Постанова № 16949872, 01.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2011 № 20/35

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсакової Г.В.

суддів: Нєсвєтову Н.М.

Кондес Л.О.

при секретарі судового засідання Зайцевій А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю

від третьої особи 1: не зявились

від третьої особи 2: не зявились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011р.

по справі № 20/35 (суддя Палій В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс»

до Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Головне управління Державного казначейства України м. Києва2.Фінансове управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

про стягнення 591623,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №4/2 від 17.06.2008р., в сумі 591623,91грн., з яких: 527 014,50грн. - основного боргу, 17 301,58грн. - 3% річних, 47 307,83грн. збитків від інфляції (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.03.2011р).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. по справі № 20/35 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011 року, згідно ст. ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 22.04.2011р. порушено апеляційне провадження.

Ухвалою від 22.06.2011р. Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фінансове управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Фінансовим управлінням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у наданих поясненнях по суті спору зазначено, що фінансування видатків протягом 2009р.-2010р. на проведення розрахунків з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи в житловому фонді району проводилося через Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, яке відповідно до рішень сесії Дніпровської районної в місті Києві ради «Про бюджет Дніпровського району міста Києва на 2009 рік» та «Про бюджет Дніпровського району міста Києва на 2010 рік» було визначено одним із головних розпорядників коштів районного бюджету.

Головне управління Державного казначейства України м. Києва надіслало клопотання, в якому просить розгляд справи №20/35 здійснювати без участі свого представника.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» (підрядник) та Управлінням житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (замовник) укладено договір підряду №4/2 (далі договір), згідно умов якого підрядник бере на себе зобовязання виконати капітальні роботи по заміні інженерних мереж та ремонту бойлерів на обєктах за адресами, зазначеними в додатку №1 (далі роботи), а замовник зобовязується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно п.1.4 договору термін виконання робіт до 31.12.2008р.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт визначається згідно додатку 1, який є невідємною частиною договору, на суму 1706 605,00грн., в т.ч. ПДВ 284434,17грн.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що відповідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України виконання платіжних зобовязань по цьому договору можливо тільки при наявності відповідного бюджетного призначення та обсягів реального фінансування в наступному бюджетному періоді.

Згідно з п. 4.1 договору відповідач сплачує позивачу кошти на підставі оформлених та підписаних актів виконаних робіт по формі 2 КБ та довідок про вартість виконаних робіт по формі 3 КБ.

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку затримки оплати відповідачем, як бюджетної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку), відповідач зобовязується провести оплату позивачу за виконані роботи протягом 14 днів з дня надходження коштів на рахунок.

Згідно п.11.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивачем було виконано підрядні роботи на суму 733 747,20грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. форми №КБ-2в, які підписані уповноваженими представниками сторін 31.12.2008р. та скріплені їх печатками.

30.12.2008р. сторони за договором дійшли згоди та уклали Додаткову угоду №4/2 до договору, відповідно до умов якої, у звязку з відсутністю фінансування замовника, як бюджетної державної установи, остаточний розрахунок за виконані роботи у 2008р. в розмірі 733747,20грн., буде здійснено у 2009р. після затвердження кошторисних призначень, при наявності фактичних надходжень.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди сторони продовжили термін дії договору №4/2 від 17.06.2008р. до 31.12.2009р. та до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткову оплату за виконані підрядні роботи загалом на суму 206732,70 грн., проте не виконав свої зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт на суму 527014,50 грн., в звязку з чим у відповідача існує перед позивачем заборгованість за виконані роботи в сумі 527014,50 грн.

В звязку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача 527014,50 грн. боргу, а також нараховані на підставі ст. 625 ЦК України 47307,83 грн. інфляційних втрат та 17301,58 грн. -3 % річних за прострочку виконання відповідачем грошових зобовязань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті виконаних робіт на суму 527014,50 грн. в силу вимог ст. 530 ЦК України, ч.4 ст. 879 ЦК України та п.4.3. договору не настав, оскільки відсутні докази надходження на рахунок відповідача грошових коштів з державного бюджету станом на момент вирішення справи.

