Постанова № 16949846, 12.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 року Справа № 5005/3147/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 11.01.11, представник;

представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2011р. у справі № 5005/3147/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 304359грн.31 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.11 (суддя Петрова В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" задоволено частково. З товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" стягнуто 325грн.01коп. пені, 2785грн.92коп. річних, 15390грн. 02 коп. інфляційних втрат, 1019грн. 51 коп. держмита та 79грн.05коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення 83449грн. 83коп. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" просить його скасувати посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" від 11.07.11 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, тому що думка представників відповідача з приводу доводів апеляційної скарги була заслухана у попередньому судовому засіданні, матеріали справи є достатніми і незявлення представників товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" (покупець) було укладено договір № 10/4, за умовами якого продавець зобовязався продати, а покупець - купити прес-пакетировщик гідравлічний, моделі GA-5000 італійського виробника "Antonelli s.r.l", в подальшому (товар), у комплектності згідно до специфікацій.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань, якщо інше не зазначено в додаткових угодах.

Частиною 1 статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно п. 3.1 договору після виставлення рахунку на 25 % попередню оплату товару покупець зобовязується оплатити його впродовж 5 банківських днів. Після отримання підтвердження від продавця про готовність відвантаження, покупець здійснює доплату 75 % вартості товару впродовж 3-х банківських днів (п. 3.2 договору).

Згідно п. 5.2. договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту повної оплати поставленого товару покупцем, у відповідності з умовами даного договору.

Після того як товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" про готовність до відвантаження, 13.08.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" (покупець) було складено акт б/н до договору, в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" прийняло товар, покупець претензій по якості товару не має і згоден оплатити його на умовах договору. Цим актом підтверджується, що продавець виконав свої зобов'язання за договором вчасно і в повному обсязі.

Одержання відповідачем товару підтверджується також видатковою накладною від 13.08.08 № 327.

У відповідності з п. 2.1 договору ціна товару встановлюється у гривнях і складає еквівалент 167350 євро у перерахунку за курсом НБУ + 1% на день, що відповідає оплатам.

Оскільки ціна товару є напряму залежною від курсу євро згідно даних НБУ, то до уваги береться дата проведення оплати відповідачем з урахуванням курсу євро згідно даних НБУ на день оплати.

Позивачем неодноразово направлялись листи з вимогою виконати сплату заборгованості за договором від 10.04.2008 року № 10/04, у тому числі 04.08.2010 року позивачем був направлений лист-претензія до відповідача за № 08/04-003 про сплату боргу за договором від 10.04.2008 № 10/04 року в сумі 271099грн. 17 коп., що становить 25726 грн. 31 коп. євро, в перерахунку по курсу НБУ + 1% на день направлення листа-претензії та штрафні санкції у сумі 263682грн. 63 коп., розрахунок яких наведено в розрахунках до листа-претензії від 04.08.2010 року № 08/04-003. (а.с. 29-32).

На вищезгаданий лист-претензію від товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" надійшов лист від 25.08.2010 року № 2508-2, в якому відповідач погодив суму заборгованості 271099грн. 17 коп. та запропонував графік сплати боргу: з вересня 2010 року по січень 2011 року - п'ять платежів по 50000 грн. та в лютому 2011 року 21099грн. 17 коп. Але оплата заборгованості здійснювалась згідно вищенаведеного графіку до 29.12.2010 року (14.09.2010 р. перераховано 50 000 грн., 29.10.2010 р. - 50 000 грн., 29.11.2010 р. - 50 000 грн. та 29.12.2010 р. 37649грн. 34 коп.). В загальній сумі за графіком погашення заборгованості, який був запропонований відповідачем, було сплачено 187649грн. 34 коп.

У зв'язку з тим, що покупець не виконав умови договору і вчасно не розрахувався з продавцем у відповідача перед позивачем станом на 09.03.2011 року існувала заборгованість у сумі 90115грн. 91 коп.

Після подання позову до суду товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" перераховано 83449 грн. 83 коп.

Таким чином загальна сума проведених відповідачем оплат становить 271099 грн. 17 коп.

Відмовляючи у стягненні 6666 грн. 08 коп. (90115 грн. 91 коп. 83449 грн. 83 коп.) господарський суд вказав, що в цій частині вимоги не є обґрунтованими. Між тим офіційний курс євро до гривні за даними Національного банку України станом на 09.03.2011 року дорівнював 11,075019; частина суми боргу в євро дорівнювала 8056,30 (вісім тисяч п'ятдесят шість євро тридцять євро центів); 8056,30 х 11,075019 + 80,563 = 90 115грн. 91 коп. Після пред'явлення позову відповідач у добровільному порядку погасив частину суми основного боргу перед позивачем в сумі 83449грн. 83 коп., що підтверджується платіжним дорученням відповідача від 23.03.2011 року № 263. Тобто, на момент звернення до суду з позовом ця вимога була цілком правомірною та обґрунтованою.

