Постанова № 16981805, 13.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2011                                                                                           № 13-11/1947

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гаврилюка О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.           

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.07.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Смілаенергопромтранс” на рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2011 року

у справі № 13-11/1947 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Смілаенергопромтранс”, м. Сміла Черкаської області

про стягнення 1968079 грн. 25 коп. заборгованості та санкцій

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулася Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Смілаенергопромтранс” про стягнення на користь позивача з відповідача основного боргу за поставлений природний газ в сумі 1733090 грн. 57 коп., пені в сумі 159 813 грн. 85 коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 43089 грн. 61 коп., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 32085 грн. 22 коп.

Рішенням від 19.05.2011 року господарський суд Черкаської області позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „Смілаенергопромтранс” на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” 1454404 грн. 23коп. заборгованості, 159813 грн. 85 коп. пені, 4309 грн.61 коп. інфляційних збитків, 32085 грн. 22 коп. 3% річних з простроченої суми, 19681 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Смілаенергопромтранс” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2011 року по справі № 13-11/1947 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 року апеляційна скарга ТОВ „Смілаенергопромтранс” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 13-11/1947 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримував вимоги апеляційної скарги та доповнень до неї. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 11.07.2011 року оголошувалася перерва до 13.07.2011 року до 10 год. 00 хв.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області має бути змінено, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов’язання може виникати із господарського договору.

Ч. 1 ст. 175 ГК України встановлюється, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Ч. 1 ст. 179 ГК України визначає, що майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

23.09.2009 року Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Смілаенергопромтранс” (покупець) уклали договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 27/09-10-ТЕ, відповідно до умов якого постачальник зобов’язувався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі зазначеному в статті 2 цього договору (в листопаді 2009 року – 200000 куб.м., в грудні – 400000 куб.м.).

В п. 5.1 сторонами було узгоджено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593 грн. 448 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%,. Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 122 грн., крім того ПДВ – 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 727 грн. 32 коп., урім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 872 грн. 78 коп.

21.12.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу від 23.09.2009 року № 27/09-10 ТЕ, яким вони доповнили п. 2.1 договору п. 2.1.1 щодо поставки в січні 2010 року – 500000 куб.м., лютому 2010 року – 350000 куб.м., березні 2010 року – 300000 куб.м., квітні 2010 року – 80000 кв.м.

30.04.2010 року сторонами було укладено додаткову угоду б/н до до договору поставки природного газу від 23.09.2009 року № 27/09-10 ТЕ, яким вони змінили ціну 1000 куб.м. природного газу з 01.05.2010 року.

Як вбачаться зі змісту договору договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 року № 27/09-10-ТЕ за своєю правовою природою він відповідає своїй назві і являється договором поставки.

Ч. 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб’єктами господарювання товарів негосподарюючим суб’єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з актів прийому-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання позивач передав відповідачу природний газ загальним об’ємом 2049148 куб.м. та вартістю 1788456 грн. 12 коп.: 30.11.2009 року – 242 712 куб.м. на 211834 грн. 26 коп., 31.12.2009 року – 463628 куб.м. на 404645 грн. 41 коп., 31.01.2010 року – 629862 куб.м. на 549731 грн. 17 коп., 28.02.2010 року – 376108 куб.м. на 328 259 грн. 68 коп., 31.03.2010 року – 336838 куб.м. на 293 985 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до даних позивача на момент звернення з позовом 23.09.2010 року відповідач розрахувався частково, на суму 55 365 грн. 55 коп. Сума боргу складає 1733 090 грн. 57 коп.

