Постанова № 16978221, 12.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" липня 2011 р. Справа № 5015/22/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого -           Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

           Коробенка Г.П.

За участю : представника ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" –Крупника Р.В.

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Делікат Лайн" Бичківського О.О.

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. по справі № 5015/22/11 за позовом ТОВ "Делікат Лайн" до ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" за участю третьої особи: філії №1 ТОВ "Делікат Лайн" про стягнення 120 544,16 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 р. ТОВ "Делікат Лайн" звернувся з позовом до господарського суду Львівської області про стягнення з ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 120 544,16 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р. по справі №5015/22/11 /суддя Рим Т.Я./ позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Верітас" на користь ТОВ "Делікат Лайн" 119717,16 грн., 1197,17 грн. - відшкодування витрат на оплату державного мита та 234,37 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. по справі №5015/22/11 /судді : Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л./ рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р. скасовано в частині стягнення з ТОВ "Верітас" на користь ТОВ "Делікат Лайн" 119717,16 грн., 1197,17 грн. - відшкодування витрат на оплату державного мита та 234,37 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу-скасувати та в цій частині позову відмовити, а решті рішення залишено без змін, стягнуто з ТОВ "Делікат Лайн" на користь ТОВ "Верітас" 602,72 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "Делікат Лайн" Бичківський О.О. просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. посилаючись на те, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між філією №1 ТОВ "Делікат Лайн" (замовник) та філією №1 ТОВ "Верітас" (виконавець) 21.01.2009 р. укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов’язується надати замовнику за плату послуги з проведення досліджень за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені у цьому договорі. Згідно п.8.1 договору, плата за надані послуги складає 276768,00 грн. (а.с.115, 116).

Згідно з укладеним актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.04.2009 р., виконавець виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 276 768,00 грн., претензій по якості та обсягу робіт у замовника не має (а.с.117).

Відповідачем складено податкові накладні від 26.02.2009 р. на суму 41 598,00 грн. та від 30.04.2009 р. на суму 235 170,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2009 р. порушено провадження по справі №21/11/09 про банкрутство ТОВ "Делікат Лайн". Оголошення про порушення провадження по справі банкрутство ТОВ "Делікат Лайн" опубліковано в газеті "Голос України" №137 (4637) від 25.07.2009 р. та в газеті "Урядовий кур’єр" №129 від 21.07.2009 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2009 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Делікат Лайн".

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.12.2009 р. по справі №21/11/09 боржника - ТОВ "Делікат Лайн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бичківського О.О.

Також, господарським судом встановлено, що ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" перераховано філії №1 ТОВ "Делікат Лайн" 827,00 грн. за оренду автомобілів, а 04.11.2009 р. відповідач надіслав на адресу філії №1 ТОВ "Делікат Лайн" лист, яким просив повернути помилково перераховані кошти в сумі 827,00 грн. Філією №1 ТОВ "Делікат Лайн" зазначені кошти платіжними дорученнями №1890 від 05.11.2009 р. на суму 707,00 грн. та №1891 від 06.11.2009 р. на суму 120,00 грн. повернуто ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас".

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором Бичківським О.О. виявлено, що Філія №1 ТОВ "Делікат Лайн" з 05.11.2009 р. по 06.01.2010 р. проводила розрахунки перед ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" на загальну суму 120 544,16 грн., з яких : 827,00 грн. –помилково перераховані кошти, а 119717,16 грн. –плата за маркетингові послуги, згідно рахунку №71 від 26.02.2009 р.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що філія ТОВ "Делікат Лайн" є відокремленим підрозділом товариства, не є юридичною особою і виконує свої функції від імені товариства у межах, визначених Положенням, а отже, позивач не був самостійним при укладанні договору про надання послуг від 21.01.2009 р. і фактично, правовідносини, пов'язані з укладеним даного договором склались між ТОВ "Делікат Лайн" та ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас".

