Постанова № 16949855, 04.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011                                                                                           № 13/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           Кропивної Л.В.

          Поляк О.І.

при секретарі:           Чуприні І.В.

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 04.07.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011,

у справі           № 13/97 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Хотелс Менеджмент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн»

про стягнення 12278, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Хотелс Менеджмент» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» про стягнення 12278, 20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2011 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Хотелс Менеджмент» заборгованість в сумі 9978, 20 грн., державне мито в сумі 122, 78 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 230, 00 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою б/н від 12.05.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Так, зокрема, відповідач зазначає, що судом неправомірно було застосовано ст. 906 Цивільного кодексу України, якою передбачена відповідальність за порушення договору про надання послуг, оскільки в абонентському договорі сторони обумовили можливість одностороннього розірвання договору.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 13/97, вказану скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 04.07.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» (провайдер/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Хотелс Менеджмент» (абонент/позивач) був укладений абонентський договір № 1-Г від 01.07.2010, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати позивачу послуги з доступу до обраних позивачем каналів та обслуговувати багатоканальну мережу позивача, а позивач зобов’язався оплачувати ці послуги (а.с. 8-11).

Для належного прийому послуги абонент зобов’язаний придбати у провайдера 21 ресивер HDBOX та модифікувати систему (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 3.3.2 договору у разі розірвання договору в односторонньому порядку провайдер повертає вартість модифікації системи в повному обсязі за додатком 2.

Відповідно до п. 5.7. договору у випадку припинення надання послуг з вини провайдера, вартість послуг за місяць повинна бути зменшена на суму 100, 00 грн. за кожен календарний день в період ненадання послуги.

Договір набуває чинності через 2 дні після інсталяції обладнання, але не пізніше ніж 21 день з дня його підписання обома сторонами і діє протягом 35 місяців (п. 6.1 договору).

01 листопада 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до Договору, відповідно до якої сторони домовилися, що з 01.11.10 по січень 2011 включно, вартість послуг провайдера за договором складає щомісячну плату у розмірі 1500, 00 грн. (а.с. 14).

Починаючи з 14.12.2010 відповідач припинив виконання своїх обов’язків за абонентським договором.

Листом № 213 від 22.12.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» повідомило позивача про розірвання абонентського договору № 1-Г від 01.07.2010 у зв’язку з виникненням технічних складностей по наданню доступу до пакету телеканалів і датою припинення договору було визначено 22.12.2010 (а.с 15).

Позивач зазначає, що з метою здійснення демонтажу обладнання (супутникових ТБ-тюнерів та кабельної системи ТБ серверній) він звернувся до ТОВ «Ен-Ай-Ес» і таким чином з вини відповідача поніс збитки, пов’язані з демонтажем обладнання, придбаного та встановленого на підставі договору, у сумі 9928, 20 грн., що підтверджується рахунком № Сч-0008238 від 27.12.2010 (а.с. 16).

17.01.2011 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 109 з вимогою погасити заборгованість у сумі 40 451, 24 грн. (а.с. 20-22).

04.02.2011 відповідач надав відповідь на претензію зазначаючи, що вартість модифікації системи буде повернута у сумі 27532, 04 грн. 10.02.2011 (а.с. 23-24).

На виконання вимоги, передбаченої п. 3.3.2 договору, відповідач повернув позивачу вартість обладнання та модифікації системи в повному обсязі на суму 27523, 04 грн. відповідно до платіжного доручення № 848 від 08.02.2011 (а.с. 32).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на понесені ним в результаті здійснення демонтажу обладнання витрати у сумі 9 928, 20 грн., а тому на підставі ст. 906 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 9 928, 20 грн. збитків та 2350, 00 грн. заборгованості згідно п. 5.7. договору.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, до даних правовідносин застосовуються приписи Глави 63 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 906 Цивільного кодексу України збитки завдані замовником невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором, а тому стягнув витрати за демонтаж обладнання у сумі 9 928, 20 грн.

Проте, дослідивши умови абонентського договору, зокрема п. 3.3.2, яким передбачено, що у разі розірвання договору в односторонньому порядку провайдер повертає вартість модифікації системи в повному обсязі за додатком 2, колегія суддів дійшла висновку про те, що сторонами в даному договорі була погоджена одностороння відмова від договору, а тому стягнення збитків за невиконання або неналежне виконання договору про надання послуг є неправомірним, оскільки виникнення збитків можливе лише при наявності діючого договору.

Як було встановлено вище, листом № 213 від 22.12.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» повідомило позивача про розірвання абонентського договору № 1-Г від 01.07.2010 у зв’язку з виникненням технічних складностей по наданню доступу до пакету телеканалів і датою припинення договору було визначено 22.12.2010, а тому відповідно до умов п. 3.3.2, абонентський договір є розірваним з 22.12.2010 і до нього застосовуються наслідки передбачені ч. 3 ст. 651 та ст. 907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення витрат за демонтаж обладнання у сумі 9 928, 20 грн., з огляду на односторонню відмову від абонентського договору.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 2350, 00 грн. заборгованості згідно п. 5.7. договору, колегія суддів погоджується з розрахунком суду, відповідно до якого плата має бути зменшена на фактичну кількість днів ненадання послуги до припинення дії договору, тобто з 14.12.2010 до 22.12.2010, а тому, враховуючи оплату за грудень у сумі 1500, 00 грн. – 650, 00 грн. - оплата за надану послугу 1- 13 грудня – 800, 00 грн. - оплата до кінця місяця, заборгованість за ненадання послуг становить 50, 00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 13/97 – частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 13/97 скасувати частково.

3.          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 44а, код ЄДРПОУ 35760600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ХОТЕЛС МЕНЕДЖМЕНТ» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2. оф. 43, код ЄДРПОУ 35850552) 50, 00 грн. заборгованості за договором, 0, 50 грн. державного мита та 0, 96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ХОТЕЛС МЕНЕДЖМЕНТ» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2. оф. 43, код ЄДРПОУ 35850552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталфлай Юкрейн» (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 44а, код ЄДРПОУ 35760600) 49, 64 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

8. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          Кропивна Л.В.

                                                                                          Поляк О.І.