Відповідачем подано витяг з банківського реєстру про перерахування позивачу 278 986 грн. 13 коп. Відповідач провів наступні оплати та підтвердив їх витягом з банківського реєстру:, 31.08.2010 року – 38 грн. 73 коп., 31.08.2010 року – 200 грн. 56 коп., 02.09.2010 року – 13 грн. 84 коп., 03.09.2010 року – 125 грн. 74 коп., 06.09.2010 року – 54 грн. 70 коп., 06.09.2010 року – 497 грн. 51 коп., 07.09.2010 року – 435 грн., 10.09.2010 року – 121 грн. 12 коп., 13.09.2010 року – 156 грн. 17 коп., 15.09.2010 року – 12 грн. 03 коп., 15.09.2010 року – 218 грн. 79 коп., 16.09.2010 року – 72 грн. 93 коп., 20.09.2010 року – 44 грн. 04 коп., 21.09.2010 року – 145 грн. 86 коп., 21.09.2010 року – 728 грн. 08 коп., 23.09.2010 року – 362 грн. 93 коп., 24.09.2010 року – 77 грн. 73 коп., 28.09.2010 року – 73 грн. 82 коп., 29.09.2010 року – 197 грн. 67 коп., 29.09.2010 року – 226 грн. 45 коп., 30.09.2010 року – 915 грн. 19 коп., 06.10.2010 року – 216 грн. 90 коп., 08.10.2010 року – 291 грн. 73 коп., 11.10.2010 року – 164 грн. 10 коп., 13.10.2010 року – 47 грн. 53 коп., 14.10.2010 року – 119 грн. 97 коп., 15.10.2010 року – 173 грн. 95 коп., 15.10.2010 року – 275 грн. 67 коп., 19.10.2010 року – 678 грн. 97 коп., 22.10.2010 року – 241 грн. 77 коп., 22.10.2010 року – 543 грн. 31 коп., 26.10.2010 року – 138 грн. 69 коп., 27.10.2010 року – 401 грн. 39 коп., 27.10.2010 року – 462 грн. 13 коп., 01.11.2010 року – 72 грн. 93 коп., 01.11.2010 року – 93 грн. 29 коп., 09.11.2010 року – 60 грн. 89 коп., 11.11.2010 року – 366 грн. 28 коп., 12.11.2010 року – 673 грн. 51 коп., 15.11.2010 року – 1131 грн. 13 коп., 16.11.2010 року – 3644 грн. 36 коп., 17.11.2010 року – 33 грн. 37 коп., 18.11.2010 року – 1709 грн. 79 коп., 19.11.2010 року – 1651 грн. 25 коп., 22.11.2010 року – 67 грн. 41 коп., 22.11.2010 року – 2131 грн. 17 коп., 23.11.2010 року – 1 962 грн., 24.11.2010 року – 481 грн. 98 коп., 25.11.2010 року – 608 грн. 86 коп., 29.11.2010 року – 125 грн. 97 коп., 29.11.2010 року – 609 грн. 17 коп., 01.12.2010 року – 797 грн. 39 коп., 01.12.2010 року – 1066 грн. 39 коп., 03.12.2010 року – 301 грн. 89 коп., 06.12.2010 року – 251 грн. 38 коп., 06.12.2010 року – 470 грн. 86 коп., 07.12.2010 року – 47 грн. 58 коп., 09.12.2010 року – 74 грн. 25 коп., 10.12.2010 року – 77 грн. 15 коп., 10.12.2010 року – 925 грн. 61 коп., 13.12.2010 року – 4964 грн. 41 коп., 14.12.2010 року – 219 грн. 39 коп., 16.12.2010 року – 140 грн. 34 коп., 16.12.2010 року – 4269 грн. 13 коп., 20.12.2010 року – 2864 грн. 64 коп., 21.12.2010 року – 1876 грн. 15 коп., 21.12.2010 року – 3378 грн. 98 коп., 23.12.2010 року – 1115 грн. 17 коп., 23.12.2010 року – 1553 грн. 71 коп., 27.12.2010 року – 2180 грн. 86 коп., 28.12.2010 року – 1215 грн. 20 коп., 29.12.2010 року – 2875 грн. 10 коп., 30.12.2010 року – 72 грн. 35 коп., 30.12.2010 року – 216 грн. 15 коп., 06.01.2011 року – 102 грн. 31 коп., 06.01.2011 року – 284 грн. 92 коп., 10.01.2011 року – 139 грн. 38 коп., 11.01.2011 року – 90 грн. 63 коп., 12.01.2011 року – 483 грн. 80 коп., 14.01.2011 року – 1030 грн. 94 коп., 14.01.2011 року – 2279 грн. 03 коп., 17.01.2011 року – 7203 грн. 97 коп., 19.01.2011 року – 9270 грн. 68 коп., 19.01.2011 року – 10897 грн. 95 коп., 21.01.2011 року – 5959 грн. 63 коп., 24.01.2011 року – 7812 грн. 98 коп., 25.01.2011 року – 750 грн. 03 коп., 26.01.2011 року – 5238 грн. 86 коп., 27.01.2011 року – 535 грн. 37 коп., 27.01.2011 року – 3236 грн. 24 коп., 31.01.2011 року – 425 грн. 57 коп., 01.02.2011 року – 946 грн. 46 коп., 03.02.2011 року – 404 грн. 19 коп., 04.02.2011 року – 188 грн. 21 коп., 07.02.2011 року – 332 грн. 02 коп., 08.02.2011 року – 55 грн. 96 коп., 08.02.2011 року – 121 грн. 38 коп., 10.02.2011 року – 75 грн. 58 коп., 11.02.2011 року – 3903 грн. 71 коп., 11.02.2011 року – 4302 грн. 51 коп., 15.02.2011 року – 848 грн. 71 коп., 16.02.2011 року – 13974 грн. 10 коп., 17.02.2011 року – 3308 грн. 59 коп., 18.02.2011 року – 5638 грн. 02 коп., 21.02.2011 року – 5866 грн. 13 коп., 22.02.2011 року – 8855 грн. 07 коп., 23.02.2011 року – 3255 грн. 35 коп., 24.02.2011 року – 1861 грн. 29 коп., 25.02.2011 року – 1688 грн. 45 коп., 25.02.2011 року – 2 783 грн. 66 коп., 01.03.2011 року – 1265 грн. 71 коп., 02.03.2011 року – 215 грн. 07 коп., 02.03.2011 року – 913 грн. 05 коп., 03.03.2011 року – 85 грн. 34 коп., 04.03.2011 року – 88 грн. 55 коп., 10.03.2011 року – 265 грн. 47 коп., 11.03.2011 року – 79 грн. 05 коп., 12.03.2011 року – 488 грн. 78 коп., 14.03.2011 року – 127 грн. 93 коп., 16.03.2011 року – 527 грн. 57 коп., 17.03.2011 року – 4 488 грн. 46 коп., 18.03.2011 року – 5 740 грн. 99 коп., 21.03.2011 року – 7 693 грн. 30 коп., 22.03.2011 року – 10 396 грн. 04 коп., 23.03.2011 року – 8 128 грн. 91 коп., 24.03.2011 року – 8 285 грн. 64 коп., 25.03.2011 року – 2 831 грн. 06 коп., 25.03.2011 року – 5 791 грн. 89 коп., 28.03.2011 року – 1622 грн. 25 коп., 29.03.2011 року – 2 106 грн. 24 коп., 31.03.2011 року – 247 грн. 23 коп., 01.04.2011 року – 118 грн. 64 коп., 01.04.2011 року – 626 грн. 90 коп., 04.04.2011 року – 670 грн. 04 коп., 05.04.2011 року – 88 грн. 98 коп., 06.04.2011 року – 426 грн. 71 коп., 12.04.2011 року – 1 462 грн. 67 коп., 12.04.2011 року – 1625 грн. 10 коп., 14.04.2011 року – 3 611 грн. 52 коп., 15.04.2011 року – 1 802 грн. 59 коп., 18.04.2011 року – 7 028 грн. 40 коп., 19.04.2011 року – 1 202 грн. 73 коп., 19.04.2011 року – 8 155 грн. 80 коп., 21.04.2011 року – 2 627 грн. 61 коп., 22.04.2011 року – 4 323 грн. 50 коп., 22.04.2011 року – 4 327 грн. 92 коп., 27.04.2011 року – 2 337 грн. 88 коп., 28.04.2011 року – 4 400 грн. 79 коп., 29.04.2011 року – 1 417 грн. 95 коп., 04.05.2011 року – 337 грн. 58 коп., 05.05.2011 року – 27 грн. 84 коп., 10.05.2011 року – 118 грн. 39 коп., 11.05.2011 року – 964 грн. 19 коп., 12.05.2011 року – 130 грн. 68 коп., 13.05.2011 року – 170 грн. 03 коп., 13.05.2011 року – 288 грн. 61 коп., 17.05.2011 року – 300 грн. 12 коп.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що місцевий господарський суд невірно розрахував суму (278 686 грн. 34 коп.), що була перерахована відповідачем позивачу, оскільки місцевим господарським судом було повторно враховано платіж від 30.08.2010 року на 900 грн. 91 коп., який вже було враховано позивачем в своєму розрахунку позовних вимог, а також місцевим господарським судом помилково було зазначено невірну суму в платежі від 22.04.2011 року – 4 323 грн. 92 коп. замість – 4323 грн. 50 коп., та не враховано платежі з виписки з банківського рахунку від 22.04.2011 року на 4 327 грн. 92 коп. та від 10.05.2011 року на 118 грн. 39 коп.

