Вирок № 16993921, 22.06.2011, Ставищенський районний суд Київської області

Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-35/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2011 року смт.Ставище

Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.

за участю секретаря: Яременко І. Ю.,

з участю прокурора: Кулаківського К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Полковниче Ставищенського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта базова загальна середня, працюючого різноробочим СФГ "Левада", не одруженого, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 19 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.1 (а,б) Правил дорожнього руху «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, -свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон», без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, без реєстраційного документа на транспортний засіб, без присутності власника керував технічно - справним, не завантаженим трактором марки «Т-150К», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.

Рухаючись по проїзній частині вул. Пархоменка у с. Іванівка, Ставищенського району, Київської області напроти будинку НОМЕР_2 водій ОСОБА_1 зупинив керований трактор, а після розмови з гр. ОСОБА_3, 1957 р.н., в порушення вимог п.1.3 Правил дорожнього руху України: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими», п.1.5 Правил дорожнього руху України: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну», та п.10.1 Правил дорожнього руху України: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»допустив неуважність, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, 1957 р.н., яка знаходилася перед передньою частиною трактора марки «Т-150К», державний номерний знак НОМЕР_1 перетинаючи проїзну частину дороги.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень які знаходяться в прямому причинному звязку з вищевказаними порушеннями Правил дорожнього руху та діями підсудного, загинула на місці пригоди.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, суду показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 19 год. 25 хв. перебував на вул. Пархоменка у с. Іванівка, Ставищенського району, Київської області неподалік будинку НОМЕР_2 і чекав батьків. На даній вулиці стояв трактор марки Т-150К державний номерний знак НОМЕР_1, який належить директору СФГ «Левада»- ОСОБА_2. За кермом та біля вказаного трактору на той момент нікого не було. Трактор заважав проїхати іншим тракторам. Так як біля даного трактора нікого не було він сів за кермо і хотів його поставити праворуч. У цей момент почув, як механік господарства ОСОБА_3 кричав на вулиці і шукав водія даного трактора. У цей момент завів трактора, увімкнув дальнє світло фар і рушив, однак проїхавши близько 20 метрів його зупинив механік ОСОБА_3 та запитав куди рухаюся на що відповів, що хочу поставити трактор праворуч, щоб можна було проїхати. ОСОБА_3 сказав проїхати близько 20 метрів вперед і поставити трактор праворуч. Після закінчення розмови подивився на дорогу і побачивши, що попереду нікого з пішоходів не було і рушив. У цей момент відчув, що переїхав, начебто, якийсь предмет та подивився у дзеркало заднього виду у якому побачив, що ОСОБА_6 махає руками, щоб зупинився. Після зупинки вийшов з трактора та побачив, що скоїв наїзд на ОСОБА_4 яка від отриманих травм померла. Посвідчення водія він не має проте вміє керувати трактором поскільки з дитинства допомагав батькові біля трактора. У скоєному підсудний щиро кається.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина також підтверджується:

- показами свідка ОСОБА_3, який показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 19 год. 20 хв. він перебував на вул. Пархоменка у с. Іванівка, Ставищенського району, Київської області неподалік будинку НОМЕР_2 і побачив трактор марки Т-150К державний номерний знак НОМЕР_1, який належить голові СФГ «Левада»- ОСОБА_2. Вказаний трактор за вказівкою ОСОБА_2 використовували у цілях господарства. Трактор стояв на вулиці та заважав проїзду інших транспортних засобів. На той час була темна пора доби. Почав кричати на вулиці: «Хлопці, хто тут поставив трактор?». У цей момент побачив, що ОСОБА_1 сів за кермо трактора і почав рух з увімкненим дальнім світлом фар однак проїхавши близько 20 метрів його зупинив. На запитання куди він їде, ОСОБА_1 сказав, що хоче поставити даний трактор правіше, оскільки заважає іншим транспортним засобам. Після цього сказав ОСОБА_1, щоб він проїхав вперед близько 20 метрів і зупинив трактор поставивши його праворуч, щоб він не заважав проїзду. У момент розмови він стояв біля дверей кабіни трактора з правої сторони по відношення до напрямку руху трактора. Коли розмовляти трактор був заведений та горіло світло. Після закінчення розмови ОСОБА_1 подивився на дорогу рушив. У цей момент я почув як ОСОБА_6 почав кричати «стій»і трактор зупинився. Я побачив, що вказаним трактором було скоєно наїзд на ОСОБА_4, яка працювала на господарстві.

