Рішення № 16981213, 04.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 липня 2011 року справа № 5020-758/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія

«Севастопольенерго»(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Житлово-будівельного кооперативу №48

(99057, м. Севастополь, пр-кт Октябрьської революції, 23)

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 27950,46 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача ОСОБА_1, довіреність №6427/0/2-11 від 14.04.2011;

відповідача Федоров К.М., витяг з рішення засідання Правління ЖБК-48 від 27.05.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» звернулося до суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу №48 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 27950,46 грн.

Ухвалою від 17.05.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує умови договору на поставку електричної енергії, у звязку з чим утворилася заборгованість за період з 10.03.2010 по 07.04.2011 в розмірі 27950,46 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 04.07.2011 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України «Про електроенергетику», Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 №475 та Правилами користування електричною енергією (далі Правила), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 №910).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

17.02.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго») (далі Постачальник) і Житлово-будівельним кооперативом №48 (далі Споживач) був укладений договір №663 на поставку електричної енергії (далі Договір), який був переукладений 25.10.2010, відповідно до умов пункту 9.4 Договору був продовжений на наступні періоди і є діючим на теперішній час.

Згідно з пунктом 2.2.2 Договору (в редакції від 25.10.2010) Постачальник зобовязувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених розділом 5 Договору, з врахуванням умов розділу 6 Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії»).

Відповідно до пунктів 2.3.2 - 2.3.3 Договору (в редакції від 25.10.2010) Споживач, зокрема, зобовязався:

- дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 договору, з урахуванням режиму роботи електроустановок згідно пункту 6 додатку «Порядок розрахунків», забезпечувати зберігання своїх сіток у відповідності з вимогами нормативних документів;

- сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами додатків «Порядок розрахунків»і «Графік знімання показників засобів обліку електричної енергії».

Згідно з Порядком розрахунків (додаток №6) розрахунковим вважається період з 10 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку у випадку безготівкової оплати або готівковими грошовими коштами в прихідну касу Постачальника, з подальшим перерахуванням Постачальником отриманих грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника.

Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку.

Дата остаточного рахунку 15 число поточного місяця.

Пунктом 5.1 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з підпунктом 2 пункту 10.2. Правил споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Позивачем умови Договору виконуються в повному обсязі, що підтверджується рахунками актами виконаних робіт за відпущену електроенергію, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1, арк. с. 34-46).

Акти про використання електричної енергії підписані сторонами та скріплені печатками (т. 1: арк. с. 47, 58, 69, 80, 91, 102, 113, 124, 135; т. 2: арк. с. 1, 12, 23, 34).

Відповідачем вказані рахунки не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію за період з 10.03.2010 по 07.04.2011 складає 27950,46 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з підпунктом 1 пункту 8.1 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що позивач виставив йому рахунки на оплату електроенергії, яка була спожита жителями будинку №23 по проспекту Октябрьської революції, але Житлово-будівельний кооператив №48 зобовязаний оплачувати лише електроенергію, спожиту на господарські потреби даного будинку, а тому відповідач вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач у своїх поясненнях на відзив відповідача вказує на те, що у відповідності до пункту 8.9 Договору обєм електроенергії, поставленої основному споживачу, визначається як різниця між обємом електричної енергії, визначеному згідно показників розрахункових приладів обліку основного споживача і обємом електричної енергії, визначеному по приладам розрахункового обліку субспоживачів, з врахуванням втрат електричної енергії, повязаної із загальним використанням технологічних сіток основного споживача. Відповідачу були виставлені рахунки за споживання електроенергії, поставленої у відповідності з Договором в точки продажу з відрахуванням обєму електроенергії, спожитої субспоживачами.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу №48 заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 27950,46 грн. за період з 10.03.2010 по 07.04.2011 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №48 (99057, м. Севастополь, пр-кт Октябрьської революції, 23, ідентифікаційний код 23443361, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44; ідентифікаційний код 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 в Севастопольському міському відділенні Ощадбанку №4548, МФО 384027) заборгованість по активній електроенергії в розмірі 27950,46 грн.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №48 (99057, м. Севастополь, пр-кт Октябрьської революції, 23, ідентифікаційний код 23443361, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44; ідентифікаційний код 05471081, р/р №2600735537 в АБ «Перший інвестиційний банк»м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 279,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 06.07.2011