Рішення № 16979480, 04.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.11 р. Справа № 19/39

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет”, м. Харцизьк Донецької області

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998 куб. см, тип вантажний фургон, який належить відповідачу, шляхом проведення публічних торгів

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

Суд перебував в нарадчій кімнаті

04.07.2011р. з 13.20 год. по 13.30 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет”, м. Харцизьк Донецької області про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998 куб. см, тип вантажний фургон, який належить відповідачу, шляхом проведення публічних торгів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №57 від 12.03.2008р., у звязку з чим нараховує до стягнення пеню та просить звернути стягнення заборгованості на предмет застави за забезпечувальною угодою.

Ухвалою від 24.05.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/39.

07 червня 2011р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява №447 від 06.06.2011р., в якій він конкретизував суму заборгованості, яка вимагається до стягнення шляхом звернення стягнення на предмет застави, визначивши її в розмірі 88897,15 грн., в тому числі 77261,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 11079,76 грн. сума заборгованості за процентами, 556,39 грн. сума пені за прострочення сплати процентів

09 червня 2011р. позивач надав заяву №457 від 08.06.2011р., в якій просить звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави транспортного засобу №57 від 12.03.2008р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. у розмірі 88848,34 грн., в тому числі 77261,00 гривень сума заборгованості за кредитом, 11079,76 гривень сума заборгованості за процентами, 507,58 гривень сума пені за прострочення сплати процентів.

З урахуванням позиції Вищого господарського суду України, викладеної в листі № 01-8/675 від 14.08.2007 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року", сама лише відсутність посилання у заяві про уточнення позовних вимог на приписи норми процесуального права не означає невідповідності заяви вимогам закону.

Дослідивши зміст первісних позовних та порівнявши його зі змістом вимог, викладених у заявах №447 від 06.06.2011р. та №457 від 08.06.2011р., суд дійшов висновку про конкретизацію позивачем суми заборгованості, звернення стягнення якої на предмет застави вимагається позивачем в межах справи №19/39, а також про зменшення розміру заявленої до стягнення пені.

За приписами ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

На підставі викладеного, справа №19/39 розглядається з урахуванням заяв №447 від 06.06.2011р. та №457 від 08.06.2011р.

04 липня 2011р. позивачем були надані пояснення №1012 від 04.07.2011р., в яких він зазначив, що грошові кошти були ним перераховані згідно з цільовим призначенням кредиту, отримання кредиту за договором №57 від 12.03.2008р. підтверджується сплатою відповідачем відсотків за його користування.

В судовому засіданні 04.07.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнення.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 24.05.2011р., 07.06.2011р., 21.06.2011р.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області 14/4-17/2865 від 01.06.2011р., в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет” (код 13491933) зареєстровано за адресою: 86700, м. Харцизьк Донецької області, пров. Склярова, 6А/43

В матеріалах справи №19/39 наявні повідомлення про вручення поштового відправлення №№01798499, 01828916, 01904787, якими на вищевказану адресу відповідача надсилались ухвали суду по справі №19/39.

Незважаючи на вчасне отримання процесуальних документів, вимоги суду залишились відповідачем не виконаними, правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

12 березня 2008р. між Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк” (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет” (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №57 (далі - договір).

Відповідно до умов цього договору банк зобовязується надати позичальнику кредиту на наступних умовах: сума кредиту 213000,00 грн.; цільове використання кредиту придбання автомобілю Iveco Daily 60C15VH; строк повернення кредиту відповідно до графіку, наведеному в Додатку №1 до цього договору, дата остаточного повернення кредиту 09.03.2012р.; проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 18% річних; проценти за безпідставне використання кредиту за простроченою заборгованістю 23% річних; комісія за оформлення кредитного договору та видачу кредиту 0,5% від суми кредиту (п.1.1 договору).

Згідно з п.3.3.1 договору банк зобовязується видати позичальнику кредит на умовах, передбачених п.1.1 цього договору. Видача кредиту здійснюється за наявності вільних ресурсів. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на поточний рахунок позичальника з наступним використанням позичальником кредитних коштів на цілі, зазначені в п.1.1 цього договору.

