Ухвала суду № 16981223, 04.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

04 липня 2011 року справа № 5020-847/2011

За позовом Малого приватного підприємства «Алеко»

(99008, м. Севастополь, вул. Пожарова, 6, ідентифікаційний код 13790668)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт-Пром»

(03069, м. Київ, вул. Кіровоградвська, буд. 35/58, літ.В,

ідентифікаційний код 35461897),

Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та

державної реєстрації обєктів нерухомого майна»

Севастопольської міської Ради (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1А),

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства «Ремпобуттехніка»(99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 10 А),

про переведення прав та обовязків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності,

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс”

(вул. Маяковського, б.7, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром”

(вул. Кіровоградська, б.35/58 В, м. Київ, 03069)

Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради

(вул. Папаніна, 1 А, м. Севастополь, 99001)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства «Ремпобуттехніка»(99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 10 А),

про визнання переважного права на придбання у власність приміщень, переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та зобовязання здійснити реєстрацію права власності,

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Позивач (МПП “Алеко”) - ОСОБА_1 - представник, довіреність № б/н від 30.05.2011;

Позивач (МПП “Алеко”) - ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 10.06.2011;

Позивач (ТОВ “Фортуна Плюс”) - ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 10.06.2011;

Позивач (ТОВ “Фортуна Плюс”) - ОСОБА_3 - представник, довіреність № б/н від 02.05.2011;

Позивач (ТОВ “Фортуна Плюс”) - Ганич Н.М. - директор, наказ № 32к від 01.11.2009;

Позивач (МПП “Алеко”) - Удод О.Р. - директор, наказ № 1 від 10.12.1991;

Відповідач (ТОВ “Аларіт-Пром”) - ОСОБА_4 - представник, довіреність № б/н від 16.06.2011;

Відповідач (КП “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна”Севастопольської міської Ради) не зявився;

Третя особа (ВАТ “Ремпобуттехніка”) - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство «Алеко»звернулося до господарського суду міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт-Пром», Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради з позовними вимогами про переведення прав та обовязків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності.

Предметом спору у справі №5020-847/2011 є визнання за МПП «Алеко»переважного права на придбання у власність орендованих за Договором від 18.12.1992 майнового найму приміщень, укладеним з ВАТ «Ремпобуттехніка»; переведення на позивача прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу між ТОВ «Альта»та ТОВ «Аларіт-Пром», щодо орендованих МПП «Алеко» за договором оренди від 18.12.1992 приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням переважного права МПП «Алеко»як наймача на придбання нерухомого майна.

Ухвалою суду від 02.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-847/2011, справа призначена до розгляду у судовому засіданні 20.06.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Плюс»звернулося до господарського суду міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром”, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради з позовними вимогами про переведення прав та обовязків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності.

Предметом спору у справі № 5020-845/2011 є визнання за ТОВ «Фортуна Плюс»переважного права на придбання у власність орендованих ТОВ «Фортуна Плюс» згідно з договорами №№ 14, 15 майнового найму приміщень від 25.07.1997 та 04.01.1998, укладених з ВАТ «Ремпобуттехніка», переведення на ТОВ «Фортуна Плюс»прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу між ТОВ «Альта»та ТОВ «Аларіт-Пром», щодо орендованих за Договорами №№14, 15 приміщень та визнання за ТОВ «Фортуна Плюс»права власності на орендовані приміщення.

Ухвалою суду від 02.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-845/2011

Ухвалою від 20.06.2011 суд обєднав в одне провадження справи №5020-845/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради про визнання переважного права на придбання у власність приміщень, переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та зобовязання здійснити реєстрацію права власності та №5020-847/2011 за позовом Малого приватного підприємства «Алеко»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт-Пром», Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про переведення прав та обовязків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 20.06.2011 на 04.07.2011.

У судове засідання 04.07.2011 відповідач (КП «БТІ та ДРОНМ»СМР) та третя особа (ВАТ «Ремпобуттехніка») явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце його проведення повідомленні належним чином та своєчасно, про причини незявлення не сповістили.

МПП «Алеко»у судовому засіданні 04.07.2011 підтримало вимоги заяви від 20.06.2011 про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту на обєкти нерухомого майна загальною площею 350 кв.м, що розташовані за адресою: вул. Маяковського, 7, зокрема приміщення першого поверху та підвальне приміщення, що знаходиться під ним, а також шляхом заборони ТОВ «Аларіт-Пром»та будь-яким особам здійснювати будь-які дії стосовно вказаного обєкта нерухомого майна; та заборони Комунальному підприємству «БТІ та ДРОНМ»СМР здійснювати державну реєстрацію прав у звязку з відчуженням, набуттям, передачею, прийняттям, обтяженням вказаного обєкту нерухомого майна (т. 1, арк.с. 86-89).

ТОВ «Фортуна Плюс»у судовому засіданні 04.07.2011 підтримало вимоги заяви від 17.06.2011 про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту на обєкти нерухомого майна загальною площею 1616,9 кв.м, що розташовані за адресою: вул. Маяковського, 7/вул. Торгова 2,4,6: Магазин «Фортна», площею 54,2 кв.м. (літ. А ІІ-1, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4), Фортуна-ігрові автомати, площею 121,6 кв.м (літ. А ІІІ-1, ІІІ-2, ІІІ-3); кабінети, площею 17,2 кв.м (літ. Б І -2, І-3), магазин «Алла», площею 286,2 кв.м (лі. А І-1, І-2, І-3, І-4, І-5, І-6, І-7), службове приміщення, площею 33,0 кв.м (антресоль), приміщення в середні будівлі (1 поверх), площею 273,8 кв.м (літ. А, ІІ-1, ІІ-2,ІІ-3), складські (камяні) приміщення у дворі площею 385,7 кв.м (літ. А ІХ 1,ІХ-2,ІХ-3,ІХ-4), підсобні приміщення (підвали) площею 252 кв.м (літ. АІІІ-1,ІІІ-2,ІІІ-3,ІІІ-4,ІІІ-5,ІІІ-6, V-1, VII-1, VII-2), навіси та сараї, площею 193.2 кв.м (літ. Г, Д, В, №5 бет. сходи, електрощитові), а також шляхом заборони ТОВ «Аларіт-Пром»та будь-яким особам здійснювати будь-які дії стосовно вказаного обєкта нерухомого майна; заборонити Комунальному підприємству «БТІ та ДРОНМ»СМР здійснювати державну реєстрацію прав у звязку з відчуженням, набуттям, передачею, прийняттям, обтяженням вказаних обєктів нерухомого майна (т. 1, арк.с. 73-75)

Вивчивши матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів субєктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого, зокрема, є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Відповідно до пункту 3 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, за змістом зазначених норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Проте, позивачами не додано належних та допустимих доказів у розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Зазначені правові позиції викладені у Постанові Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Розясненні Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», інформаційних листах Вищого господарського суду України №01-8/2351 від 20.10.2006, №5-05/759 від 30.12.2008, №01-8/2776 від 12.12.2006, тощо.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачами разом з позовними заявами по даній справі вже було заявлені вимоги про вжиття заходів до забезпечення позовів.

В ухвалах про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову судом було вказано на те, що такі вимоги не обґрунтовані належними та допустимими доказами, проте позивачами вказані недолити усунути не були.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Малому приватному підприємству «Алеко»та Товариству з обмеженою відповідальністю «Фортуна Плюс»в задоволенні вимог про забезпечення позову.

Суддя підпис О.С. Погребняк

З оригіналом згідно

Помічник судді І.О. Кузьміна 04.07.2011