Постанова № 17019870, 11.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"11" липня 2011 р. Справа № 6/7-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:           головуючого - судді           Карабаня В.Я,

суддів Доповідач –Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю.

від відповідача: Рибаченко І.В.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського від 10.05.2011р.

у справі № 6/7-08 Господарського суду Вінницької області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

про стягнення 6156435грн. 88 коп.

та за зустрічним позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

до відповідача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання припиненим зобов’язання і стягнення 3 899 622 грн. 23 коп.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення з відповідача 6156435грн. 88 коп. основного боргу за укладеним між сторонами договором комісії №12/05-281 від 01.09.2005р.

Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" подало зустрічний позов та просило суд визнати припиненим його зобов'язання як відповідача за первісним позовом перед Дочірнім підприємством "Газ-тепло" за договором комісії №12/05-281 від 01.09.2005р. шляхом зарахування шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги за Договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.09.2005 р. № 17/05-280 на суму 10048854,51 грн. Позивач за зустрічним позовом також просив суд стягнути на його користь з Дочірнього підприємства "Газ-тепло" 3899622, 23 грн. як безпідставно перерахованих коштів.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 березня 2011р. ( суддя Говор Н.Д.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського від 10.05.2011р. (судді: Савченко Г.І., Грязнов В.В., Тимошенко О.М.), в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково,           визнано припиненим господарське зобов'язання позивача за цим позовом перед відповідачем - Дочірньою компанією "Газ України" НАК Нафтогаз України (правонаступника відповідача) за договором комісії від 01.09.2005 р. № 12/05-281 шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.09.2005 р. № 17/05-280 на суму 6 623 854 грн. 51 коп. В решті зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525,526, 599, 601, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає частковому задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

1 вересня 2005 р. Дочірнє підприємство "Газ-тепло", правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", та Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" уклали Договір №12/05-280 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, згідно з яким відповідач (Підрядник) за завданням позивача (Замовника) зобов’язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію - теплову енергію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а Замовник зобов’язується прийняти готову продукцію та оплатити Підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів.

          Відповідно до п.1.2 –1.3. Договору Замовник за цим Договором бере на себе зобов’язання забезпечити Підрядника природним газом в кількості та на умовах передбачених цим Договором. Природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю Замовника.

          Відповідно до р. 9 Договору підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний сторонами Акт виконаних робіт.

З метою забезпечення розрахунку із Підрядником за виконані роботи з переробки природного газу та транспортування теплової енергії з врахування положень ст.10 цього Договору, Замовник перераховує Підряднику відповідні грошові кошти з поточного рахунку № 2600814844 в Вінницькій дирекції АПБ "Аваль" ЗКПО 32587579, відкритого на виконання п.5.1. ст.5 Договору комісії, відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого Сторонами в Додатку №4 до цього Договору.

За умовами п. 9.2 Договір №12/05-280 грошові кошти, перераховуються Замовником Підряднику з грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції за Договором комісії.

З метою реалізації виробленої відповідачем теплової енергії 01.09.2005р. між ДП "Газ-тепло", правонаступником якого є позивач, та КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" уклали Договір комісії № 12/05-281, згідно з яким позивач (Комітент) доручає, а відповідач (Комісіонер) бере на себе зобов’язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього Договору, зі споживачами за рахунок Комітента.

          Відповідно до п. 4.1 –4.2. Договору Комітент зобов’язаний передати на підставі акту прийому –передачі теплової енергії Комісіонеру теплову енергію в розмірі та на умовах оговорених Сторонами у цьому Договорі. Комісіонер зобов’язується прийняти від Комітента теплову енергію за звітний місяць, шляхом підписання Акту прийому - передачі теплової енергії .

          П.4.4. Договору сторони визначили, що в інтересах Комітента Комісіонер зобов’язаний від свого імені укласти правочини із споживачами теплової енергії, а саме з населенням, бюджетними установами всіх рівнів, госпрозрахунковими підприємствами.

          Відповідно до р.5 Договору оплата за реалізовану Комісіонером теплову енергію здійснюється безпосередньо споживачами , шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Комітента № 2600814844, відкритий в Вінницькій дирекції АПБ "Аваль" ЗКПО 32587579.

          Комісійна плата становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах цього Договору теплової енергії.

          Додаткова комісійна плата ( за умови делькредере) становить 0,1% від вартості фактично реалізованої теплової енергії.

          Загальний розмір комісійної плати (за умови делькредере) становить 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії.

          Сторони домовились, що Комітент виплачує комісійну плату Комісіонеру, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на його поточний рахунок, передбачений в цьому Договорі.

          Комісійна плата виплачується Комісіонеру з грошових коштів, отриманих Комітентом від споживачів на рахунок, зазначений в п. 5.1. цього Договору.

          Відповідно до п.п. 6.2 Договору Комісіонер несе відповідальність перед Комітентом за постачання споживачам теплової енергії без відповідних правочинів, в т.ч. за постачання теплової енергії за правочинами, що визнані судом недійсними та/або неукладеними, надалі за текстом –"Неналежне постачання". Теплова енергія, поставлена споживачам в рамках Неналежного постачання, вважається тепловою енергією, використаною Комісіонером на власні потреби. В цьому випадку, Комісіонер зобов’язаний оплатити вартість теплової енергії, використаної на власні потреби.

Господарськими судами також встановлено, що позивач за первісним позовом здійснював відповідачеві на виконання названих договорів постачання газу, а відповідач виробляв та здійснював реалізацію теплової енергії як комісіонер та частково перераховував кошти за реалізовану продукцію позивачеві –як комітентові.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Припинення зобов’язання зарахуванням у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України є, зокрема, умова про настання строку виконання зустрічного зобов’язання.

В обґрунтування вимог первісного позову позивач послався на те, що станом на 01.10.2007 року споживачами сплачено за теплову енергію 49 313 949, 05 грн. Умовами укладеного між сторонами договору комісії передбачено делькере (поручительство комісіонера перед комітентом за виконання споживачами своїх зобов'язань за правочинами, вчиненими останніми), тому відповідач станом на 01.10. 2007р. винен позивачеві 6 156 435, 88 грн. Факт наявності боргу відповідача перед позивачем вбачається із встановлених судовими інстанціями обставин справи.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо умов укладених між сторонами договору комісії №12/05-281 та договору про надання послуг №12/05-280 вбачається, що джерелом розрахунків за договором про надання послуг є надходження коштів від комісіонера за договором комісії. Однак, вирішуючи питання про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суди попередніх залишили цю обставину поза увагою. Тобто належним чином не дослідили проведення сторонами розрахунків за вказаними договорами саме станом на 01.10. 2007р. А отже, не дослідили в повній мірі обставини щодо настання строку виконання зустрічного зобов’язання. Крім того, судами попередніх інстанцій також не досліджено, чи встановлювався сторонами названих договорів інший порядок розрахунків, окрім погодженого алгоритму розподілу коштів за названими договорами. Дослідження названих обставин мають важливе значення для вирішення спору як за первісним так і за зустрічним позовом.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, то прийняті у справі рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 02.03.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2011р. у справі № 6/7-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я. СуддяЖаботина Г.В.

Суддя Ковтонюк Л.В.