матеріальні засоби в сумі 31 000,00грн. без ПДВ передаються орендареві у власність за актом приймання-передачі оборотних засобів, що підписується одночасно з підписанням договору.

За змістом п. 1.3. договору він визначався підставою для виникнення у разі приватизації майна пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки, на якій розміщене майно, з наступним викупом цієї земельної ділянки відповідно до законодавства.

Згідно п. 1.6. договору товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" виступає правонаступником усіх прав і обовязків відокремленого підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська” Державного підприємства „Первомайськвугілля” у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу, а п. 1.4. встановлює необхідність приєднання орендарем орендованого майна у встановленому порядку.

01.04.2010р. обєкт оренди згідно із п.п. 2.2., 5.1. договору №003419/09 був переданий товариству з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", про що сторони склали відповідний акт приймання-передачі (а.с.23 т.1). Із змісту додатку № 1 до означеного акту (а.с.23 зворотна сторона, 24 т.1) вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу входить ціла низка будівель і споруд. Наявність у складі орендованого майна окремих обєктів нерухомості підтверджується також документами, що складалися при інвентаризації майна (а.с.а.с.39-106 т.2), довідкою №01/4-7-47 від 21.01.2011р. (а.с.а.с.100, 101 т.4) за підписом головного бухгалтера позивача, а також звітом про оцінку майна (а.с.а.с.107-150 т.2, а.с.ас.1-138 т.3)

Цього ж дня був складений акт прийому-передачі у власність оборотних матеріальних засобів на сумі 30519грн. (а.с.а.с.25 т.1) згідно доданого переліку (а.с.а.с.26, 27 т.1).

06.04.2010 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області на адресу Антимонопольного комітету України був складений лист №11-10-01632 (а.с.99 т.1), в якому повідомлялось про укладання договору оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська”.

Листом №11-10-01672 від 07.04.2010р. (а.с.49 т.1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області звернулось до позивача про необхідність прийняття рішення про виділення відокремленого структурного підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська” із складу державного підприємства „Первомайськвугілля”.

Судова колегія зазначає, що суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про невідповідність умов договору оренди від 01.04.2010 року вимогам чинного законодавства, а саме, статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки містять положення про передачу орендареві матеріальних цінностей у власність та обумовлюють пріоритетне право орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки, на який розміщене орендоване майно, з наступним викупом цієї ділянки.

Також суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем доведено, а відповідачами не спростовано невідповідність укладеного договору нормам чинного законодавства, а саме, пункту 4 статті 283 Господарського кодексу України , частини 2 статті 288 Господарського кодексу України , статті 22 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Так, листом №454/01/04-02 від 13.05.2010р. (а.с.а.с.28, 29 т.1) Міністерство вугільної промисловості України звернулось до Фонду державного майна України з проханням зобовязати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області вжити заходів щодо розірвання спірного договору та повернення майна до державної власності, на що отримало відповідь №10-16-7445 (а.с.77 т.4) про відсутність підстав для розірвання договору оренди.

Листом №01/10272 від 21.05.2010р. (а.с.30 т.1) позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області з проханням повідомити про подальші наміри відносно укладеного договору оренди, посилаючись, зокрема, на те, що майно не приєднано до орендаря і досі перебуває на балансі ДП „Первомайськвугілля”.

Суди достовірно встановили, що згода органа управління майном Міністерства вугільної промисловості від 23.11.2009 року № 1074/01/02-02 надана з грубим порушенням свого ж наказу від 17.06.2009 року №246 "Про затвердження Інструкції про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України", а саме:

- згідно п. 2.2.2. рішення про надання згоди та погодження на відчуження майна приймається лише за таких умов:

відчуження майна не обмежує провадження суб'єктом господарювання виробничої та іншої діяльності та/або відповідно до економічних, технічних (або інших) показників подальше використання майна є неможливе та/або економічно недоцільне;

відчуження майна не впливає на цілісність майнового комплексу суб'єкта господарювання або його структурного підрозділу;

-згідно п. 2.4.7. рішення щодо передачі в оренду цілісних майнових комплексів Підприємств або їх відокремлених (структурних) підрозділів приймається комісією за результатами попереднього розгляду питання на науково-технічній раді.

-згідно п. 2.4.4. для винесення на розгляд питання передачі в оренду нерухомого майна та цілісних майнових комплексів Підприємств або їх відокремлених (структурних) підрозділів документи подаються Міністерству з дотриманням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і наказу Фонду державного майна України від 14.11.2005 N 2975 "Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності", а також за наявності: згода Підприємства - балансоутримувача на передачу майна в оренду; інформації щодо площ, переданих в оренду (із зазначенням орендаря, номеру та дати договору оренди і терміну його дії); копії свідоцтва про право власності на об'єкт оренди (у разі оренди строком на три роки і більше); інформації про залишкову вартість нерухомого майна та відомостей щодо використання цього майна у виробничій діяльності; показників фінансово-господарської діяльності потенційного орендаря*; бізнес-плану*; протоколу зборів трудового колективу за участю профспілок*; згоди органів місцевої влади*. (* у разі ініціювання передачі в оренду цілісних майнових комплексів або їх відокремлених (структурних) підрозділів крім документів, передбачених п. 3.1 надаються додатково).

-Згідно п. 4.4.8. погодження щодо передачі майна із сфери управління Міністерства до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, оформлюються відповідним спільним наказом за поданням Управління майнових та тендерних закупівель відносин після погодження з Мінекономіки, Мінфіном та Фондом державного майна України.