Крім того, банк зобовязується нараховувати в валюті кредиту проценти за користування кредитом, а також проценти за безпідставне використання кредиту, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору. В період нарахування процентів включається день видачі та не включається день повернення (п.3.3.4 договору).

За змістом п.3.4.3, позичальник зобовязується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом (в тому числі при частковому поверненні кредиту) в валюті кредиту та в порядку, визначеному цим договором.

За умовами п.3.1.4 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту і сплати процентів в разі невиконання позичальником обовязків, передбачених цим договором, а також договорами, які забезпечують виконання цього, а також в разі не забезпечення зобов'язань позичальника за цим договором, втрати забезпечення виконання зобов'язань або погіршення його умов за обставин, за які позичальник не несе відповідальності.

Відповідно до п.4.1 договору, забезпеченням зобов'язань позичальника за цим договором є автомобіль Iveco Daily 60C15VH.

Розділом 5 кредитного договору визначено умови відповідальності позивальника. Зокрема, пунктом 5.1 встановлено, що в разі несвоєчасної сплати процентів за кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

Згідно з п.7.1 кредитного договору, він набирає сили з моменту його підписання та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що витікають з договору.

Строки повернення кредиту сторони узгодили в додатку №1 до кредитного договору „Графік повернення кредиту” (а.с.12).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі ГК України).

12 березня 2008р. між Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк” (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет” (далі - заставодавець) був укладений договір застави автотранспортного засобу №57 (далі договір застави), відповідно до п.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателеві транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998 куб. см, тип вантажний фургон (далі предмет застави).

Згідно з п.1.2 договору застави, предмет застави забезпечує виконання зобов'язань заставодавця перед заставодержателем за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. (основне зобовязання), а саме: повернути кредит в повній сумі 213000,00 грн. згідно з графіком, що наведений в додатку №1 до кредитного договору №57 від 12.03.2008р., дата повернення кредиту у повній сумі 09.03.2012р.; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 18% річних; сплатити проценти за безпідставне користування кредитом у розмірі 23% річних; сплатити комісію, штрафи і пеню згідно з умовами основного зобов'язання.

Пунктом 1.3 договору застави визначено, що вартість предмета застави за згодою сторін складає 266379,00 грн.

Відповідно до п.п.3.1-3.2 договору застави, в разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання чи умов цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет застави. За таких обставин заставодержатель надсилає заставодавцю письмове повідомлення з вимогою виконати порушене зобов'язання або передати предмет застави у володіння заставодержателя у встановлений в повідомленні термін. В повідомленні також вказується позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, який має намір застосувати заставодержатель.

Якщо у встановлений в повідомленні термін зобов'язання заставодавця залишилось невиконаним і предмет застави не переданий у володіння заставодержателя, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду (п.3.3 договору застави).

Відповідно до п.6.1, договір застави вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором і основним зобовязанням, забезпеченням якого він є.

На підставі договору застави транспортного засобу №57 від 12.03.2008р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 12.03.2008р. внесено запис №6765201 про обтяження рухомого майна автомобіль вантажний, вантажний фургон марки Iveco Daily 60C15VH, випуску 2007 року, обєм двигуна 2998 куб. см, номер обєкту №НОМЕР_2, номер державної реєстрації №НОМЕР_1, а 12.01.2011р. зареєстровано звернення стягнення на нього.

Зі змісту договору застави автотранспортного засобу №57 від 12.03.2008р. вбачається, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобовязань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України „Про заставу”.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору №57 від 12.03.2008р. та договору застави автотранспортного засобу №57 від 12.03.2008р., відсутні докази їх визнання у встановленому порядку недійсними. Отже, станом на момент розгляду справи №19/39 вони є чинними та дійсними.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” А01№434107, 26.11.2009р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію зазначеної юридичної особи (код ЄДРПОУ 20365318) у звязку зі зміною її найменування.

