Постанова № 16949916, 12.07.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р.Справа № 5024/323/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарях судового засідання Мартинюк К.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.07.2011р.:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 23.03.2011р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Універсал-Експо»

на рішення господарського суду Херсонської області

від 14 квітня 2011 року

по справі №5024/323/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Універсал-Експо»

про стягнення 100424 грн. 55 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 23.06.2011р. та 12.07.2011р..

В судовому засіданні 12.07.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.04.2011р. по справі №5024/323/2011 (суддя Немченко Л.М.) задоволено частково позов ТОВ «Техноторг-Лізинг»до ТОВ Фірми «Універсал-Експо»про стягнення 100424,55 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 77208,77 грн. заборгованості, 6489,31 грн. інфляційних втрат, 2058,74 грн. 3% річних, пені в сумі 6359,16 грн., 921,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що ТОВ Фірма «Універсал-Експо»належним чином не виконувало умов договору фінансового лізингу №067 від 30.03.2007р. по сплаті лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 77208,77 грн.. У звязку з несплатою лізингових платежів позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 6489,31 грн. та 3% річних в сумі 2058,74 грн.. Згідно п.10.5. договору за порушення відповідачем зобовязань зі своєчасної плати лізингових та інших платежів, передбачених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими платежами за кожний календарний день прострочення. Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 6359,16 грн. за період з 26.02.2010р. по 25.03.2010р., виходячи із суми боргу 71229,61 грн. х 0,06% х 28 днів = 1196,66 грн.. За період з 26.03.2010р. по 25.04.2010р., виходячи із суми боргу 73238,56 грн. х 0,06% х 30 днів = 1362,24 грн.. За період з 26.04.2010р. по 25.05.2010р., виходячи із суми боргу 75214,82 грн. х 0,06% х 31 днів = 1353,87 грн.. За період з 25.05.2010р. по 07.06.2010р., виходячи із суми боргу 776228,14 грн. х 0,06% х 14 днів = 640,32 грн. За період з 08.06.2010р. по 25.06.2010р., виходячи із суми боргу 76228,14 грн. х 0,05% х 17 днів = 647,94 грн.. За період з 26.06.2010р. по 25.07.2010р., виходячи із суми боргу 77208,77 грн. х 0,05% х 30 днів = 1158,13 грн..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ Фірма «Універсал-Експо»з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2011р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом не прийнято до уваги той факт, що згідно з фактичними розрахунками зі сплати лізингових платежів за період з 2007 року по 2009 рік ТОВ Фірма «Універсал-Експо»сплатило ТОВ «Техноторг-Лізинг»кошти в сумі 165866,60 грн., таким чином твердження позивача про те, що сума основного боргу становить 77208,77 грн., не відповідає обставинам справи. Господарським судом першої інстанції помилково встановлено, що відповідачем повернуто позивачу всю отриману за договором техніку, оскільки згідно з актом відділу Державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Херсонської області від 15.06.2010р. позивачу було повернуто лише частину сільськогосподарської техніки, а складені позивачем акти від 01.12.2010р. не відображають фактичних обставин справи.

02.06.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Техноторг-Лізинг»надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Фірми «Універсал-Експо», в якому позивач просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

На виконання вимог ухвал Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. та 23.06.2011р. ТОВ «Техноторг-Лізинг»надало до суду копію акта звірки взаємних розрахунків, сформованого бухгалтерією ТОВ «Техноторг-Лізинг», та копію акта звірки ТОВ Фірми «Універсал-Експо»із запереченнями позивача.

12.07.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ Фірми «Універсал-Експо»надійшли пояснення до акту звірки взаємних розрахунків станом на 07.06.2011р..

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ТОВ Фірми «Універсал-Експо», заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, в рішення господарського суду - змінити з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 30.03.2007р. між ТОВ «Техноторг-Лізинг»(лізингодавець) та ТОВ Фірма «Універсал-Експо»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №067, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець зобовязався набути у власність та передати у користування лізингоодержувачу на визначений у договорі строк за умови сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу майно (предмет лізингу): 1) борона АГ-2.4-20 вартістю 16840 грн.; 2) культиватор КЛД-2 вартістю 17500 грн., 3) культиватор КРНВ-5.6-0.4 вартістю 26750 грн.; 4) сівалку УПС-8-02 вартістю 39900 грн., 5) сівалку СТС-6 вартістю 85690 грн., всього на суму 186680 грн..

Пунктом 2.1 договору фінансового лізингу встановлено, що предмет лізингу буде переданий лізингодавцем у користування лізингоодержувачу на умовах сплати останнім лізингодавцю авансового платежу згідно з додатком №1 протягом строку, визначеного додатком №1, лізингоодержувач користується предметом лізингу за умови сплати лізингодавцю лізингових платежів згідно з додатком №1.

За п. 2.2 договору фінансового лізингу розмір, склад та графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю визначається у відповідності з додатком №1 до цього договору.