У п.4.1. статуту державного підприємства «Первомайськвугілля», який затверджено наказом Мінвуглепрому від 24.10.08р. №556, майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на умовах, встановлених цим Статутом, вчиняючи щодо нього будь які дії, що не суперечать чинному законодавству». В даному випадку відповідачем згідно п.1.2. договору оренди приватному суб'єктові підприємницької діяльності орендареві ТОВ «Сніжнеантрацит»безоплатно передане у власність державне майно -необоротні матеріальні активи на суму 31 000 грн., що є майном, придбаним у результаті господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля»;

-у п.1.3 договору орендареві надане пріоритетне право на приватизацію майна й земельної ділянки, у той час як Мінвуглепром у своєму листі - згоді вказав на повернення майна Органу управління майном після закінчення строку оренди, та крім того, знову порушено ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судами попередніх інстанцій надана оцінка наявному у матеріалах справи протоколу зборів трудового колективу відокремленого підрозділу "Збагачувальна фабрика Гірська" від 21.08.2009 року, встановлено порушення вимог статті 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та зясовано, що істотні умови спірного договору не у повній мірі відповідають вимогам статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанції щодо наявності у позивача права на звернення до суду з відповідним позовом, з огляду на приписи пункту 26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Так, судами встановлено, що згідно пункту 4.1 статуту державного підприємства „Первомайськвугілля” майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні , вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на умовах, встановлених цим статутом, вчиняючи щодо нього будь які дії, що не суперечать чинному законодавству.

Судова колегія зазначає, що Господарський кодекс України та Закон України „Про оренду державного та комунального майна” не містять спеціальних норм про форму договору оренди, а, так само, і підстави визнання договору недійсним.

Частина 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачає можливість у такому випадку застосування положень саме Цивільного кодексу України, тому оцінка дотримання вимог щодо форми спірного договору оренди здійснювалась судами попередніх інстанції саме в контексті положень Цивільного кодексу України.

За ст.793 Цивільного кодексу України договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас ст.794 цього Кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Зі змісту ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, або державної реєстрації, а в рази необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, згідно з ч.1 ст.210 вказаного Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що сторонами договору оренди вимоги діючого законодавства щодо державної реєстрації спірного договору не дотримані.

Пункт 11.1. Договору оренди майна цілісного майнового комплексу № 003419/09 від 01.04.2010 року свідчить, що цей договір був укладений строком на 10 років з 01.04.2010 року по 31.03.2020 року. Тому при оцінці правовідносин сторін за спірним договором зміст статті 793 Цивільного кодексу України повинен враховуватись. Слід також зазначити, що параграф 5 ( "Оренда майна та лізинг", статті 283 292 ) Господарського кодексу України та Закон України "Про оренду державного та комунального майна" не містять окремих положень, які стосуються форми договору оренди, і, зокрема, договору цілісного майнового комплексу. З огляду на вказане, слід керуватись положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України про те, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених господарським кодексом.

Крім того, згідно пункту 11.10 договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.11.2005 року у справі №20-7/311, від 02.09.2008 року у справі № 25-16/394-06-10570, від 09.09.2008 року у справі № 2-3/15041-2007.

Судова колегія вважає, що головною підставою для задоволення позовних вимог стала визначена позивачем та підтримана судами попередній інстанцій невідповідність договору вище переліченим нормам чинного законодавства, тому питання необхідності дотримання нотаріальної форми договору не впливає на правильність судових висновків та застосування норм матеріального та процесуального права.

Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо неповідомлення про судове засідання та незаконний склад суду є неспроможними з огляду на наступне.

Матеріали справи не містять довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", однак з його апеляційної скарги вбачається, що товариство знаходиться у Донецької області, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 80 кв. 130, на цю адресу ухвала про порушення провадження у справі на призначення її до розгляду на 22.03.2011 року була направлена Донецьким апеляційним господарським судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 146, том 4).

Однак, належним чином сповіщений представник товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" у судове засідання суду апеляційної інстанції 22.03.2011 року не з'явився, про що свідчить ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року (а.с. 163, том 4).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року у зв'язку з клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" про відкладення справи, розгляд апеляційних скарг був відкладений на 05 квітня 2011 року.

Матеріали справи не містять поштових повернень, які б підтверджували, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" не повідомлено по судове засідання 05.04.2011 року, а відповідно і товариством не надано таких доказів.

Крім того, на аркуші справи 185, том 4 міститься копія виписки з реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції за 28.03.2011 року, з якої підтверджується направлення кореспонденції товариству з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" на адресу: м. Донецьк, вул. Лермонтова, 3-В, тобто, та адреса, яка зазначена товариством у заяві про відкладення розгляду справи.

Також матеріали справи не містять заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", якою товариство повідомило б апеляційний суд про зміну адреси, а є лише заява про відкладення розгляду справи.

Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" про наявність у справі поштового відправлення, яке було повернуто на адресу суду на аркуші справ 174 у томі 4 є також неспроможними, оскільки у конверті міститься копія ухвали суду про призначення справи на 22.03.2011 року, на якому не був присутній представник товариства, але який надав заяву про відкладення розгляду справи саме 22.03.2011 року (а.с. 157, том 4), що свідчить про його обізнаність про дату розгляду справи.

Висновок товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" про незаконний склад суду також є безпідставним з огляду на наявність у матеріалах справи розпоряджень голови суду від 05.04.2011 року про зміну колегії суддів, з посиланням на пункт 3.1.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункт 5 рішення загальних зборів суддів Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з огляду на що доводи про порушення норм процесуального є неспроможні.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи заявників касаційних скарг про порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції в звязку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року у справі № 37/244пд залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: М.М. Малетич

О.М. Мамонтова