Таким чином станом на 19.05.2011р. заборгованість відповідача складає 1454104 грн. 44 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач послався на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами було підписано графік погашення заборгованості за газ ТОВ „Смілаенергопромтранс” Черкаської філії ДК „Газ України” по договору від 27/07-10ТЕ за 2010 рік від 29.10.2010 року № 503.

Відповідач стверджує вищезазначений графік погашення заборгованості є зміною істотних умов договору від 23.09.2010 року № 27/09-10-ТЕ, а саме внесення змін до строків і порядку проведення розрахунку за отриманий газ.

Проте з такими доводами відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може, оскільки цим графіком не вносилися зміни до основного договору, а крім того слід розрізняти такі поняття як строк і порядок проведення розрахунків та погашення заборгованості. Так заборгованість не може бути істотною умовою договору, а факт наявності заборгованості свідчить про порушення умов укладеного сторонами договору.

Самого ж розстрочення платежів відповідно до положень ч. 2 ст. 692 ЦК України сторонами в договорі від 23.09.2009 року № 27/09-10-ТЕ та додаткових угодах до нього сторонами передбачено не було.

Узгоджений сторонами графік міг бути врахований місцевим господарським судом при винесенні рішення, якщо б суд дійшов висновку про можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, або може бути врахований судом в подальшому при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідно до положень ст. 121 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги при перегляді в апеляційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2011 року у справі № 13-11/1947 надані відповідачем в судовому засіданні 11.07.2011 року договори про організацію взаєморозрахунків від 09.06.2011 року № 169/503 та № 169/503, оскільки на момент винесення рішення місцевим господарським судом таких документів не існувало.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи те, що відповідач не надав доказів погашення основного боргу позов підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу у розмірі 1454104 грн. 44 коп., а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення 1454404 грн. 23 коп. основного боргу на 1454104 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.2 договору від 23.09.2009 року № 27/09-10-ТЕ у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за крден день прострочення платежу.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розмір пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань складає 159 813 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що місцевим господарським судом правомірно стягнув інфляційні витрати у розмірі 4 309 грн. 61 коп. та 3% річних – 32085 грн. 22 коп.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в решті позовних вимог провадження у спорі підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки погашення частини основного боргу у розмірі 278 986 грн. 13 коп. відбулося після порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду здійснено перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Смілаенергопромтранс” на рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2011 року по справі № 13-11/1947 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2011 року по справі № 13-11/1947 змінити.

3.          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Смілаенергопромтранс” (20132, Черкаська область, місто Сміла, вулиця Ленінградська, 41, ідентифікаційний код 33931257, рахунок № 26005103390 в АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, рахунок № 260083011970 у ВАТ „Ощадний банк України”, МФО 31301827) 1454104 грн. 44 коп. заборгованості, 159 813 грн. 85 коп. пені, 4 309 грн. 61 коп. інфляційних збитків, 32 085 грн. 22 коп. 3% річних з простроченої суми, 19 681 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог провадження припинити за відсутністю предмету спору.”.

4.          Матеріали справи № 13-11/1947 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді