Постанова № 16949845, 12.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 року Справа № 5005/2485/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю прокурора Грицько А.С. помічник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону посвідчення № 113 від 20.09.2010 року.

За участю представників сторін:

від позивача-2: ОСОБА_1 представник, довіреність №364 від 18.02.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 10.07.10;

представник позивача-1 та третьої особи у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Івала", м.Дніпропетровськна рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011р. у справі № 5005/2485/2011

за позовом військового прокурора Донецького гарнізону, м.Донецьк в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України, м.Київ

позивача-2: квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Донецький обласний військовий комісаріат, м.Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "Івала", м.Дніпропетровськ

про стягнення 2296грн. 80 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.11 (суддя Боділовська М.М.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" стягнуто 2296грн. 80 коп. заборгованості, 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Івала", просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Військовий прокурор Донецького гарнізону та квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ у відзивах на апеляційну скаргу просять рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Міністерство оборони України та Донецький обласний військовий комісаріат відзиви на апеляційну скаргу не надали, своїх представників у судове засідання не направили, про час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

Заслухавши пояснення представників квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, відповідача і прокурора, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Військовим прокурором Донецького гарнізону заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за грудень 2010р. в сумі 2296грн. 80 коп. з посиланням на договір від 21.12.2008р. №89. Але предметом договору від 21.12.2008р. № 89 не є зобов'язання по відшкодуванню вартості послуг з водопостачання. Договір від 21.12.2008р. № 89 має назву "Договір про відшкодування вартості електричної енергії" та згідно змісту цього договору мова йде про відшкодування вартості електричної енергії (а.с.102 - 103), а не водопостачання та водовідведення.

Протягом розгляду спору у господарському суді ані військовий прокурор, ані жодний із позивачів не надали суду уточнення позовних вимог.

Господарський суд зазначив в оскаржуваному рішенні, що в тексті позовної заяви припущено описку та до позовної заяви додано договір № 81 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, а не договір № 89.

Однак господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог, що суперечить ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і є підставою для скасування рішення по справі як такого, що прийнято з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Також необхідно зазначити, що позивач в якості доказу споживання води та кількості спожитої води товариством з обмеженою відповідальністю "Івала" посилається на акт від 18.11.2010р. Проте цей акт не є належним доказом по справі.

Так в акті зазначено, що за період з 04.10.2010р. по 18.11.2010р. згідно графику роботи холодильного обладнання ДОВК, переданого у тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю "Івала", та згідно наказу МО № 85 від 1990р. - вода 255,2 куб.м. Тобто в акті зазначений період з 04.10.2010р. по 18.11.2010р., а позовні вимоги заявлені з приводу стягнення заборгованості за грудень 2010р.

Крім того, у відповідності до умов укладеного договору від 21.12.2008р. № 81 підставою для оплати послуг з водопостачання є рахунок. У позовній заяві позивач послався на рахунок від 16.12.2010р. № 896, але в цьому рахунку зазначений зовсім інший період надання послуг, а саме: грудень 2009р., а не грудень 2010р. (а.с.19).

Інших рахунків позивачем до матеріалів справи додано не було. Тобто зобов'язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за грудень 2010р. у товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" не виникло, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Судом першої інстанції не досліджено всі ці обставини, що призвело до прийняття неправильного рішення.

З урахуванням викладеного рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.11 у справі № 5005/2485/2011 скасувати.

У позові відмовити.

Головуючий суддя А.К.Дмитренко

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя В.І.Крутовських

повний текст постанови виготовлений 13.07.11