Рішення № 16949744, 06.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 5023/3980/11

вх. № 3980/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1. (дов. № 178 від 17.06.2011 р.)

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" м. Київ

до Навчально-наукового інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м. Харків

про стягнення 5 899,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Навчально-наукового інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (надалі - Відповідач) заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 5 899,20 грн. та покладенням на Відповідача судових витрат.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, у зв'язку з тим, що 04.02.2010 р. на рахунок Позивача надійшла грошова сума у розмірі 1000,00 грн. за послуги з очищення каналізації, згідно до договору № 156 від 21.11.2008 р. Також надано додаткові документи які суд долучає до матеріалів справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Позивачем та Відповідачем було складено та підписано договір на виконання підрядних робіт № 156 від 21.11.2008 року, згідно якого за дорученням Відповідача Позивачем було виконано роботи з очищення каналізації.

Загальна сума по Договору склала 5 900,00 гри. (п'ять тисяч дев'ятсот гри. 00 коп.), в тому числі ПДВ (20%) складає 983,33 гри. ( дев'ятсот вісімдесят три гри.. 33 коп.).

Згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в підписаного Сторонами 22 листопада 2008 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, що засвідчують виконання робіт та їх якість, вартість виконаних підрядних робіт становить 5899,20 гри.

Позивачем зі своєї сторони умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується вищевказаним підписаним Актом приймання виконаних підрядних робіт довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та іншими документами, що додаються до даної позовної заяви.

Позивач зазначає, що Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, що також підтверджується відсутністю в матеріалах справи даних доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно п. 3.3. зазначеного договору Відповідач брав на себе зобов'язання провести кінцевий розрахунок за виконані роботи не пізніше 31 грудня 2008 року

Згідно чинного законодавства та звичаїв ділового обороту, факт виконання робіт підтверджується підписанням актів виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України: «...замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк...».

Станом на момент розгляду справи, відповідачем надано банківський витяг, де зазначено, що 04.02.2010 р. на рахунок Позивача надійшла грошова сума у розмірі 1000,00 грн. за послуги з очищення каналізації, згідно до договору № 156 від 21.11.2008 р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у позові слід відмовити частково.

Суд при вирішенні питання про часткову відмову у задоволенні позовних вимог застосовував наступні положення законодавства:

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Оскільки Відповідачем заборгованість за договором на виконання підрядних робіт № 156 від 21.11.2008 р. сплачено лише у розмірі 1000,00 грн. 04.02.2010 р., що підтверджується банківським витягом, а щодо решти заборгованості у розмірі 4899,20 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, на підставі чого Відповідач визнається судом таким, що не виконав зобовязання за даним Договором.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за Договором у розмірі 4 899,20 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 626, Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Навчально-наукового інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (61000, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-а, р/р 26005001001828 філії ВАТ «Перший інвестиційний Банк»в м. Харків, МФО 350783, код ЄДРПОУ 26450516, ІПН 264505120332, св.. плат. ПДВ 29145006), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (010151, м. Київ, вул. Цитадельна 6/8, р/р 26000060407541 в Печерській філії «Приватбанк», МФО 300711, код ЄДРПОУ 35634715) заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 4 899,20 грн.; 102,00 грн. - державного мита сплаченого за подання позову та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 08 липня 2011 року

по справі № 5023/3980/11.