Постанова № 16981694, 04.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 року Справа № 5005/2405/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М.,доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №7-10 від 17.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №88 від 12.05.11;

від третьої особи представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги державного підприємства “Хлібна База №73” Державного комітету України з матеріального резерву, с.Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2011р. у справі №5005/2405/2011

за позовом Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції,

м.Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача державного підприємства “Хлібна База №73” Державного комітету України з

матеріального резерву, с.Павлопілля Нікопольського району

Дніпропетровської області

третя особа Головне управління державного казначейства України

у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за державною позичкою

у загальному розмірі 410 970,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2011р. (суддя Дубінін І.Ю.) у справі №5005/2405/2011 повністю задоволено позовні вимоги Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції.

Стягнуто з Державного підприємства "Хлібна база № 73" Державного комітету України з державного матеріального резерву в доход Державного бюджету 48 768 грн. 07 коп. заборгованості за бюджетною позичкою; 341 289 грн. 20 коп. заборгованості за бюджетною позичкою та 20 913 грн. 68 коп. заборгованості за бюджетною позичкою. Окрім того, з відповідача в доход Державного бюджету стягнуто 4 109 грн. 71 коп. витрат на держмито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою прийняття зазначеного вище рішення стала доведеність матеріалами справи обґрунтованості викладених в позовній заяві вимог.

Не погодившись з рішення місцевого господарського суду, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції при його прийнятті норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи викладені в апеляційній скарзі заперечення, ДП “Хлібна База №73” зауважує на тому, що господарським судом першої інстанції не надано належної уваги факту порушення позивачем визначених законодавцем строків позовної давності. Окрім того, скаржник /відповідач у справі/ наполягає на тому, що не має жодного відношення до спірної заборгованості, адже бюджетна позичка у період 1995-1997 р.р. надавалась іншій юридичній особі, а саме, ДАК “Хліб України”.

Згідно зі статтею 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у 1995р. фінансовим органом (рай(міськ)фінвідділом та відділенням державного казначейства в 1996-1997 роках за трьохсторонніми угодами, укладеними цими органами з заготівельним (переробним) підприємством та сільгосптоваровиробником, останньому надавалась безвідсоткова бюджетна позичка.

Державним замовником на поставку продовольчого зерна до державних ресурсів був Мінсільгосппрод і ДАК "Хліб України", заготівельні та переробні підприємства і організації які мали укладати з товаровиробниками (виконавцями державного замовлення) державний контракт на закупівлю зерна.

Однак, державним підприємством "Хлібна база №73" /правонаступник ДАК "Хліб України"/ у повному обсязі отримані бюджетні позички повернуто не було /докази зворотного в матеріалах справи відсутні/.

Натомість, 17.06.2010р. до Нікопольської ОДПІ надійшли наступні подання Управління державного казначейства у Нікопольському районі: №2 від 25.05.2010р. про застосування до ДП "Хлібна база №73" фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 48 768,07 грн. за несвоєчасне повернення позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням в 1995 році на підставі ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-УІ від 27.04.2010р.; №3 від 25.05.2010р. про застосування до ДП "Хлібна база №73" фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 341 289,20 грн. за несвоєчасне повернення позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням в 1996 році на підставі ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-УІ від 27.04.2010 р.; №4 від 25.05.2010р. про застосування до ДП "Хлібна база №73" фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 20 913,68 грн. за несвоєчасне повернення позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням в 1997 році на підставі ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-УІ від 27.04.2010р.

Наведене послужило підставою для задоволення місцевим господарським судом позовних вимог Нікопольської ОДПІ.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що згідно ст.15.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", органи податкової служби мають право на стягнення податкового боргу лише протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання, тоді як позивач у даній справі намагається стягнути з підприємства заборгованість, яка виникла більше ніж три роки від дня її виникнення, що значно перевищує визначені законом граничні строки стягнення податкового боргу.

Відповідач зазначає також, що, згідно листа Державного комітету України з державного матеріального резерву №1424/0/4-11 від 06.04.2011 року, передача заборгованості по бюджетних позичках від ДАК "Хліб України" на баланс Держкомрезерву не здійснювалась і, відповідно, останнім не обліковується. Окрім того, скаржник наполягає на тому, що не має жодного відношення до спірної заборгованості, адже бюджетна позичка у період 1995-1997р.р. надавалась іншій юридичній особі, а саме, ДАК “Хліб України”.

З приводу викладених вище заперечень колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне:

Спірні правовідносини між сторонами виникли в 2010 році, після винесення наступних подань Управлінням державного казначейства у Нікопольському районі: №2 від 25.05.2010р.; №3 від 25.05.2010р. та №4 від 25.05.2010р., отже, на вказані правовідносини розповсюджується дія Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно ст.15.2.1. якого, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо ж платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, наведена вище норма спростовує заперечення відповідача щодо пропуску строку, визначеного законодавством для стягнення заборгованості по бюджетних позичках 1995-1997 років.

Що ж до тверджень скаржника з приводу отримання спірної бюджетної позички іншим підприємством /ДАК “Хліб України”/ та, як наслідок, відсутності підстав для стягнення заборгованості з ДП "Хлібна база №73", то, відповідно до п.2 ч.1 ст.512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво. Так, наявними в матеріалах справи первинними документами, як-то, договорами про надання бюджетної позички, актами передачі-прийому заборгованості за бюджетною позичкою тощо дійсно підтверджується надання спірної бюджетної позички Павлопільському державному елеватору./а.с.1-68 том 2/.

Водночас, за п.1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Отже, враховуючи численні реорганізації підприємства-відповідача, зі статутних документів вбачається, що правонаступником прав та обовязків Павлопільського державного елеватора є саме ДП "Хлібна база №73"./а.с.94 том 1/. Наведене підтверджує, що саме відповідач є боржником за спірними державними позичками, отже, в цій частині заперечення останнього слід визнати необґрунтованими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи.

З огляду на викладене вище, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, оскаржуване рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2011р. у справі №5005/2405/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства “Хлібна База №73” Державного комітету України з матеріального резерву, с.Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз