Рішення № 16979468, 24.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.11 р.                     Справа № 22/144                               

Суддя господарського суду Донецької області Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 31709142, про стягнення 346828,00 грн.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 31709142

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк” звернулось до господарського суду з заявою №б/н від 10.03.2011р. про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 за нововиявленими обставинами, скасування зазначеного процесуального документу.

Ухвалою від 06.05.2011р. заява №б/н від 10.03.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.05.2011р. У подальшому розгляд відкладався в порядку, передбаченому ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, провадження по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк” ухвалою від 23.05.2011р. було зупинено у зв’язку з направленням матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з усуненням обставин, що спричинили зупинення розгляду, відповідно до приписів ст.79 Господарського процесуального кодексу України, 16.05.2011р. провадження по справі поновлено та призначено на 24.06.2011р., про що винесено відповідний процесуальний документ.

Отже, заява №б/н від 10.03.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк” розглядається господарським судом за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

В обґрунтування вказаної заяви Відповідач посилається на встановлення рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2011р. по справі №22/5пд істотних для справи №22/144 обставин, що не були і не могли бути відомі на час її розгляду.

Нормативно свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк” обґрунтовує ст.ст.203, 204, 216, 236 Цивільного кодексу України, ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження викладених у заяві доводів Відповідач надав копію рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2011р. по справі №22/5пд.

Представник Відповідача (Заявник) у судовому засіданні 24.06.2011р. підтвердив у повному обсязі обставини, викладені у заяві №б/н від 10.03.2011р. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Позивача, яка вказана останнім в позовній заяві та доданих до неї документах, суд дійшов висновку, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Наразі, за змістом ч.4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України відсутність означених учасників справи у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами та надати належну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам.

Розглянув матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

У листопаді 2009р. Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 346828,00 грн., що виникла в наслідок неналежного виконання Відповідачем умов господарського договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк” на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 346828,00 грн., а також відшкодовано сплачене державне мито в розмірі 3468,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

23.11.2009р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №22/144, яке набрало законної сили 23.11.2009р., видано наказ на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно п. 1.2 Роз`яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 „Про деякі питання практики розгляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. При цьому, положення п.п.2, 3 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України визначають, які саме обставини мають бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, для сприйняття їх (обставин) у якості належних підстав для перегляду рішення.

Господарський суд вправі змінити чи скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише при умові, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Разом з тим, новивиявленими можуть бути визнані лише вагомі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи забезпечила б прийняття судом іншого рішення.

Розглянувши заяву №б/н від 10.03.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд, в контексті означених норм, дійшов висновку про задоволення даної заяви з урахуванням такого.

По-перше, переглядуване рішення ґрунтувалось, насамперед, на наступних фактах:

11.11.2008р. між учасниками процесу укладено господарський договір поставки №1111-01, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін.

У відповідності до п.1 цього правочину Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму. Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою відповідав визначенням договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаної угоди також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697Цивільного кодексу України).

Оскільки, підчас розгляду справи №22/144 питання щодо недійсності укладеного договору не ставилось, ознак нікчемності на момент прийняття рішення не встановлено та воно не було визнано недійсним, виходячи з правомірності договору досліджені права та обов’язки сторін.

Так, відповідно до п.2.1 договору №1111-01 від 11.11.2008р. поставка товару здійснюється на умовах EX WORKS (Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.).

За приписами п.п.4.6.3 договору поставка товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару перевізнику (першому перевізнику в разі змішаного перевезення).

Згідно з видатковою накладною №57 від 11.11.2008р. Постачальник передав товар загальною вартістю 346828,00 грн. Покупцеві. Внаслідок цього, суд дійшов висновку про те, що обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору №1111-01 від 11.11.2008р.

А отже, виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 8 договору, приймаючи до уваги положення ст.ст.11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, Покупець мав сплатити за поставлений товар не пізніше 190 (сто дев’яносто) робочих днів з дати поставки товару Постачальником, у розмірі повної оплати поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника. Таким чином, право Постачальника вимагати від Покупця виконання грошового зобов’язання виникло 12.08.2009 року.

Таким чином, підставою виникнення обов’язків Відповідача по оплаті переданого товару визначений договір поставки №1111-01.

Одночасно, надане заявником рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2011р. по справі №22/5пд, що є чинним на теперішній час та у встановленому процесуальним законом порядку не скасоване, спростовує означену сукупність обставин, адже укладений переглядуваним рішенням договір поставки №1111-01 від 11.11.2008р. не є наслідком низки юридичних фактів, у тому числі правочинів чи дій у розумінні ст.241 Цивільного кодексу, та встановлена ст.204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності якого у порядку ст.215 цього Кодексу спростована, спірний договір визнаний недійсним.

По-друге, надане на підтвердження існування нововиявлених обставин рішення суду від 15.02.2011р. по справі №22/5пд відповідає спеціальним вимогам щодо підстав перегляду, встановлених п.1 ч.2 ст.112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлює:

- відсутність фактичного передання товару та не здійснення господарської операції за договором №1111-01 від 11.11.2008р. (тобто спростування факту постачання та прийняття Відповідачем спірного товару), а отже не спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків;

- відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка підписала спірний правочин та накладну №57 від 11.11.2008р. під час вчинення цих дій, тобто підписання угоди особою без відповідних повноважень;

- недійсність господарського договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р., а отже відсутність виникнення цивільних прав та обов’язків, що породжують певні юридично-правові наслідки, у тому числі виражені у виникненні обов’язку в оплаті товару.

Окрім того, за його наявності вбачається завідомо неправильний висновок суду під час винесення рішення від 11.11.2009р. по справі №22/144, з огляду на існування викладених обставин, та не встановлення них під час попереднього розгляду справи, а також те, що ці обставини не були відомі заявникові на час розгляду справи, оскільки встановлені судовим рішенням лише під час провадження по справі №22/5пд, про що оголошено 15.02.2011р.

По-третє, у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду від 15.02.2011р. по справі №22/5пд має преюдиціальне значення під час розгляду цієї справи.

Зважаючи на таке, переличені обставини (недійсність спірного договору, рішення від 15.02.2011р. по справі №22/5пд) за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 11.11.2009р. по справі №22/144 та не були відомі при винесенні оспорюваного процесуального документу.

Отже, встановлені рішенням від 15.02.2011р. по справі №22/5пд обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Разом з тим, ці обставини є вагомими, суттєвими, тобто такими обставинами, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи забезпечила б прийняття судом іншого рішення.

Таким чином, викладені факти становлять нововиявлені обставини, що мають істотне значення для справи і не були відомі під час провадження по ній.

З огляду на невідповідність фактичних обставин обставинам, встановленим у рішенні №22/144 від 11.11.2009р., вимоги про скасування зазначеного процесуального документу підлягають задоволенню.

Підставою виникнення обов’язків Відповідача по оплаті переданого товару є договір поставки №1111-01 від 11.11.2008р.

Проте, як вказувалось вище, внаслідок визнання спірного договору недійсним, у контексті п.1 ст.216 Цивільного кодексу України, відсутні договірні відносини, на підставі яких виникли відповідні права та обов’язки сторін.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, крім випадків, обумовлених ст.83 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми у розмірі 346828,00 грн., заявлені на підставі договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р., є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.82-85, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Заяву №б/н від 10.03.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк”, м.Донецьк, про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2.Рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 скасувати.

3.В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Донецьк”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 346828,00грн. відмовити.

4.У судовому засіданні 24.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Риженко Т.М.           

Повний текст рішення підписано 29.06.2011р.