Постанова № 16949844, 04.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 року Справа № 5005/2620/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 16.11.10; ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.11 у справі №5005/2620/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна музика”, м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про стягнення компенсації 56650 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011 р. (суддя Подобєд І.М.) стягнуто з відповідача на користь позивача 56650,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, а також в доход Державного бюджету України суму 5665,00 грн. штрафу. Судові витрати по справі покладено на відповідача.

При винесенні рішення господарський суд виходив із доведеності факту здійснення відповідачем розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників аудіовізуальних та музичних творів на DVD-ROM дисках та примірників фонограм і зафіксованих в них музичних творів на СD-ROM дисках в порушення норм ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, ст.3, ч.2 ст.10 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних”, а також майнових авторських прав ТОВ “Чесна музика”.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем, з посиланням на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність встановлених судом обставин справи, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, порушення та неправильне застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про відмову у позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарським судом не зясовано фактичну наявність у позивача прав на обєкт інтелектуальної власності та їх обсяг, вказує про недоведеність факту того, що проданий диск є контрафактним і його розповсюдження є порушенням авторського права; вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм вітчизняного законодавства, оскільки має бути застосоване законодавство Російської Федерації, зважаючи на місце укладення ліцензійного договору.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 26.02.2008р. державним інспектором з питань інтелектуальної власності ДДІВ МОН України із залученням представника правовласника ТОВ "Чесна музика" було здійснено перевірку дотримання чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бр. Трофімових, буд. 38, у приміщенні магазину “ПІК”.

Вказаною вище перевіркою було встановлено, що відповідачем через реалізатора гр. ОСОБА_4 на вказаному обєкті здійснювалось розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників аудіовізуальних творів та примірників фонограм і зафіксованих в них музичних творів на DVD-ROM дисках, а також примірників фонограм і зафіксованих в них музичних творів на CD-ROM дисках, які не були марковані контрольними марками, чим було порушено ст.ст. 3, 8, 10 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних".

Даний факт підтверджується відповідним актом перевірки № 9 від 26.02.2008р., поясненнями реалізатора ОСОБА_4, поясненнями самої ФОП ОСОБА_3, які знаходяться в матеріалах справи.

В ході проведення вказаної перевірки у відповідача була вилучена продукція на CD-ROM дисках у кількості 421 одиниць та DVD-ROM дисках у кількості 1387 одиниці, про що складений відповідний протокол огляду та вилучення від 26.02.2008р., а у додатку до протоколу огляду та вилучення було зроблено опис вилученої продукції.

Зі змісту протоколу огляду та вилучення від 26.02.2008р. та пояснень ОСОБА_3 вбачається, що на оглянутих примірниках аудіовізуальної продукції зміст запису відповідає написам на упаковках, що також спростовує заперечення відповідача щодо фактичної наявності спірних музикальних творів на зазначеному диску.

Як вбачається із вищевказаних документів про перевірку діяльності відповідача, на 141 DVD-ROM дисках та 9 CD-ROM дисках формату МР3, немаркованих контрольними марками, розповсюдження яких здійснював Відповідач шляхом продажу та пропонування до продажу, знаходились музичні твори.

Способом надання відомостей для споживача про такий вид товару як СD-ROM диск є поліграфічна обкладинка, яка має містити інформацію, зокрема про зміст записів на диску, про його виробника та контрольну марку тощо.

Серед музичних творів, які знайшли своє відображення на вилучених у відповідача дисках, мали місце твори, виключні майнові авторські права на які на території України станом на момент вчинення правопорушення належали позивачу ТОВ “Чесна музика” відповідно до укладеного ліцензійного договору №ИК/08-11/2 виключна ліцензія від 01.01.2008р. з додатком № 1, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Издательство Монолит”, який є субєктом виключних авторських прав на твори з каталогу Правовласника. За умовами зазначеного договору товариству з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" (Ліцензіату) передані виключні майнові авторські права на використання у межах території України творів, зазначених у додатках до цього договору (Додаток № 1 від 01.04.2008р. містить конкретний перелік творів), способами, передбаченими розділом 3 цього договору, зокрема, позивачу було передано право (виключне майнове авторське право) розповсюджувати примірники творів (п. 3.1.3).