Крім того, у п. 2.1 договору сторони узгодили, що ціна товару встановлюється у гривнях та складає еквівалент відповідної суми євро, у перерахунку за курсом Національного банку України + 1% на день відповідних оплат. Зміст даного пункту договору не суперечить приписам Конституції України, Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Закону України від 20.05.1999 р. № 679-XIV «Про Національний банк України», на які посилається відповідач. Визначення ціни товару та проведення усіх розрахунків за договором здійснювалось виключно у національній валюті України - гривні. Іноземна валюта - євро була застосована лише як спосіб вираження грошових зобов'язань між сторонами договору. Вказані умови повністю відповідають змісту ч. ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, де зазначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

До того ж, в силу частин 1,2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Умови визначення ціни товару не суперечать чинному законодавству України та були погоджені сторонами ще при укладанні договору.

З урахуванням викладеного судом неправомірно відмовлено у стягненні 6666 грн. 08 коп. боргу.

У відповідності з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, кінцевий строк виконання зобовязання по оплаті товару відповідачем - 11.08.10.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.1.1 договору № 10/04 передбачено, що за прострочення оплати на будь-якому з етапів покупець виплачує штраф у розмірі 0,35 % за кожний день прострочення від загальної суми договору.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в даному Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушення їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, яка розраховується в процентах від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що пеня - це неустойка, яка розраховується в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розрахунок суми штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (143102грн. 21 коп.) складений позивачем в порушення приписів Закону України від 22.11.96 р. №543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно ст.3 Закону України від 22.11.96 р. №543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені ... обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем розрахунок штрафних санкцій складено частково із застосуванням норм чинного законодавства /в частині подвійної облікової ставки НБУ/, а частково із застосуванням умов договору /в частині бази нарахування пені/. Такий розрахунок суми неустойки не знаходить свого обґрунтування нормами чинного законодавства, а тому не може бути взятий за основу при постановленні рішення за цим спором.

Посилання позивача в обґрунтування наведеного ним розрахунку штрафних санкцій на приписи ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, є помилковими. Оскільки Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є спеціальним для правовідносин, які виникають в результаті несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, тобто таким, нормами якого слід керуватись при визначенні розміру штрафних санкцій та бази, від якої слід їх розраховувати у даних спірних правовідносинах. Окрім того, у вступній частині цього Закону наведено вичерпний перелік правовідносин, на які його дія не розповсюджується, виходячи з якого слід вважати правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем в результаті виконання зобов'язань за договором від 10.04.2008р., такими, що саме регулюються нормами згаданого Закону.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при розрахунку розміру штрафних санкцій слід керуватись приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.

Таким чином штраф має бути нараховано з 10.09.10 (дата, визначена позивачем) по 12.01.11 згідно наступного розрахунку:

- за період з 10.09.10 по 14.09.10 на суму 271099грн. 17коп. (прострочка 5 днів) 575 грн. 62 коп.;

- за період з 15.09.10 по 29.10.10 на суму 221099грн. 17коп. (прострочка 45 днів) 4225 грн. 11 коп.;

- за період з 30.10.10 по 29.11.10 на суму 171099грн. 17коп. (прострочка 31 день) 2252 грн. 42 коп.;

- за період з 30.11.10 по 29.12.10 на суму 121099грн. 17коп. (прострочка 30 днів) 1542 грн. 77 коп.;

- за період з 30.12.10 по 12.01.11 на суму 90115грн. 91коп. (прострочка 5 днів) 535 грн. 76 коп.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не довів установленими у Господарському процесуальному кодексі України засобами доказування факту знецінення євро, тобто валюти, в якій виражено грошове зобовязання і за якою обраховується сума боргу за договором. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Відповідно оглядового листа Вищого господарського суду України від 26.07.02 № 01-8/870 щодо огляду практики вирішення спорів, повязаних з розрахунками, вираження у договорі грошових зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, повязаних із знеціненням валюти боргу.

Відтак стягнення з відповідача втрат від інфляції є неправомірним.

Сума річних і період їх нарахування позивачем визначені невірно. Враховуючи положення ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України і момент виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" зобовязання по оплаті до 11.08.10 включно, річні повинні нараховуватись починаючи з 12.08.10, а саме:

- з 12.08.10 по 14.09.10 на суму 271099 грн. 17 коп. 757 грн. 59 коп.;

- з 15.09.10 по 29.10.10 на суму 221 099 грн. 17 коп. 817 грн. 76 коп.;

- з 30.10.10 по 29.11.10 на суму 171099 грн. 14 коп. 435 грн. 95 коп.;

- з 30.11.10 по 29.12.10 на суму 121099 грн. 14 коп. 298 грн. 60 коп.;

- з 30.12.10 по 23.02.11 на суму 90115 грн. 91 коп. 414 грн. 78 коп., а всього 2724 грн. 68 коп.

За таких обставин рішення підлягає скасуванню частково.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.11 у справі № 5005/3147/2011 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ 6666 грн. 08 коп. основного боргу, 9131 грн.68 коп. штрафу, 2724 грн. 68 коп. річних, 185 грн. 22 коп. держмита і 14 грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

У стягненні 64689 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 133970 грн. 53 коп. штрафу і 3 727 грн. 35 коп. річних відмовити.

В частині 83449 грн. 83 коп. основного боргу провадження у справі припинити.»

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ 77 грн. 36 коп. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя А.К.Дмитренко

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя В.І.Крутовських

повний текст постанови виготовлений 13.07.11