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. та заставодержателем за договором застави №57 від 12.03.2008р. виступає Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На підставі меморіального ордеру №1 від 12.03.2008р. позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 213000,00 грн. ТОВ „Порттайр” з призначенням платежу на покупку авто Iveco Daily 60C15VH від ТОВ КФ „Авторитет” згідно з контрактом №99 від 13.02.2008р.

Як зазначає позивач, вищевказане перерахування грошових коштів здійснено ним на виконання умов кредитного договору №57 від 12.03.2008р. В підтвердження викладеного позивачем надані документи, що стосуються придбання відповідачем транспортного засобу Iveco Daily 60C15VH, в тому числі контракт №99 від 13.02.2008р., укладений між ТОВ „Порттайр” та ТОВ Комерційна фірма „Авторитет” щодо придбання вказаного автомобілю, яке відповідає цільовому призначенню кредитних коштів, визначеному в п.1.1 кредитного договору.

З огляду на зустрічне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. в частині сплати відсотків за користування кредитом, що підтверджується зведеним меморіальним ордером за поточним рахунком Позичальника з 12.03.2008р. по 01.07.2011р., наявним в матеріалах справи, суд вважає доведеним факт видачі позивачем кредитних коштів в сумі 213000,00 грн. на виконання кредитного договору №57 від 12.03.2008р.

Крім того суд враховує, що: по-перше, цільовим призначенням кредиту було саме придбання автомобілю Iveco Daily 60C15VH; по-друге, під час розгляду справи Відповідач не заперечував проти отримання кредитних коштів та виконання, у звязку з таким отриманням зобовязань щодо розрахунків за придбаний автомобіль Iveco Daily 60C15VH за контрактом № 99 від 13 лютого 2008 року .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність, у даному випадку, так званих конклюдентних дій з боку відповідача, що свідчать про прийняття останнім виконання Позивачем зобовязань за кредитним договором у вигляді перерахування кредитних коштів безпосередньо кредитору відповідача.

Відповідач, всупереч умовам договору та приписам законодавства, зобов'язання зі сплати відсотків та повернення кредиту в строки, встановлені додатком №1 до кредитного договору №57 від 12.03.2008р., в повному обсязі не виконав, у звязку з чим позивач, на підставі п.3.2 договору застави звернувся до нього з вимогою №16 від 12.01.2011р.

За змістом вищевказаної вимоги банк повідомляє позичальника про наявність заборгованості за кредитним договором №57 від 12.03.2008р., яка станом на 12.01.2011р. складає 60993,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 16268,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 5972,13 грн. простроченої заборгованості за процентами, 309,86 грн. пені за прострочення сплати процентів; та вимагає протягом 30 днів з моменту державної реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави за договором застави автотранспортного засобу №57 від 12.03.2008р. здійснити погашення заборгованості за кредитним договором або передати предмет застави у володіння банку для здійснення його продажу банком шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем від імені боржника.

Вимога банку №16 від 12.01.2011р. була отримана уповноваженою особою позивальника 17.01.2011р., однак залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно д

Як зазначає позивач, станом на момент винесення рішення по справі №19/39, у відповідача перед банком наявна заборгованість з повернення кредитних коштів за кредитним договором №57 від 12.03.2008 в сумі 77 261,00 грн. та зі сплати відсотків за користування ними в сумі 11079,76 грн.

Під час судового розгляду справи №19/39 відповідачем не надано доказів повного та своєчасного виконання зобов'язань, встановлених п.п.3.4.2-3.4.3 кредитного договору №57 від 12.03.2008р., як не надано доказів повного та своєчасного повернення кредиту в строки, визначені додатком №1 до кредитного договору, сплати відсотків за користування кредитними коштами, з чого суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості з повернення кредиту в розмірі 77 261,00 грн. та зі сплати відсотків за користування ним в сумі 11079,76 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У звязку з несплатою відповідачем відсотків за користування кредитом, позивачем на підставі п.5.1 кредитного договору нараховану до стягнення пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, в сумі 507,58 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків, судом встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. у розмірі 88848,34 грн., в тому числі 77261,00 гривень сума заборгованості за кредитом, 11079,76 гривень сума заборгованості за процентами, 507,58 гривень сума пені за прострочення сплати процентів, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи №19/39 та не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. забезпечувалось договором застави автотранспортного засобу №57 від 12.03.2008р.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право

задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу”.