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги відповідача в сумі 119717,16 грн. за спірним договором від 21.01.2009 р. до ТОВ "Делікат Лайн" є конкурсними, відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", проте, так як у встановлений Законом строк, зазначені вимоги заявлені не були, то вони є погашеними, згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а погашення вимог конкурсних кредиторів поза межами процедури відновлення платоспроможності є неприпустимим.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 827,00 грн. –помилково перерахованих коштів, суд першої інстанції, з яким погодився Львівський апеляційний господарський суд, виходив з того, що оскільки зазначені кошти перераховані 04.11.2009 р., тобто, вже після порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Делікат Лайн", то зазначені вимоги є поточною, а не конкурсною заборгованістю, а отже, вони не є погашеними та на них не розповсюджується мораторій на задоволення вимог кредиторів і їх перерахування відповідачу не суперечить вимогам Закону.

Скасовуючи рішення суду Львівської області в частині повернення коштів в сумі 119717,16 грн., господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до Положення про філію №1 ТОВ "Делікат Лайн", укладаючи з ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" договір про надання послуг від 21.01.2009 р., третя особа діяла саме від свого імені і вищевказаний договір укладений відповідачем безпосередньо із третьою особою, послуги за даним договором надавалися в інтересах господарської діяльності виключно третьої особи і за її рахунок, то спірний договір від 21.01.2009р. укладено від імені Філії №1 ТОВ "Делікат Лайн" правомірно, не зважаючи на те, що Філія не має статусу юридичної особи.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що у відповідача - філії №1 ТОВ "Верітас" не існувало жодних ділових відносин із позивачем - ТОВ "Делікат Лайн", а спірні кошти були набуті відповідачем на підставі належним чином укладеного Договору від 21.01.2009 р., згідно ст.388 ЦК України.

Отже, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що оскільки відповідні зобов’язання за договором від 21.01.2009 р. виникли між третьою особою та відповідачем, згідно з укладеним договором про надання послуг, і відповідач набув кошти на підставі даного договору та внаслідок надання послуг, то відсутні підстави для застосування ст.1212 ЦК України щодо стягнення з відповідача 119717,16 грн. безпідставно отриманих коштів.

Але з таким висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідає і крім того, прийнята без урахування вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, а представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Частиною 4 ст.64 ГК України встановлено, що такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Філії не визнаються суб’єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи, частиною якої є філія або представництво. У зв’язку з цим саме посадовим особам, керівникам на їх ім’я, а не на ім’я філії видається довіреність, якою визначається коло повноважень.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскільки філії, хоч і є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи і власною право - та дієздатністю вони не наділені, то при укладенні договору про надання послуг від 21.01.2009 р. правовідносини виникли між позивачем та відповідачем, а не відповідачем та філією №1 ТОВ "Делікат Лайн".

Позивач - ТОВ "Делікат Лайн" знаходиться у процедурі банкрутства.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Так як договір про надання послуг укладений 21.01.2009 р., а провадження по справі про банкрутство ТОВ "Делікат Лайн" порушено ухвалою господарського суду Запорізької області 15.06.2009 р., то відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги відповідача до позивача про стягнення заборгованості в сумі 119717,16 грн. за вищевказаним договором, є конкурсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Делікат Лайн" в сумі 119717,16 грн. не звертався, до реєстру вимог кредиторів по справі №21/11/09 не включений.

Згідно п.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, оскільки вимоги відповідача в сумі 119717,16 грн., які ґрунтуються на заборгованості за договором про надання послуг від 21.01.2009 р. є погашеними, відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 11.09.2009 р. по справі № 21/11/09, то їх перерахування відповідачу є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Отже, господарський суд першої інстанції, належним чином дослідивши обставини справи та давши належну оцінку доказам по справі, дійшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення позову в частині стягнення з ТОВ "Верітас" в особі філії №1 ТОВ "Верітас" перерахованих коштів в сумі 119 717,16 грн. - сплачених на виконання договору про надання послуг від 21.01.2009 р.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р. по справі № 5015/22/11 постановлене у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для її скасування не вбачається.

З висновками, викладеними в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р., якою скасовано рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р., погодитись не можна, так як вони є помилковими і тому вона підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Делікат Лайн" Бичківського О.О. задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. скасувати.

Рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р. по справі № 5015/22/11 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

           Коробенко Г.П.