Пунктом 2.3 договору фінансового лізингу сторони встановили, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати передбачені цим договором лізинові платежі , у випадках прострочення лізингоодержувачем сплати лізингових платежів, лізингоодержувач несе відповідальність згідно з умовами цього договору.

Пунктом 11.1 договору фінансового лізингу сторони визначили, що договір укладається на строк з 30.07.2007р. по 30.03.2009р..

Згідно з актами приймання-передачі №№ 067-01 - 067-05 (5 актів) (арк. спр. 17-21) від 19.04.2007р. лізингодавець передав у користування лізингоодержувачу сільськогосподарську техніку всього на загальну суму 186680 грн., чим виконав взяті на себе зобовязання за договором фінансового лізингу.

Відповідно до додатку №1 до договору фінансового лізингу №067 від 30.03.2007р. лізингоодержувач зобовязався сплачувати лізингові платежі до 25 числа кожного місяця у період з квітня 2007 року по травень 2010 року.

Як свідчать матеріали справи, лізингоодержувачем з листопада 2008 року лізингові платежі сплачувалися несвоєчасно, а з жовтня 2010 року взагалі не сплачувалися, внаслідок чого у ТОВ Фірма «Універсал-Експо»виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 62200,94 грн..

15.06.2010р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Херсонської області складено акт державного виконавця про вилучення у ТОВ Фірми «Універсал-Експо»борони АГ-2.4-20; культиватора КЛД-2, культиватора КРНВ-5.6-0.4; сівалки УПС-8-02, сівалки СТС-6.

У постанові відділу Державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Херсонської області від 16.06.2010р. про закінчення виконавчого провадження вказано, що у звязку з фактичним повним виконанням виконавчого напису приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Р.В. №744 від 25.05.2010р. про стягнення з ТОВ «Універсал-Експо»на користь ТОВ «Техноторг-Лізинг»борони АГ-2.4-20; культиватора КЛД-2, культиватора КРНВ-5.6-0.4; сівалки УПС-8-02, сівалки СТС-6, виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса закінчено.

Таким чином, ТОВ «Техноторг-Лізинг»в односторонньому порядку припинив дію договору фінансового лізингу шляхом вилучення у лізингоодержувача предмету лізингу.

01.03.2011р. ТОВ «Техноторг-Лізинг»звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ Фірми «Універсал-Експо»про стягнення 100424,55 грн., з яких 77208,77 грн. заборгованість за договором фінансового лізингу, 6489,312 грн. інфляційних втрат, 2058,74 грн. 3% річних, 14667,73 грн. пені.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, за договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11, ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що до зобовязань лізингоодержувача віднесено своєчасну сплату лізингових платежів, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вищенаведене, апеляційним господарським судом встановлено наявність заборгованості ТОВ Фірми «Універсал-Експо»перед ТОВ «Техноторг-Лізинг»по лізинговим платежам у сумі 62200,94 грн. (190665,24 грн. (сума визначена в додатку №1 до договору) 128464,30 грн. (платіжні доручення лізингоодержувача та банківські виписки лізингодавця) = 62200,94 грн., а тому господарським судом першої інстанції безпідставно задоволено в повній мірі позовну вимогу про стягнення суми основного боргу у розмірі 77208,77 грн., оскільки в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують часткову оплату виставлених у вказаний лізингодавцем період рахунків у розмірі 128464,30 грн., а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 62200,94 грн..

Не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи ТОВ «Техноторг-Лізинг»про те, що до суми заборгованості віднесено витрати лізингодавця на страхування наземного транспортного засобу в ТОВ «Альфа-Гарант»у сумі 3266,91 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, понесення ТОВ «Техноторг-Лізинг»таких витрат, крім того у позовній заяві позивач не просив стягнути з відповідача додаткові витрати на страхування наземного транспорту, а просив стягнути заборгованість з лізингових платежів, які встановлені в додатку № 1 до договору фінансового лізингу №067 від 30.03.2007р..

Крім того, не приймається до уваги апеляційного господарського суду доводи позивача про те, що у звязку з неналежним виконанням лізингоодержувачем умов договору щодо своєчасної оплати лізингових платежів позивачем нараховувалася пеня на несвоєчасно оплачені суми, та після оплати відповідачем лізингових платежів позивачем частина цих платежів зараховувалася на погашення пені, оскільки позивачем належним чином не було повідомлено про це відповідача, крім того до суду не було надано обґрунтований розрахунок суми пені, яка була зарахована позивачем за рахунок лізингових платежів.

Також, ТОВ «Техноторг-Лізинг»у позовній заяві просило господарський суд стягнути з ТОВ Фірми «Універсал-Експо»пеню в сумі 14667,73 грн. за період з 26.09.2009р. по 25.07.2010р..

