Рішення № 16979714, 12.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.11 р. Справа № 40/132

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара,

при секретарі судового засіданні М.І. Прилуцьких,

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТСБ” м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна торгівельна група” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 480 000, 00 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довір.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТСБ” м.Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна торгівельна група” м.Донецьк про стягнення 480 000, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду договір позики №5/15 від 28.04.2009р. з додатковими угодами; банківську виписку №52 від 28.04.2009р.; акт звірки станом 01.05.2011р.; претензію №62 від 04.05.2011р., відповідь на претензію №5 від 10.05.2011р.

У судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте в судове засідання повноважного представника не направив, просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір позики №5/15 від 28.04.2009р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.4.4 Договору, строк дії договору встановлений до виконання сторонами зобовязань або до розірвання дії Договору. Таким чином, з матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення спірних відносин, Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, за цим Договором позикодавець (позивач) передає у власність позичальникові (відповідачу) грошову суму у розмірі 480000, 00 грн., а позичальник зобовязується повернути позикодавцю таку саму грошову суму та на умовах, передбачених цим Договором. Договір позики є безвідсотковим.

Позичальник зобовязується провести повернення суми позики в повному обсязі не пізніше 28.04.2011р. (п.2.3 Договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2010р. №1 до Договору).

Порядок передачі та повернення суми позики визначено у розділі 2 Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, 28.04.2009р. перерахував відповідачу 480000, 00 грн., що підтверджено матеріалами справи (платіжне доручення №147 від 28.04.2009р., виписка банку №52 від 28.04.2009р., двосторонній акт звірки станом на 01.05.2011р.) та визнано відповідачем у відзиві.

У звязку із неповерненням вказаної суми коштів у строк, передбачений Договором (28.04.2011р.), позивач звернувся до відповідача з претензією №62 від 04.05.2011р. В підтвердження факту отримання претензії відповідачем, на ній міститься відповідна відмітка про отримання.

Відповідач свої Договірні зобовязання щодо повернення суми позики на теперішній час не виконав, кошти позивачу не повернув.

На підставі наведеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 480000, 00 грн. в примусовому порядку.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення заборгованість (сума позики) в розмірі 480000, 00 грн. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 1046 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТСБ” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна торгівельна група” м.Донецьк про стягнення 480 000, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна торгівельна група” (83121, м.Донецьк, пр.Київський, 7-а, п/р 26000959676434 у філії ПАТ „Перший Український міжнародний банк” в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 30341345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТСБ” (83121, м.Донецьк, пр.Київський, 7-а, п/р 26001959677001 у філії ПАТ „ПУМБ” в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 31492612) 480000,00 грн. боргу (суми позики), державне мито у сумі 4800,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.07.2011р.

Суддя Сгара Е.В.