- показами свідка ОСОБА_2, який показав, що з 2002 року являється головою СФГ «Левада»в с. Богатирка, Ставищенського району, Київської області. У власності має трактор марки Т-150К, 1987 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, якого використовує як у своїх цілях, так і у цілях СФГ «Левада». ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 15 год. водій ОСОБА_7 з його вказівки та у його присутності вносив добрива на поля господарства, а потім ОСОБА_7 залишив вказаний трактор на вул. Пархоменка у с. Іванівка, Ставищенського району, Київської області неподалік будинку НОМЕР_2 і пішов по своїх справах. Близько 19 год. 50 хв. зателефонувала дружина і повідомила, що ОСОБА_1 скоїв наїзд на повара ОСОБА_4. - показами свідка ОСОБА_6, який показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 19 год. 25 хв. він перебував на вул. Пархоменка у с. Іванівка, Ставищенського району, Київської області у дворі будинку НОМЕР_2 і розмовляв з ОСОБА_4. У той момент вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Казала, що має їхати в м. Київ. Також коло у неї було дві сумки. На той час була темна пора доби. Напроти двору зупинився трактор марки Т-150К державний номерний знак НОМЕР_1, який належить директору СФГ Левада»- ОСОБА_2. Трактор був заведений та горіло світло. ОСОБА_4 запитала „хто водій даного трактору” я відповів, що не знаю. До трактора було близько 7 метрів. Вона відповіла, що зараз побачить і не очікувано для мене побігла до передньої частини - радіатора трактору і щось кричала. Трактор допустив наїзд на неї. Інженер почав кричати „ стій”, і трактор зупинився. За кермом трактора був ОСОБА_1. Вина підсудного підтверджується також: рапортом оперативного чергового Ставищенського РВВС (а.с. 9); протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього (а.с. 10-16); схемою до протоколу огляду місця події (а.с. 17); протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу (а.с. 18) постановою про приєднання до справи речового доказу(а.с. 62); заключенням судово-медичної експертизи № 17/Д від 06.01.2011 року:

1.При проведенні судово-медичної експертизи встановлено, що смерть гр. ОСОБА_4 настала унаслідок множинних переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів.

2.Так при дослідженні трупа були виявлені тілесні пошкодження: відкритий перелом кісток черепа; руйнування речовини головного мозку; закрита травма грудей і живота; множинні переломи ребер з ушкодженням ребрової плеври та нижньої долі лівої легені; чрезкапсулярні розриви селезінки і лівої нирки; рідка кров у лівій плевральній порожнині; сліди крові в черевній порожнині; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів.

3.Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли утворитися в результаті наїзду трактора на пішохода з подальшим перекочуванням коліс через голову і тіло, можливо в строк і за обставин вказаних в постанові.

4.Відкрита черепно - мозкова травма і закрита травма грудей і живота, що призвели до смерті потерпілої, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя у момент спричинення.

5.При судово - токсикологічному дослідженні крові від трупа виявлено етиловий спирт в концентрації - 2,12%о, що зазвичай за життя відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння;

Заключенням судово - автотехнічної експертизи № 25 від 17.02.2011 року:

1.Водій трактора марки «Т-150К»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п.п. 10.1 ПДР України, згідно яких: -п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні обставини справи та докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, а саме порушення вимог п. п. 1.3; 1.5, 2.1 (а, б), 2.32 (б); 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходяться в прямому причинному звязку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вину в скоєнні злочину визнав повністю, працює різноробочим СФГ "Левада", позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю здочину.

