Постанова № 16978045, 12.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р. Справа № 15/282-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - Ковалишин Ю.В.,

відповідачів- Маляр Ю.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу ТОВ "Агробізнес" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2011

у справі№15/282-10

за позовом ТОВ "Агробізнес"

до1.ТОВ "Волочиськ-Агро"

2.ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України"

простягнення 36983 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 (суддя Муха М.Є.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 (судді: Гудак А.В., Олексюк Г.Є., Сініцина С.М.), в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

ТОВ "Агробізнес" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст.1166,1190 ЦК України, п.п.5,11,17,24 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України від 30.03.1994р. №198 (надалі - Єдині правила), та ст.ст.32,36,101 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що протиправні дії відповідача-1 полягали в тому, що винесення ґрунту з полів на дорожнє покриття було допущено перевізниками, які в день ДТП здійснювали перевезення цукрового буряка на підставі укладених з відповідачем-1 договорів про надання послуг, а замовник перевезень (ТОВ "Волочиськ-Агро") зобов'язане було не допустити забруднення дороги ґрунтом. В свою чергу, на думку позивача, протиправна бездіяльність відповідача-2 полягала у нездійсненні контролю за експлуатаційним станом дорожнього покриття, нездійсненні негайного усунення забруднення з дороги та відсутності позначення забрудненої частини дороги відповідними дорожніми знаками, що призвело до пошкодження належного позивачу транспортного засобу внаслідок ДТП. Крім того, судами не враховано встановлені постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10.12.2009 у справі №10/2-511 про адміністративне правопорушення (а.с.16-18) факти спричинення ДТП внаслідок забруднення дороги ґрунтом протяжністю 657 метрів та відсутності попереджувального знаку про небезпеку, який мав би бути встановлений дорожньою службою.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та відповідача-1, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.10.2010 встановлено, що 24 жовтня 2009р. автомобіль ЗІЛ-441510 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що є власністю ТОВ “Агробізнес”, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в с.Ожигівці Волочиського району. Відповідно до протоколу огляду місця ДТП, дорожнє покриття у місці скоєння ДТП було вкрито ґрунтом, що був винесений з поля. Протяжність забруднення 657м. В результаті ДТП автомобіль суттєво пошкоджено (а.с.32, том 1).

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10.12.2009 по справі №10/2-511 водія ОСОБА_1 визнано невинним у вчиненні ДТП. Постановою суду зафіксовано, що причиною ДТП є забруднення дороги ґрунтом протяжністю 657м та відсутність відповідного попереджувального знаку про небезпеку, який мав би бути встановлений дорожньою службою (а.с.16-18, том 1). У відповіді від 29.01.2010 №129 на адвокатський запит представника позивача №02 від 25.01.2010р. відділення ДАІ з обслуговування Волочиського району повідомило, що за утримання, експлуатаційний стан покриття (автодороги Волочиськ-Щаснівка, на якій трапилось ДТП за участю автомобіля ЗІЛ 441510, д.н. НОМЕР_1), відповідає Волочиська філія “Хмельницький облавтодор”, яка при виникненні загрози безпеки дорожнього руху зобов'язана здійснювати заходи для заборони або обмеження руху. Перевезення вантажу, а саме буряків, в результаті чого був винесений грунт на дорожнє покриття, здійснювалось транспортними засобами фірми „Агромета” (а.с.19, том 1).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (перевізником) та ТОВ “Волочиськ-агро” (замовником) було укладено договір №120а від 21.08.2009 на перевезення з полів буряків урожаю 2009 року. Відповідно до п.2.1 договору доставку цукрового буряка здійснювати за замовленням та розпорядженням, згідно щоденної рознарядки замовника, по маршруту, погодженому з замовником (перевізник не має права самостійно змінювати маршрут руху) та виділяти щоденно необхідну кількість технічно справного автотранспорту, обладнаного для перевезення цукрових буряків, з них по марках згідно додатку №2, який являється невідємною частиною цього договору. У вищевказаному додатку №2 вказаний автомобіль марки ЗІЛ-441510, д.н.з. НОМЕР_1, сідловий тягач, який і потрапив у ДТП 24.10.2009р.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що даний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1, здійснював перевезення цукрового буряка двічі 22.10.2009 року та один рейс 24.10.2009 року (прибуття у селище Наркевичі - 16 год. 26 хв., вибуття - 16 год. 55 хв.) із ВП АФ “Щаснівецький”, с.Щаснівка у селище Наркевичі на цукровий завод, у вказані дати даний автомобіль рухався по маршруту села Щаснівка-Авратин-Ожигівці-Волочиськ-Наркевичі. Тому водій вищевказаного автомобіля ОСОБА_1 дійсно знав про справжню складну дорожню обстановку у с.Ожигівці і зобовязаний був вжити всіх необхідних заходів для безпечного виконання перевезення цукрового буряка (а.с.50-51 том 1). Відомості про перевезення буряків підтверджуються товарно-транспортними накладними від 23.10.2009 року; 22.10.2009 року та 24.09.2010 року (а.с.52-54, том 1) та листом-відповіддю Оживецької сільської ради від 13.04.2010, згідно якого на полі при в'їзді в с.Ожигівці зі сторони м.Волочиська в 2009 році здійснювало вирощування цукрових буряків і збір врожаю ТОВ “Волочиськ-агро” ВП АФ “Агромета”(а.с.67, том 1).

Відповідно до постанови Апеляційного суду Хмельницької області від 31.03.2010 по справі №33-133 постанову Волочиського районного суду від 25.01.2010 про притягнення ОСОБА_2 (директора ВП ТОВ “Волочиськ-Агро агрофірма “Агромета) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.139 КУпАП і накладення стягнення у вигляді 340 грн. скасовано, а матеріали повернуто Волочиському ВДАІ для належного оформлення. Даною постановою зазначено, що Волочиським ВДАІ після отримання матеріалів щодо ОСОБА_2. для належного оформлення так і не було вказано в протоколі, якими саме транспортними засобами і кому належними було здійснено забруднення проїзної частини дороги, ким саме і який нормативний акт при цьому було порушено (а.с.80, том 1).

Окрім того, до матеріалів справи долучено копії договорів на перевезення з полів цукрових буряків урожаю 2009 року, укладених між ТОВ “Волочиськ-агро” (замовник) та приватними підприємцями (перевізники) №44а від 02.09.2009р., №138а від 02.09.2009р., №34а від 31.08.2009р., №104а від 21.09.2009р., №2а від 21.08.2009р., №14а від 21.08.2009р., №35а від 31.08.2009р., №1а від 21.08.2009р.№84а від 09.09.2009р., №75а від 09.09.2009р., №123а від 17.10.2009р., №105а від 21.09.2009р., №82а від 09.09.2009р., як доказ того, що автомобілі ТОВ "Волочиськ-агро" не здійснювали перевезення цукрового буряку, оскільки товариство виступало замовником перевезення (а.с.47-68, том 2).

Крім того, відповідачем-1 долучено до матеріалів справи докази про те, що в день ДТП, жоден автомобіль ТОВ "Волочиськ агро" не здійснював перевезення цукрових буряків (а.с.69-86, том 2).

З врахуванням зазначеного апеляційна інстанція не прийняла до уваги доводи позивача про протиправність дій ТОВ "Волочиськ-агро", які полягали у винесенні ґрунту з поля автомобілями ТОВ "Волочиськ-агро".

Позивачем в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що винесення ґрунту на дорожнє покриття відбулось внаслідок вивезення вантажними автомобілями цукрового буряка саме з полів, на яких відбувався збір цукрового буряка ТОВ "Волочиськ-агро".

Щодо протиправної бездіяльності Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Волочиський райавтодор" Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", яка полягає, як зазначає апелянт (позивач) у нездійсненні контролю за експлуатаційним станом дорожнього покриття, нездійсненні негайного усунення забруднення з дороги, непозначенні забрудненої частини дороги відповідними дорожніми знаками, то апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.12.2,12.3 Правил дорожнього руху України (надалі по тексту - ПДР України) у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. Відстань видимості дороги визначає максимально допустимий зупинковий шлях транспортного засобу. Дальність видимості дороги залежить від її параметрів, освітлення та дорожніх (атмосферних) умов. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Обов'язковою умовою адекватних дій водія при виникненні перешкоди або небезпеки є об'єктивна можливість їх своєчасного виявлення. Тому під час розгляду матеріалів ДТП обов'язково встановлюється, коли саме водій у конкретних умовах об'єктивно мав можливість виявити перешкоду або небезпеку, і, вже виходячи з цього, розраховується технічна можливість запобігання ДТП при даному ресурсі часу. Зниження швидкості і повна зупинка транспортного засобу - це повна гарантія запобігання ДТП у разі виникнення небезпеки для руху. В умовах раптового виникнення небезпеки і неможливості передбачити розвиток ситуації рекомендується застосовувати гальмування транспортного засобу.

Згідно п.13 Єдиних правил власники транспортних засобів зобов'язані виключати можливість винесення на дорожні об'єкти землі, каміння, а також засмічення проїзної частини внаслідок переповнення кузова сипучими матеріалами, пошкодження тари, розвіювання безтарних вантажів, руху із незакріпленим вантажем, забруднення або запилення повітря.

Транспортний засіб автомобіль марки ЗІЛ-441410, д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 24.10.2009 року потрапив у ДТП у с.Ожигівці Волочиського району Хмельницької області внаслідок забруднення дороги ґрунтом, належить ТзОВ“Агробізнес”, що і не заперечується позивачем, який здійснював перевезення буряків згідно з договором на перевезення з полів цукрових буряків №120а від 21.08.2009, укладеного між ТОВ “Агробізнес” (перевізник) та ТОВ “Волочиськ -агро” (замовник). З листа Управління Державної автомобільної інспекції Відділення ДАІ з обслуговування Волочиського району та Автомобільно-технічної інспекції від 18.03.2010 №282, так як і з листа ВАТ “Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України” дочірнього підприємства “Хмельницький облавтодор”в особі філії “Волочиський райавтодор” вбачається, що перевізник (позивач) з листами-попередженнями про вивіз буряка в період з 20 по 30 жовтня 2009 року не звертався (а.с.77-78, том 1)

Доводи позивача про те, що вина відповідачів полягає в тому що своїми протиправними діями останні порушили п.п.5,11,24 Єдиних правил, апеляційний суд визнав недоведеними.