Проте, судова колегія з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобовязання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 4.1 договору відповідач сплачує позивачу кошти на підставі оформлених та підписаних актів виконаних робіт по формі 2 КБ та довідок про вартість виконаних робіт по формі 3 КБ.

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку затримки оплати відповідачем, як бюджетної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку), відповідач зобовязується провести оплату позивачу за виконані роботи протягом 14 днів з дня надходження коштів на рахунок.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач уклавши договір № 4/2 від 17.06.2008р. прийняв на себе зобовязання своєчасно оплачувати виконану роботу. Крім того, Додатковою угодою №4/2 від 30.12.2008р. до договору встановлено, що у звязку з відсутністю фінансування замовника, як бюджетної державної установи, остаточний розрахунок за виконані роботи у 2008р. в розмірі 733747,20грн., буде здійснено у 2009р. після затвердження кошторисних призначень, при наявності фактичних надходжень.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції Фінансовим управлінням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації письмових пояснень фінансування видатків протягом 2009р.-2010р. на проведення розрахунків з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи в житловому фонді району проводилося через Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, яке відповідно до рішень сесії Дніпровської районної в місті Києві ради «Про бюджет Дніпровського району міста Києва на 2009 рік» та «Про бюджет Дніпровського району міста Києва на 2010 рік» було визначено одним із головних розпорядників коштів районного бюджету.

У 2009 році для розрахунків з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи в 2008 році в районному бюджеті були передбачені асигнування в загальній сумі 16400,00 тис. грн., в тому числі:

-КФКВ 100101 «Житлово-експлуатаційне господарство» - 12613,3 тис. грн.;

-КФКВ 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади» - 3786,7 тис. грн.

У 2010 році за виконані ремонтні роботи в 2008-2009 роках 10226,2 тис. грн., в тому числі:

-КФКВ 100101 «Житлово-експлуатаційне господарство» - 7914,1 тис. грн.;

-КФКВ 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади» - 2312,1 тис. грн.

Крім того, Фінансове управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що виходячи з можливостей дохідної частини районного бюджету протягом 2008-2009 років Управлінню житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації для розрахунків з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи в 2008-2009 роках спрямовано 10494,0 тис. грн., в тому числі у 2009 році 6842,5 тис. грн.:

-КФКВ 100101 «Житлово-експлуатаційне господарство» - 6188,8 тис. грн.;

-КФКВ 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади» - 653,7 тис. грн.;

-У 2010 році 3651,5 тис. грн., а саме:

-КФКВ 100101 «Житлово-експлуатаційне господарство» - 2727,3 тис. грн.;

-КФКВ 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади» - 924,2 тис. грн.

Таким чином, відповідачу у 2009-2010 роках для розрахунків з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи в 2008-2009 роках були профінансовані кошти в сумі 10494,0 тис. грн. Проте, відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе зобовязання щодо оплати виконаних робіт, в звязку з чим виникла заборгованість в сумі 527014,50 грн., наявність якої визнається відповідачем.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені положення законодавства та встановлені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 527014,50 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 47307,83 грн. інфляційних втрат та 17301,58 грн. 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 47307,83 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2010р. по 21.01.2011р. та 17301,58 грн. -3 % річних за період з січня 2010 року по грудень 2010 року.

З огляду на обставини справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок майнових вимог в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. підлягає скасуванню, в звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга задовольняється повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. у справі № 20/35 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2011 року у справі № 20/35 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бульв. Праці,1/1, код ЄДРПОУ 26125064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової,11, код ЄДРПОУ 32306852) 527014,50 грн. основного боргу, 47307,83 грн. інфляційної складової боргу, 17301,58 грн. 3% річних, 5916,24 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бульв. Праці,1/1, код ЄДРПОУ 26125064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової,11, код ЄДРПОУ 32306852) 2958,12 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 20/35 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяКорсакова Г.В.

СуддіНєсвєтова Н.М.

Кондес Л.О.