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Так, п. 10.5 договору передбачено, що у разі прострочення сплати лізингових платежів за договорами лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавцю пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Апеляційний господарський суд перевірив розрахунок пені, доданий позивачем до позовної заяви, та встановив, що він не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у звязку з чим апеляційним господарським судом здійснено власний розрахунок пені з врахуванням оплат, здійснених відповідачем, періоду визначеного позивачем розрахунку пені, та вимог, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України - граничного строку нарахування пені, у звязку з чим розмір пені, яка підлягає стягненню за розрахунком суду, становить 7845,44 грн. (листопад 2008 року 1359,86 грн. (11432,28 грн. х 181 д. х 2 ОС НБУ : 366 д. = 1359,86 грн.); грудень 2008 року 219,59 грн. (1844,40 грн. х 182 д х 2 ОС НБУ : 366 д. = 219,59 грн.), за січень 2009 року (1828,97 грн. х 181 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 213,56 грн.), за лютий 2009 року (1760,77 грн. х 182 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 201,60 грн.), за березень 2009 року (1798,10 грн. х 183 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 204,07 грн.), за квітень 2009 року (1757,28 грн. х 183 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 193,23 грн.), за травень 2009 року (1767,24 грн. х 182 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 190,23 грн.), за червень 2009 року (1727,41 грн. х 183 д. х 2 ОС НБУ : 365 д. = 180,88 грн.), за липень 2009 року (1736,37 грн. х 184 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 180,65 грн.), за серпень 2009 року (1720,94 грн. х 184 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 177,85 грн.), за вересень 2009 року (11141,06 грн. х 181 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 1132,57 грн.), за жовтень 2009 року (20460,38 грн. х 182 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 2091,44 грн.), за листопад 2009 року (10685,56 грн. х 181 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 1086,27 грн.), за грудень 2009 року (1072,79 грн. х 182 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 108,87 грн.), за січень 2010 року (1057,36 грн. х 181 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 104,36 грн.), за лютий 2010 року (1038,94 грн. х 150 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 84,45 грн.), за березень 2010 року (1026,49 грн. х 122 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 67,30 грн.), за квітень 2010 року (1010,56 грн. х 91 д х 2 ОС НБУ : 365 д. = 44,66 грн.).

Таким чином, позовна вимога ТОВ «Техноторг-Лізинг»про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 7845,44 грн..

Також, ТОВ «Технторг-Лізинг»просило господарський суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 6489,31 грн. та 2058,74 грн. 3% річних, господарським судом було задоволено вказані позовні вимоги, між тим, апеляційний господарський суд вважає розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, які складені позивачем та прийнято як вірні судом першої інстанції, помилковими, оскільки позивачем та господарським судом першої інстанції інфляційні втрати та 3% річних розраховувалися із суми заборгованості 77208,77 грн., натомість матеріали справи свідчать про те, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 62200,94 грн..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України в редакції боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним господарським судом при обчисленні розміру 3% річних та інфляційних втрат враховано розмір заборгованості по кожному лізинговому платежу, період, за який нараховано 3% річних та інфляційні втрати, оплати здійснені відповідачем, у звязку з чим, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення: 3% річних у сумі 1689,12 грн., інфляційних втрат в сумі 5905,61 грн..

Між тим, не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи ТОВ Фірми «Універсал-Експо»про відсутність заборгованості перед позивачем на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»у звязку з вилученням обєкту лізингу за виконавчим написом нотаріуса, оскільки ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені до такої відмови, між тим, під час розгляду справи лізингоодержувач такої вимоги не заявляв

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ Фірми «Універсал-Експо»слід задовольнити частково, рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2011р. по справі №5024/323/2011 змінити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що господарський спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобовязань з своєчасного та повного розрахунку по лізинговим платежам, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати, повязані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно зі ст. 44, ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2011р. по справі №5024/323/2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Експо»(м. Херсон, вул. Антипенко,89, п/р №260034630 у «Райффайзен Банк Аваль», МФО 352093, код ЄДРПОУ 24947253) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»(м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, п/р 26007001314737 в «ОТП Банк», МФО 326911, код ЄДРПОУ 34234628) заборгованості в сумі 62200 (шістдесят дві тисячі двісті) грн. 94 коп., інфляційні збитки в сумі 5905 (пять тисяч девятсот пять) грн. 61 коп., три проценти річних в сумі 1689 (одна тисяча шістсот вісімдесят девять) грн. 12 коп., пені в сумі 7845 (сім тисяч вісімсот сорок пять) грн. 44 коп. , а також 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 41 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 46 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»(м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, п/р 26007001314737 в «ОТП Банк», МФО 326911, код ЄДРПОУ 34234628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Експо»(м. Херсон, вул. Антипенко,89, п/р №260034630 у «Райффайзен Банк Аваль», МФО 352093, код ЄДРПОУ 24947253) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. 37 коп.

Зобовязати господарський суд Херсонської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15.07.2011р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.