Постанова № 1697537, 18.03.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

                                                  ПОСТАНОВА

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у 1-й інст.Стадник М.С.                                                                                 Рядок статзвіту №35

Господарський суд Тернопільської області                                                                         Справа № 22-а-31/08 (22-а-1630/07)

Справа №7/245-3499

  18 березня2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.

                   суддів: Любашевського В.П., Яворського І.О.         

при секретарі Федуніву Б.Б., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргоюТернопільської об’єднаної   державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 07 грудня 2006 року, -

                                           встановила:

Приватне мале підприємство «Шанс +» звернулося з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000092305/0/993, № 0000022309/0/986, № 0000041702/0/995, № 0000012309/0/985, № 0000102305/0/994, № 0000082305/0/984 від 11.01.2006 року, прийнятих Тернопільської об’єднаною   державною податковою інспекцією.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач змінив позовні вимоги та просить визнати нечинними наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000092305/0/993, № 0000012309/0/985, № 0000022309/0/986 від 11.01.2006 року. Від решти позовних вимог позивач відмовився.

Постановою господарського суду Тернопільської області частково задоволено позовні вимоги ПМП «Шанс +» до Тернопільської ОДПІ, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000022309/0/986 від 11.01.2006 року в частині визнання 53160,62 грн. штрафу по податку на додану вартість, № 0000012309/0/985 від 11.01.2006 року в частині визнання 31350,00 грн. податку на прибуток та 15675,00 грн. штрафу по даному податку, № 0000092305/0/993 від 11.01.2006 року про визнання податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 2551,72 грн. та 1955,86 грн. штрафу. Щодо решти позовних вимог, від яких відмовився позивач, провадження в справі закрито.

Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом належними доказами не доведено правомірність прийнятих рішень: щодо нарахування підприємству 31350,00 грн. податку на прибуток та застосованих по цьому податку 15675,00 грн. штрафних санкцій, застосування штрафних санкцій по ПДВ, донарахування 2551,72 грн. податку з власників транспортних засобів та застосування 1955,86 грн. штрафних санкцій по цьому податку. Крім того, судом першої інстанції встановлено порушення порядку проведення перевірки, що полягало в її проведенні без визначених законом підстав та порушення термінів проведення.

Постанову оскаржила Тернопільська ОДПІ з підстав порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить постанову скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що внаслідок проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2001 року по 31.12.2004 року складено акт № 23-04/25345881 від 23.12.2005 року, яким встановлено порушення позивачем вимог законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». На підставі цього акта відповідачем прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, з яких позивачем згідно заяви про зміну позовних вимог від 13.10.2006 року оспорюються наступні: № 0000092305/0/993, № 0000012309/0/985, № 0000022309/0/986 від 11.01.2006 року.

Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта щодо наявності підстав для проведення перевірки, враховуючи на положення ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та обставин справи –  наявності порушеної кримінальної справи СВ ПМ ДПА в Тернопільській області відносно службових осіб ПМП «Шанс +». Підтвердженням правомірності порядку проведення перевірки є пред’явлення під розписку керівнику позивача 29.09.2005 року копії наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, виданого 23.09.2005 року, та направлення на проведення перевірки № 001390 від 23.09.2005 року. Правила проведення перевірки, передбачені ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на дані відносини не поширюються, а тому суд першої інстанції помилково встановив відсутність підстав для проведення перевірки та порушення порядку її проведення.

Судом першої інстанції, беручи до уваги пояснення представника позивача та наявних матеріалів справи, правильно встановлено факти неподання позивачем податкових декларацій по ПДВ, податку на прибуток підприємств та обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинними щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій податкових повідомлень-рішень: № 0000012309/985 від 11.01.2006 року на суму 1190,00 грн. та № 0000022309/0/986 від 11.01.2006 року на суму 3230,00 грн. 

Податковим повідомленням-рішенням № 0000092305/0/993 від 11.01.2006 року відповідачем встановлено порушення позивачем вимог статей 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» та на підставі п.п. 17.1.1, п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання усього 4507,58 грн., з якого 2551,72 грн. - зобов’язання  за основним платежем та 1955,86 грн. – зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000012309/0/985 від 11.01.2006 року за порушення положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу нараховано усього 48215,00 грн. податкового зобов’язання, з якої 31350,00 грн. – зобов’язання за основним платежем та 16865,00 грн. зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000022309/0/986 від 11.01.2006 року за порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено 56390,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій по цьому податку.

 Висновок суду першої інстанції про недоведеність належними доказами правомірності прийнятих рішень щодо донарахування підприємству 31350,00 грн. податку на прибуток та застосування 15657,00 грн. штрафних санкцій по даному податку, застосування санкцій в сумі 53160,62 грн. по ПДВ та донарахування 2551,72 грн. податку з власників транспортних засобів та застосування 1955,86 грн. штрафних санкцій по цьому податку ґрунтується на тому, що податковим органом не вказано методу дослідження, інформації комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем, зазначено про матеріали зустрічних перевірок та додаткового наданих документів без зазначення способу їх подання, врахування акта перевірки № 43/35-30/25345881 від 19.10.2004 року, згідно якого не підтверджуються дані щодо відсутності ведення бухгалтерського та податкового обліку позивачем, чим спростовується така інформація в акті від 23.12.2005 року, на підставі якого прийняті оспорювані рішення. Також судом зазначено, що сам акт в порушення п. 2.3.2 Порядку перевірки містить тільки цифрові показники без зазначення операцій та бухгалтерських документів, що їх підтверджують та без додатків, які підтверджують проведення зустрічних перевірок.   

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.

По-перше, як вбачається з акта перевірки № 23-04/25345881 від 23.12.2005 року (а.с.73), директором позивача проставлено підпис про те, що ним підтверджується проведення перевірки на основі первинних документів, що є достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевіряється, немає. 

         По-друге, судом першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 71 КАС України не спростовані дані щодо наявності кримінальної справи, порушеної за фактом шахрайства з фінансовими ресурсами від 27.12.2005 року № 49-1545 та направленої в прокуратуру Тернопільської області; не досліджені матеріали даної кримінальної справи, що містять дані щодо проведеної податковим органом перевірки, що приводить до висновку про неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та необґрунтованість висновків суду щодо прийнятих оспорюваних податкових повідомлень-рішень в частині задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, - 

                                      постановила:

Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної   державної податкової інспекції задовольнити, постанову господарського суду Тернопільської області від 07 грудня 2007 року – скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Приватного малого підприємства «Шанс +» до Тернопільської об’єднаної   державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000092305/0/993, № 0000022309/0/986, № 0000041702/0/995, № 0000012309/0/985, № 0000102305/0/994, № 0000082305/0/984 від 11.01.2006 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                      О.М. Довгополов

Судді                                                                           В.П. Любашевський

                                                                                           І.О. Яворський