Постанова № 16978199, 13.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"13" липня 2011 р. Справа № 11/54-НМ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів Кондратової І.Д.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача:

відповідача: Сакун М.В., Норець Н.О., Сучкова О.О.

Дем’янчук І.М., Камінський А.Ф., Гречишкіна З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Житомирської філії

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2011 р.

у справі№ 11/54-НМ

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Житомирської філії

довідкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів"

про врегулювання розбіжностей за договором

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 р. ВАТ “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Житомирської філії ВАТ “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” (далі - відповідач) про спонукання укласти п.п. 1.2, 2.3, 2.5, 2.7, 2.10, 7.3.4, 11.5 договору №23 від 15.04.2010р. та п.п. 1.1, 1.2 додатку до цього ж договору в запропонованій ним редакції.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.11.2010р. (суддя Маріщенко Л.О.) в задоволенні позову відмовлено (а.с.105-108 т.2).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 р. (головуючий –Щепанська Г.А., судді –Демидюк О.О., Бригінець Л.М.), рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2010р. скасовано в частині відмови про включення до договору №23 від 15.04.2010р. пунктів 1.2, 2.3, 2.5, 2.10, 7.3.4, запропонованих позивачем та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково.

Включено до договору №23 від 15.04.2010р. пункти, запропоновані позивачем:

п. 1.2. Послуги можуть надаватися тільки при умові технічної можливості з дотриманням вимог п. 1.1. цього договору та у порядку, що забезпечує відповідну якість цих послуг;

п. 2.3. Час користування вагонами, які прибули на адресу Замовника, обчислюється з моменту їх прийому Виконавцем від залізниці та до моменту повернення їх Виконавцем залізниці. Початок та закінчення користування вагоном (вагонами) зазначається в відомості плати за користування вагонами (далі-Відомість форма ГУ-46) затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.11.08р. №1454. Нарахування плати за користування вагонами проводиться по ставках, які вказані в розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317), з урахуванням діючих коефіцієнтів, які вводяться органом державної влади (наказом Кабінету Міністрів України або МТЗУ);

п. 2.5.

№

з/пНазва вантажного

фронтуНазва вантажуМісткість вантажного фронту (ваг.)Фронт одночасного навантаження або вивантаження (ваг.)Час на вантажні операції

123456

1 Навантаження

1площадкацегла312,4

2-‹‹-блоки112,4

3бункервапно112,4

2 Розвантаження

1площадкасіль113,4

2Алебастро-приймачалебастр114,05

3Цементо-приймачцемент114,05

4площадкаІнші вантажі112,40

51п/коліякаміння661,2

62п/коліящебінь220,32

7-‹‹-відсів110,32

8-‹‹-пісок440,32

п. 2.10 По закінчення вантажних операцій та готовність вагонів до забирання представник Замовника повідомляє представника Виконавця згідно наказу та доручення по телефону № 44-32-91; 44-33-71 з послідуючим підписанням здаючої (Замовника) та приймаючої (Виконавця) сторін "Пам`ятки про збирання вагонів" форма ГУ-45.

п.7.3.4 Для оптимізації роботи з Виконавцем та зменшення часу простою вагонів на фронтах проводити модернізацію фронтів навантаження-вивантаження, застосувати та впроваджувати в виробничі процеси новітні розробки, рекомендації чи механізми.

В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким викласти пункти 2.7, 11.5 договору №23 від 15.04.2010 р. та пункти 1.1., 1.2 додатку до договору в редакції позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

          Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозицію укласти договір (оферти) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 ЦК України).

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України.

Згідно з ч.2 цієї статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладений як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом, позивач в особі Житомирської філії, листом від 15.03.2010р. №121/03 надіслав відповідачу пропозицію укласти договір №23 від 15.04.2010р. з додатком №1 до договору.

Позивач отримав від відповідача підписаний договір з протоколом розбіжностей.

Згідно протоколу розбіжностей до договору між сторонами залишилися неврегульованими пункти 1.2, 2.3, 2.5, 2.7, 2.10, 7.3.4, 11.5 договору та п.п. 1.1, 1.2 додатку до Договору.

Відповідно до ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, у тому числі, якщо існує пряма вказівна закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання.

Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Виходячи з цього, укладення договору на експлуатацію під’їзної колії або подачу та забирання вагонів є обов`язковим для залізниці за наявності технічної можливості надавати такі послуги.

Пункт 71 Статуту залізниць України встановлює, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок розроблення та форма договорів про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договорів про подачу та забирання вагонів встановлюються Правилами.

Пункт 3.4 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій (розділ 12 Правил) перевезення вантажів регламентує порядок оформлення договору про експлуатацію під`їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів, а також додаткових угод до договору, його продовження, доповнення або часткові зміни.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.1.2 договору в редакції позивача –послуги можуть надаватися тільки при умові технічної можливості з дотриманням вимог п 1.1 цього договору та в порядку, що забезпечує відповідну якість цих послуг. Відповідач вважав, що цей пункт необхідно виключити. Суд зазначив, що пункт 1.2 договору відповідає вимогам Технічних умов ТУ У 60.1-04737111-019:2006, зареєстрованих Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.12.2006 р. №02568182/032101 та має бути включеним до договору.

Пункт 2.3 договору, викладений в редакції позивача: "Час користування вагонами, які прибули на адресу замовника, обчислюється з моменту їх прийому виконавцем від залізниці та до моменту повернення їх виконавцем залізниці. Початок закінчення користування вагоном (вагонами) зазначається у відомості плати за користування вагонами (далі –Відомість форма ГУ-46) затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.11.2008 р. №1454. Нарахування плати за користування вагонами проводиться по ставках, які в розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України пов`язані з ними послуги, Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 р. №217), з урахуванням діючих коефіцієнтів, які вводяться органом державної влади (наказом Кабінету Міністрів України або Міністерством транспорту та зв’язку України), включений судом у договір в редакції позивача, оскільки він відповідає ст.ст. 117-126 Статуту залізниць України.

Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені відповідно до наданих пунктом 5 Статуту залізниць України повноважень наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.02.1999 р. №113 і зареєстровані Міністерством юстиції України від 15.03.1999 р. за №165/3458.

Пункт 2.5 договору викладений в редакції позивача відповідає рядку 12 додатку 1 таблиці 2 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 09.12.2002 р. №87, згідно якого час на вивантаження каміння із напіввагонів становить 1.2 год., а тому він також включений у договір в редакції позивача.

Пункт. 2.10 договору в редакції позивача: "Про закінчення вантажних операцій та готовність вагонів до забирання, представник замовника повідомляє представника виконавця згідно наказу та доручення по телефону №44-32-91; 44-33-71 з послідуючим підписанням здаючої (замовника) та приймаючої (виконавця) сторін “Пам`ятки про забирання вагонів” форма ГУ-45".

Доповнення відповідача до п.2.10 "у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник замовника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомості плати за користування вагонами із зауваженнями замовника не враховуються в попередню оплату на наступний період до розгляду спірних питань представниками виконавця та замовника. Наслідки розгляду спірних питань оформляються двостороннім актом" судом відхилені, оскільки згідно з Правилами розрахунків за перевезення вантажів та Типовим договором про організацію перевезень вантажів: проведення розрахунків за перевезення, розрахунковий підрозділ залізниці на підставі укладеного договору отриманні в порядку передоплати суми зараховує на особовий рахунок платника і списує їх в міру оформлення та надходження розрахункових документів за здійснення перевезення, надані послуги.

Списання коштів з особового рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомості плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні платежі залізниці за додаткові послуги, включаються в накопичувальні картки.

Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів залізниця складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в Технологічний центр по обробці перевізних документів для списання грошей з особового рахунку.

У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахувань, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.

Однак, якщо платник підписує відомості плату за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженнями, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.