За змістом п. 1.16 умов договору №ИК/08-11/2 від 01.01.2008р., Позивач набув право використовувати визначені цим договором твори протягом строку з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., тобто договір був чинним на момент вчинення правопорушення відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать: виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до ч.3 ст.426 ЦК України використання обєкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Таким правомірним використанням, відповідно до ст.3 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних”, є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм та баз даних, а також їх прокат за умови їх маркування контрольними марками.

Контрольною маркою, відповідно до ст.2 вказаного Закону, є спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист.

Як встановлено ч.2 ст.10 цього Закону, роздрібна торгівля примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних, не маркованих контрольною маркою, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що ним здійснювався продаж та пропонувалась до продажу продукція із зазначеними музичними творами, яка не мала контрольної марки, що свідчить про недотримання авторських прав і суміжних майнових прав, зокрема права на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів.

Таким чином, відповідачем під час здійснення комерційної діяльності були порушені норми ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, ст.3, ч.2 ст.10 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних”, а також майнові авторські права, які належали позивачу ТОВ “Чесна музика”.

Згідно ч.1 ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав субєкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобовязаний у встановлених пунктом “г” цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Згідно положень п.33 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 року №04-5/1107 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних із захистом прав інтелектуальної власності”, розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог залежно від характеру порушень, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання обєкта авторського права); передбачений розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля.

Також, відповідно до ч.3 ст.52 цього Закону, суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

З урахуванням вищезазначених обставин справи та положень закону, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача передбаченої чинним законодавством України компенсації в сумі 56650,00 грн., обґрунтовано обчисленої виходячи з 10 мінімальних заробітних плат та з урахуванням обсягу порушення авторських прав (кількість творів).

При цьому судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно враховано при визначенні розміру компенсації системний характер порушень відповідачем законодавства про захист авторського права та суміжних прав, а також те, що реалізація CD-ROM- та DVD- дисків є основним видом діяльності відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Також, враховуючи доведеність факту навмисного порушення відповідачем діючого законодавства у сфері захисту авторських та суміжних прав, судом правомірно стягнуто на підставі ч.3 ст.52 Закону України “Про авторське право та суміжні права” штраф у розмірі 10 % від суми присудженої компенсації, що становить 5665,00 грн.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.

Факт вилучення у відповідача дисків, на яких знаходилися музичні твори, виключні майнові права на які належать позивачу, та розповсюдження відповідачем примірників цих творів підтверджується наявними у справі доказами. Ліцензійний договір №ИК/08-11/2 виключна ліцензія від 01.01.2008р., копія якого міститься у матеріалах справи, був дійсним на момент проведення перевірки, його державна реєстрація законом не передбачена. Як вірно зазначено господарським судом, чинне законодавство не вимагає наявності у правовласника повного ланцюга копій авторських прав від первинних авторів музики і тексту до поточного правовласника.

Позивач ТОВ “Чесна музика” як особа, якій автори передали свої авторські майнові права, є субєктом авторського права у розумінні cт.7 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, а вказані договори є належною правовою підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених виключних авторських прав.

Необґрунтованим є посилання відповідача на сплив позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом в межах загального строку позовної давності з моменту вчинення правопорушення. При цьому за змістом ч. 3 ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” штраф до бюджету стягується у випадку присудження на користь позивача відповідної суми. Оскільки йдеться про охорону та захист авторських прав і суміжних майнових прав у звязку з їх порушенням на території України, застосуванню підлягає право України.

За викладеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно і обєктивно розглянуті всі обставини справи в їх сукупності, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.11 у справі №5005/2620/2011залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя І.М.Науменко

Суддя

О.В. Голяшкін