Постанова № 16981801, 07.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 № 24/62

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 22.04.2011 року № Д07/2011/04/22-17

від відповідача: ОСОБА_2. дов. від 18.01.2011 року № 30

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „ЖЕО-109” районної в м. Києві ради на рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року

у справі № 24/62 (суддя Шевченко В.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (м. Київ) в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (м. Київ)

до Комунального підприємства „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради (м. Київ)

про стягнення 241339 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулася Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” з позовом до Комунального підприємства „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради про стягнення з відповідача на користь позивача 232699 грн. 26 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 6186 грн. 94 коп. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 2453 грн. 44 коп.

Рішенням від 13.05.2011 року господарський суд м. Києва замінив позивача по справі з Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” на Публічне акціонерне товариство „Київенерго”. Позов задовольнив повністю. Стягнув з КП „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради на користь ПАТ „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” 232699 грн. 26 коп. основного боргу, 6186 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 2 453 грн. 44 коп. відсотків річних, 2413 грн. 40 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду КП „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 24/62 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 07.07.2011 року представник відповідача заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке після обговорення судова колегія відхилила, оскільки надання відповіді на поставлені в клопотанні питання не вимагає наявності спеціальних знань.

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримував вимоги своєї апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути змінено, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.07.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” (постачальник) та Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна організація 109” (споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3041070.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.3.1, 2.3.5 договору позивач зобовязувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідач, в свою чергу, зобовязувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Також відповідач зобовязався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію спожиту, орендарями; прийняття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.

Однак, взяті на себе зобовязання за договором відповідач належним чином не виконував в результаті чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до даних облікових карток та платіжних доручень вбачається, що за період з 01.11.2009 року по 01.03.2011 у відповідача наявна перед постачальником заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 232699 грн. 26 коп., яка виникла внаслідок здійснення неповних розрахунків відповідачем за використану теплову енергію згідно вищезазначеного договору на постачання теплової енергії від 01.07.2007 року № 3041070.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 232 699 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з розрахунком інфляційних втрат у розмірі 6186 грн. 94 коп., зробленим позивачем, оскільки ним не застосовувалися індекси дефляції за період квітня липня 2010 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перерахунок інфляційних втрат, який за період з листопада 2009 року по лютий 2011року становить 5428 грн. 73 коп. Оскільки місцевий господарський суд погодився з невірним розрахунком втрат від інфляції, того його рішення підлягає зміні в цій частині.

В той же час колегія суддів апеляційного господарського суду визнала обґрунтованим розрахунок 3% річних у розмірі 2423 грн. 44 коп., зроблений позивачем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення інфляційних втрат з 6186 грн. 94 коп. на 5428 грн. 73 коп.

Відповідно до РозясненняВищого арбітражного суду України „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” від 28.07.1994 року № 02-5/492 коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Відповідно до п. 1.1, 2.6 Положення про структурний відокремлений підрозділ „Енергозбут Київенерго”, затвердженого рішенням правління Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” згідно протоколу від 04.01.2002 року № 1/2002, СВП „Енергозбут Київенерго” є підрозділом АЕК „Київснерего”, який має право представляти її інтереси в органах державної та місцевої влади та на інших підприємствах, в установах, організаціях та у відносинах із субєктами господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року № 24/62 підлягає зміні в частині визначення, що позов підлягає частковому задоволенню, а п. 3 резолютивної частини рішення в частині виключення з резолютивної частини рішення словосполучення „в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”.

Відповідно до абз. 3 ч. 1, абз. 4 ч. 5 ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради на рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року по справі № 24/62 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року по справі № 24/62 змінити.

3.Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„1. Замінити назву позивача по справі з Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” на Публічне акціонерне товариство „Київенерго”.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 31-А, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 232 699 (двісті тридцять дві тисячі шістсот девяносто девять) грн. 26 коп. основного боргу, 5428 (пять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 2 453 (дві тисячі чотириста пятдесят три) грн. 44 коп. 3% річних, 2 405 (дві тисячі чотириста пять) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.”

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства „ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 31-А, код ЄДРПОУ 00131305) 3 (три) грн. 79 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6.Матеріали справи № 24/62 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__11.07.2011 р.__

Головуючий суддя

Судді