Крім того, відповідно до п. 62 Статуту залізниць України у разі несвоєчасного внесення вантажовідправником належної плати, може справлятись пеня за кожен день затримки у розмірі, встановленому законодавством, а тому пункт 2.10 договору залишено судом в в редакції позивача.

Пункт 7.3.4 договору в редакції позивача: Для оптимізації роботи з Виконавцем та зменшення часу простою вагонів на фрахтах проводити модернізацію фрахтів навантаження –вивантаження, застосувати та впроваджувати у виробничі процеси навіть розробки, рекомендації чи механізми".

Відповідач вважав, що цей пункт слід виключити. Суд апеляційної інстанції залишив п.7.3.4 договору, вказавши, що ніякі права відповідача цим пунктом не порушуються. Введення прогресивних шляхів використання залізничного транспорту не порушує нічиїх інтересів.

Пункт 11.5 договору викладений в редакції позивача про те, що у разі невиконання замовником п. 11.3 (про намір змінити вартість послуг виконавець повідомляє замовника не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати їх впровадження, з поданням замовнику додаткової угоди для погодження та підписання в установленому порядку), цього договору виконавець має право достроково призупинити дію цього договору в день закінчення терміну підписання додаткової угоди, про що письмово повідомляє замовника правильно судом відхилений у зв’язку з тим, що суперечить частинам 1, 2 ст. 188 ГК України, згідно яких зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Пропозиції мають вирішуватись в добровільному або судовому порядку.

П.п. 1.1 та 1.2 додатку до договору в редакції позивача –за перевезення виконавцем вантажів замовника на відстань до 3-х км –15 грн. за 1 (одну) тонну вантажу. За перевезення вантажів на відстань понад 3 км до встановленого тарифу додається 0,05 грн. за кожний наступний повний або неповний кілометр.

Маса завантаженого рухомого складу визначається у тоннах (т) по залізничній накладній. При цьому неповні тонни приймаються за повні.

За користування тепловозом (маневрова робота) –138,00 грн. за кожні півгодини роботи тепловоза, при цьому кожні неповні півгодини приймаються за повні.

Відхиляючи вказані пункти в редакції позивача та залишаючи їх в редакції відповідача, суд виходив з того, що вони є необгрунтованими, оскільки наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 30.11.2007 р. №1094, яким затверджено “Методичні рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” носить рекомендаційний характер, а позивач не обгрунтував необхідність підвищення тарифів порівняно з попереднім договором.

Постанова суду в цій частині є законною і обгрунтованою і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Разом з тим, що стосується висновку суду апеляційної інстанції про те, що пункт 2.7 договору викладений в редакції позивача: "При надходженні на станцію Житомир, на адресу замовника вагонів, де залізниця, відповідно до ст.52 Статуту залізниць України зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, передавальні операції та видача вантажу на вантажних фронтах замовника проводяться залізницею безпосередньо замовнику без участі виконавця", не узгоджується зі ст. 52 Статуту залізниць України та його необхідно залишити в редакції відповідача, є помилковим, оскільки вказаний пункт статуту регулює порядок передачі вантажу залізницею одержувачу і викладення його в редакції відповідача суперечить Статуту залізниць, а тому постанову в частині відмови в позові про включення до договору п.2.7 в редакції позивача необхідно скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2011 р. у справі за № 11/54-НМ в частині відмови у включенні до договору № 23 від 15.04.2010 р. п.2.7 в редакції позивача скасувати і постановити в цій частині нове рішення, яким включити до договору № 23 від 15.04.2010 р. пункт 2.7 в редакції позивача: "При надходженні на станцію Житомир, на адресу замовника вагонів, де залізниця, відповідно до ст.52 Статуту залізниць України зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, передавальні операції та видача вантажу на вантажних фронтах замовника проводяться залізницею безпосередньо замовнику без участі виконавця".

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2011р. залишити без змін.

Головуючий, суддяМ. Остапенко

Суддя

І.Кондратова

Суддя

Л.Стратієнко