Обтяжуючих вину підсуднього обставин судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, враховуючи всі викладені обставини, особу підсудного, та беручи до уваги, що займається суспільно-корисною працею, також суд враховує думку потерпілих які просять суворо не карати підсудного та обмежитися мірою покарання не повязаною з позбавленням волі - суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним у вигляді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням відповідно до п. п. 2, 3, ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного положень ст. 69, 69-1 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

По справі заявлено цивільні позови ОСОБА_8, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної у зв”язку із смертю матері ОСОБА_4

ОСОБА_8 просить стягнути із ОСОБА_1 дві тисячі гривень матеральної шкоди повязаної з перевозкою трупа ОСОБА_4 та її похоронами яку підсудний визнає в повному розмірів, а тому суд вважає, що хоч позивачка і не надала ніяких доказів про понесення цих витрат, проте поскільки ця сума визнається підсудним і дійсно труп постраждалої необхідно було перевозити та хоронити то ця сума позову підлягає стягненню. Також підлягає стягненню витрати понесені на проїзд в судові засідання та до слідчого в сумі 282 гривні 27 копійок із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8

Також ОСОБА_8 просить стягнути із ОСОБА_1 30 тисяч моральної шкоди завданої злочином та із ОСОБА_2 20 тисяч моральної шкоди як із володільця джерела підвищеної небезпеки(трактора Т-150). Суд розглянувши позов в цій частині та враховуючи матеріальний стан сторін та ступінь їх вини у завданні моральної шкоди вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та на користь ОСОБА_8 слід стягнути стягнути із ОСОБА_1 15 тисяч моральної шкоди завданої злочином та із ОСОБА_2 10 тисяч моральної шкоди як із володільця джерела підвищеної небезпеки (трактора Т-150).

По справі заявлено цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної у зв”язку із смертю дочки ОСОБА_4

ОСОБА_9 та ОСОБА_10. просить стягнути із ОСОБА_1 по 6 тисяч гривень кожному моральної шкоди завданої злочином та із ОСОБА_2 по 4 тисячі гривень кожному моральної шкоди як із володільця джерела підвищеної небезпеки(трактора Т-150). Суд розглянувши позов в цій частині та враховуючи матеріальний стан сторін та ступінь їх вини у завданні моральної шкоди вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слід стягнути стягнути із ОСОБА_1 по 4 тисячі гривень моральної шкоди завданої злочином кожному та із ОСОБА_2 по 2 тисячі гривень моральної шкоди як із володільця джерела підвищеної небезпеки(трактора Т-150) кожному.

Також підлягає стягненню витрати понесені на проїзд в судові засідання та до слідчого в сумі 334 гривні 56 копійок із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за проведення: автотехнічних експертиз в сумі 656 гривень 88 копійок та 607 гривень 82 копійки.

Речові докази по справі трактор марки Т-150К, державний номерний знак НОМЕР_1 залишити власнику ОСОБА_2 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і призначивши йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з”являтись для реєстрації у вказані органи на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) гривні 27 копійок матеріальної шкоди та 15000 (п"ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього 17282 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 27 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9, ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10 334 (триста тридцять чотири) гривні 56 копійок матеріальної шкоди та по 4000 (чотири тисячі) гривень кожному моральної шкоди, а всього по 4167 (чотири тисячі сто шістдесят сім) гривень 28 копійок кожному.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10 по 2000 (дві тисячі) тисячі гривень кожному моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_10 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені на проведення: автотехнічних експертиз в сумі 656 гривень 88 копійок та 607 гривень 82 копійки, а всього 1264 гривні 40 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НД ЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок № 31250272210700 УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу: для зарахування НД ЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за проведення експертизи та дослідження, в тому числі ПДВ.

Речові докази по справі: трактор марки Т-150К, державний номерний знак НОМЕР_1 залишити власнику ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СуддяЮ. М. Галич