Рішення № 16980466, 12.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.11 р. Справа № 6/122

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Чергинець І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства «Дінікс-Компані» м.Горлівка, Донецької області

про стягнення 8 093грн. 60коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 особисто

відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Дінікс-Компані» м.Горлівка, Донецької області заборгованості у розмірі 6200грн., інфляційних у розмірі 539грн. 40коп., 3% річних у розмірі 204грн. 35коп. та суми пені у розмірі 1149грн. 85коп. на підставі договору поставки №1 від 01.03.2010р. (Усього 8093грн. 60коп.)

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

Позивачем надані письмові пояснення, які розглянуті судом та прийнятті до уваги.

12 липня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 02.06.2011р. була направлена відповідачу 03.06.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 22.06.2011р. була надіслана відповідачу 23.06.2011р. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

1 березня 2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області та Приватним підприємством «Дінікс-Компані» м.Горлівка, Донецької області був укладений договір поставки №1, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні-покупцеві товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобовязався прийняти вказаний товар і сплатити за нього у зумовлені строки грошову суму.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по видатковій накладним №РН-001 від 03.03.2010р. здійснив поставку товару, клею у кількості 240.000кг. у адресу відповідача на суму 7 200грн., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №48 від 03.03.2010р. прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова накладна, довіреність до неї, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Приватного підприємства «Дінікс-Компані» м.Горлівка, Донецької області.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлені у матеріали справи податкова накладна №1 від 03.03.2010р., яка складена до вищевказаних вимог.

Пунктами 8.1, 8.2 договору поставки №1 від 01.03.2010р. сторони встановили, що оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника і цьому договорі. Відстрочка оплати за кожну партію товару становить до семи календарних днів, починаючи з дати, вказаної в накладній.

Однак, всупереч умовам договору відповідач частково оплатив борг у сумі 1 000грн., в результаті чого у Приватного підприємства «Дінікс-Компані» м.Горлівка, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 6 200грн., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідач підтвердив наявність вказаного боргу згідно договору поставки №1 від 01.03.2010р. перед позивачем за період з 01.03.2010р.-30.06.2011р., про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 6200грн., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 9.3 укладеного договору сторони передбачили, що за прострочення терміну оплати товару згідно пункту 8.2 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, від суми несплаченого товару за кожен день затримки розрахунків.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови вказаного договору і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 1149грн. 85коп. за період з 10.03.2010р.-14.04.2011р. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 539грн. 40коп. та 3% річних у розмірі 204грн. 35коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області до Приватного підприємства «Дінікс-Компані» м.Горлівка, Донецької області про стягнення 8093грн. 60коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Дінікс-Компані» (84637 м.Горлівка, Донецької області, пр-т.Перемоги,103, п/р26002002798000 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 30585302) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87515 АДРЕСА_1, п/НОМЕР_2 в АТ „ОЩАДБАНК Росії” м.Київ, МФО 320627, ідентиф.номер НОМЕР_1) заборгованості у розмірі 6200грн., інфляційні у розмірі 539грн. 40коп., 3% річних у розмірі 204грн. 35коп., пеню у розмірі 1149грн. 85коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.