Постанова № 16949905, 12.07.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р.Справа № 6/17-755-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №16 від 10.03.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність б/н від 28.03.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком-Одеса"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2011 р. (підписано 16.05.2011 р.)

по справі № 6/17-755-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком-Одеса"

про стягнення 86413,01 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2011 р., розгляд справи відкладався до 12.07.2011 р.

В судовому засіданні 12.07.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В Т А Н О В И В:

01.03.2011 р. ТОВ "СКФ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Марком-Одеса" про стягнення за договором про надання рекламних послуг №0103-101 від 01.03.2010 р. у сумі 86 413,01 грн., з яких: 77161,28 грн. основний борг, 4568 грн. інфляційні втрати, 3871,68 грн. пеня, 812,05 грн. 3% річних, 864,13 грн. державне мито та 236,00грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі № 14/164-10-5064 (суддя Демешин О.А.) позов ТОВ "СКФ" до ТОВ "Марком-Одеса" про стягнення 86413,01 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 77161,28 грн. боргу; 4568 інфляційних; 3871,68 грн. пені; 812,05 грн. сплати 3% річних; 864,13 грн. держмита та 236 гривень витрат за ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконано умов договору про надання рекламних послуг №0103-101 від 01.03.2010 р. щодо оплати послуг, у звязку з чим у відповідача залишилась заборгованість у розмірі 77161,28 грн., оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано своїх зобовязань по договору позивачем нараховано пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "Марком-Одеса" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2011 р. по справі № 6/17-755-2011, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, розірвати договір про надання рекламних послуг №0103-101 від 01.03.2010 р., стягнути з ТОВ "СКФ" на користь ТОВ "Марком-Одеса", заборгованість у сумі 36903,90 грн., мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що спричинило неможливість повноцінної участі скаржника у судовому процесі, також порушені норми матеріального права.

Представник відповідача був присутнім в судових засіданнях по даній справі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надавав, був присутнім в судових засіданнях, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення суду є обґрунтованим, винесеним без порушень норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Марком-Одеса", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області, 01.03.2010 р. між сторонами був укладений договір про надання рекламних послуг №0103-101 (далі Договір), відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов'язується надати комплексні рекламні послуги по виготовленню та розміщенню рекламної продукції Замовника у печатних виданнях, телеефірі на умовах та в строки передбачені даним договором та Додатком до нього.

Пунктом 3.2.8 встановлено, що Замовник зобов'язується оплачувати послуги Виконавця у відповідності до умов Договору та Додатків до нього.

Відповідно до розділу 5 Договору оплата послуг позивача здійснюється згідно відповідного Додатку до цього договору, протягом 3-х календарних днів з моменту закінчення виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, передбачених відповідним Додатком, Виконавець передає Замовнику Акт наданих послуг, який Замовник зобов'язується розглянути та підписати не пізніше 3 робочих днів з моменту його пред'явлення, або надіслати письмово мотивовану відмову від підписання.

Згідно Додатку №1 від 01.03.2010 р. до вказаного договору щомісячна вартість послуг склала 8000 грн. враховуючи ПДВ та податок на рекламу.

Як свідчать матеріали справи, з боку позивача зобов'язання по договору були виконані у повному обсязі, а саме: у ефірі телеканалів "100 відсотків", "ОНТ" та "Реноме плюс" була розміщена рекламна інформація про відповідача. Крім цього, рекламна інформація про відповідача була розміщена у друкованих засобах масової інформації: ділове видання "100 відсотків", а також журналах "Модний Мандарин", "Босе", "Свадебный журнал". Вказане підтверджується ефірними довідками та витягами з журналів.

ТОВ "Марком-Одеса" не виконало зобовязання по оплаті послуг в повному обсязі, встановлених п. 5.1, 5.2 договору та Додатком №1.

На оплату вказаних послуг, як це передбачено пунктом 3 Додатку № 1 до договору, позивачем виставлялись відповідні рахунки-фактури, які відповідачем були сплачені частково в розмірі 12 000 грн., а саме: 23.04.2010 р. 4000 грн., 18.05.2010 р. - 4000 грн., 20.07.2010 р. - 4000 грн.

Отже ТОВ "Марком-Одеса" здійснило платежі на виконання зобовязання по оплаті послуг частково. ТОВ "Марком-Одеса" не сплатило ТОВ "СКФ" заборгованість у сумі 77161,28 грн., що стало підставою для звернення ТОВ "СКФ" до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Марком-Одеса" про стягнення 86413,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання рекламних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "СКФ" належно виконало свої зобовязання за договором про надання рекламних послуг, а ТОВ "Марком-Одеса" не оплатило ці послуги.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовну вимогу ТОВ "СКФ" про стягнення з ТОВ "Марком-Одеса" заборгованості по орендній платі у сумі 77161,28 грн.

Також у позовній заяві ТОВ "СКФ" просило стягнути з відповідача пеню в розмірі 3871,68 грн., передбачені п. 5.3 договору про надання рекламних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що у разі не виконання або не своєчасного виконання оплати послуг Виконавця пеня подвійну облікову ставку.

Проаналізувавши зміст позовної заяви та розрахунок ціни позову, колегія суддів погоджується висновком місцевого господарського суду, за яким задоволено позовну вимогу про стягнення пені у сумі 3871,68 грн.

У позовній заяві ТОВ "СКФ" також просило стягнути інфляційні втрати та 3% річних за період з 01.08.2010 р. по 01.02.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

Дослідивши розрахунки інфляційних втрат, здійснені ТОВ "СКФ", апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовну вимогу про стягнення з ТОВ "Марком-Одеса" інфляційних у сумі 4568 грн. та 3% річних у сумі 812,05 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, через те, що йому не було надано можливості захистити свої права до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи є належні докази про належне повідомлення відповідача про час слухання справи. Крім того відповідно протоколів та ухвал господарського суду Одеської області представник відповідача був присутній у судових засіданнях, надавав клопотання про відкладення, надавав пояснення.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, додаткового правового аналізу не потребують та до уваги не приймаються.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ "Марком-Одеса" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2011 р. по справі № 6/17-755-2011 - без змін.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги відповідач недоплатив державне мито як то визначено п.4 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", судова колегія вважає за необхідне стягнути з ТОВ "Марком Одеса" недоплачене державне мито у розмірі 330, 00 грн. .

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2011 р. по справі № 6/17-755-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Марком-Одеса" без задоволення.

Стягнути з ТОВ "Марком-Одеса" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 30, код 25026727) до державного бюджету мито за подачу апеляційної скарги у сумі 330 грн.

Зобовязати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяО.Т. Лавренюк

СуддяЯ.Ф. Савицький

СуддяТ.Я. Гладишева