У відповідності до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмету застави, на який звернене стягнення, за приписами ч.1 ст.591 ЦК України, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. у розмірі 88848,34 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 77261,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 11079,76 грн. пені в сумі 507,58 грн., суд вважає правомірними вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет застави за договором застави автотранспортного засобу №57 від 12.03.2008р., а саме: автомобіль марки Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998 куб. см, тип вантажний фургон.

Оскільки пунктом 1.3 договору застави сторони оцінили вищевказаний предмет застави в сумі 266379,00грн., суд встановлює початкову ціну продажу зазначеного майна на рівні договірної вартості цього майна.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №31030946 (станом на 12.04.2011р.), 12.03.2008р. зареєстровано приватне обтяження майна відповідача - автомобіля вантажного, вантажний фургон марки Iveco Daily 60C15VH, випуску 2007 року, обєм двигуна 2998 куб. см, номер обєкту №НОМЕР_2, номер державної реєстрації №НОМЕР_1 на підставі договору застави №57 від 12.03.2008р. та 12.01.2011р. - звернення стягнення на нього; 22.02.2010р. зареєстровано публічне обтяження рухомого майна відповідача (в тому числі вищевказаного автомобілю) у вигляді арешту рухомого майна на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції №АА325816 від 15.02.2010р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

За приписами ст.14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

З вищевикладеного вбачається, що обтяження рухомого майна відповідача вантажного автомобілю Iveco Daily 60C15VH, накладене відповідно до договору застави №57 від 12.03.2008р. має вищий пріоритет порівняно з обтяженням, накладеним у виконавчому провадженні ВДВС Харцизького міського управління юстиції, оскільки воно було раніше зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

На виконання вищевказаного обовязку, позивачем на адресу начальника Державної податкової інспекції у м.Харцизьку та начальника ВДВС Харцизького міського управління юстиції були направлені повідомлення №№252, 253 від 28.03.2011р. про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження ТОВ КФ „Авторитет” - автомобіль марки Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998 куб. см, тип вантажний фургон.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ Комерційна фірма „Авторитет” за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. на предмет забезпечувального обтяження: автомобіль марки Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998куб. см, тип вантажний фургон, є обґрунтованими та заявленими з дотриманням встановленого законом порядку, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, Законами України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, „Про заставу”, „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет”, м. Харцизьк Донецької області про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. в сумі 88848,34 грн., в тому числі - за кредитом в сумі 77261,00 грн., за процентами в сумі 11079,76 грн., пені за прострочення сплати процентів в сумі 507,58 грн., на предмет забезпечувального обтяження: автомобіль марки Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998куб. см, тип вантажний фургон, який належить відповідачу, шляхом проведення публічних торгів задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет” (86709, м. Харцизьк Донецької області, вул. Склярова, 6А/43, ЄДРПОУ 13491933) на користь Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ЄДРПОУ 20365318) заборгованість за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. в сумі 88848,34 грн., в тому числі - за кредитом в сумі 77261,00 грн., за процентами в сумі 11079,76 грн., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 507,58 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 888,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма „Авторитет” (86709, м. Харцизьк Донецької області, вул. Склярова, 6А/43, ЄДРПОУ 13491933) за кредитним договором №57 від 12.03.2008р. в сумі 88848,34 грн., в тому числі - за кредитом в сумі 77261,00 грн., за процентами в сумі 11079,76 грн., пені за прострочення сплати процентів в сумі 507,58 грн. на предмет договору №57 від 12.03.2008р.: автомобіль марки Iveco Daily 60C15VH, 2007 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, кузов №НОМЕР_2, обєм двигуна 2998куб. см, тип вантажний фургон.

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом проведення публічних торгів.

Встановити початкову ціну продажу предмету застави - 266379,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 04.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 11.07.2011р.