Для настання деліктної відповідльності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Однак, позивачем не доведено суду наявності усіх складових елементів.

Поряд з цим, апеляційна інстанція врахувала те, що ТОВ “Волочиськ-агро” (код ЄДРПОУ 33007668), не є правонаступником всіх прав та обов'язків ПП “Агромета” (код ЄДРПОУ 33233382), оскільки в Статуті ТОВ “Волочиськ-агро”, який 13.03.2010 року пройшов державну реєстрацію у державного реєстратора Волочиської РДА, не міститься відомостей про те, що ТОВ “Волочиськ-агро” є правонаступником ПП “Агромета”, відповідно ТОВ “Волочиськ-агро” не може нести відповідальність по зобовязаннях ПП “Агромета”.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, згідно з ч.2 ст.1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Таким чином, вказаною статтею покладання на замовника обов'язку відшкодувати шкоду, завдану іншій особі підрядником, обумовлено укладенням між сторонами договору підряду (ст.837 ЦК України), предметом якого виконання підрядником певних робіт за завданням замовника.

Однак, в даній правовій ситуації відповідач-1 стосовно приватних підприємців-перевізників виступав замовником послуг з перевезення вантажу за відповідними договорами (ст.901 ЦК України), що не слід ототожнювати зі статусом замовника за договором підряду.

Наведеним спростовується твердження заявника про вчинення відповідачем протиправних дій, які нібито полягали в тому, що винесення ґрунту з полів на дорожнє покриття було допущено перевізниками, які в день ДТП здійснювали перевезення цукрового буряка на підставі укладених з відповідачем-1 договорів про надання послуг, а замовник перевезень (ТОВ "Волочиськ-Агро") зобов'язане було не допустити забруднення дороги ґрунтом.

Отже, чинне цивільне законодавство не покладає на відповідача, як замовника послуг, обов'язок відшкодувати збитки, причиною яких стали дії перевізників по забрудненню дорожнього покриття на значну відстань (657 метрів), які власне і призвели до ДТП та завдання внаслідок цього шкоди належному позивачу автомобілю.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі договорів про надання послуг з перевезення цукрового буряка, укладених між відповідачем-1 та приватними підприємцями (а.с.47-68, том 2), інших доказів в їх сукупності та з врахуванням фактів, встановлених постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10.12.2009 у справі №10/2-511 про адміністративне правопорушення (а.с.16-18) та постанови Апеляційного суду Хмельницької області від 31.03.2010 по справі №33-133 достовірно встановлено, а скаржником не спростовано недоведеність завдання позивачу з вини відповідачів шкоди від ДТП.

Крім того, судами встановлено, що відповідач-1 не здійснював перевезення цукрових буряків у день ДТП (24.10.2009р.), оскільки автомобілі відповідача-1 згідно доданого до справи реєстру здійснювали 7 разів перевезення буряків в період з 22 жовтня по 23 жовтня 2009р.

Наявні ж заперечення заявника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів та до намагань надати перевагу певним доказам (висновки експерта-автотоварознавця ОСОБА_3 №24/д від 12.02.2010 і №186/д від 30.07.2010 та акт виконаних робіт №263 від 15.11.2010), проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відхиляючи твердження заявника щодо протиправної бездіяльності відповідача-2, яка нібито полягала у нездійсненні контролю за експлуатаційним станом дорожнього покриття, нездійсненні негайного усунення забруднення з дороги та відсутності позначення забрудненої частини дороги відповідними дорожніми знаками, апеляційний суд правильно звернув увагу на ту обставину, що ще перед ДТП, яке сталося 24.10.2009р., автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення цукрового буряка двічі 22.10.2009 року та один рейс 24.10.2009 року (прибуття у селище Наркевичі - 16 год. 26 хв., вибуття - 16 год. 55 хв.) з ВП АФ “Щаснівецький”, с.Щаснівка у селище Наркевичі на цукровий завод, у вказані дати даний автомобіль рухався по маршруту села Щаснівка-Авратин-Ожигівці-Волочиськ-Наркевичі. Тому водій вищевказаного автомобіля ОСОБА_1 був обізнаний зі складною дорожньою обстановкою у с.Ожигівці та забрудненням дороги ґрунтом, а, відтак, зобовязаний був вжити всіх необхідних заходів для безпечного виконання перевезення цукрового буряка в день вчинення ДТП.

З огляду на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 у справі №15/282-10 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Агробізнес" без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун