Рішення № 16949390, 11.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 р. Справа № 5010/1018/2011-19/44

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано - Франківськ,76010

до відповідача: дочірнього спеціального науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКТРУМ-ХХІ" відкритого акціонерного товариства "Родон" вул. Вовчинецька,225, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості на суму 23407 грн. 27 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, (довіреність № 05-16/56 від 10.01.11.)

від відповідача: представник ОСОБА_2, (довіреність № 532 від 01.06.11.)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось в суд із позовом до дочірнього спеціального науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКТРУМ-ХХІ" відкритого акціонерного товариства "Родон" про стягнення заборгованості на суму 23407,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеної угоди щодо оплати вартості робіт по технічному огляду і профілактичному обслуговуванню обладнання газового господарства, яке належить замовнику.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав клопотання вх.№5865/2011-свх від 11.07.11 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, а саме в тій сумі , яка підтверджена актами планового технічного обслуговування і перевірки газових приладів.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

У січні 2005року між сторонами даного спору укладено договір №800/4024, відповідно до якого позивач - виконавець прийняв на себе технічний огляд і профілактичне обслуговування обладнання газового господарства, яке належить замовнику.

Відповідно до п.1 договору, замовник зобов"язаний оплатити вартість робіт по технічному огляду і профілактичному обслуговуванню обладнання у встановлені терміни в сумі згідно розділу II угоди. Угодою передбачена поквартальна оплата за надані послуги.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просить суд стягнути із відповідача борг у сумі 21911,27 грн. за період з 01.01.08 до 01.01.11. та у підтвердження факту надання послуг подав суду Акти планового технічного обслуговування і перевірки газових приладів від 05.06.08, 28.01.08, 27.03.08, 09.12.08, 02.06.09. (а.с.19-22).

Дослідивши подані документи, судом встановлено, що Акти від 28.01.08, 27.03.08, 09.12.08, 02.06.09. (а.с.19-22) підписані відповідальними працівниками відповідача. Долучений позивачем до справи Акт від 05.06.08 (а.с.18) не містить ні назви відповідача, ні підпису відповідального працівника, а тому не може бути розцінений судом як належний та допустимий доказ, що підтверджує факт надання послуг, передбачених умовами угоди.

Отже, матеріали справи містять документальні докази виконання умов угоди позивачем - фактичного надання послуг лише за 4-ий квартал 2008 року та 1-ий, 2-ий, 3-ій квартали 2009 року.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В порушення договірних зобов"язань відповідач не сплачував платежі, відповідно до умов угоди.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення Р.2. угоди, заборгованість відповідача перед позивачем за розрахунком суду складає 8016,84 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечення в судовому засіданні проти позову заявив частково, в сумі , яка не підтверджена актами планового технічного обслуговування і перевірки газових приладів та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання по оплаті вартості робіт по технічному огляду і профілактичному обслуговуванню обладнання газового господарства, яке належить замовнику в сумі 8016,84 грн., тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. В решті суми основної заборгованості, слід відмовити за недоведеністю факту надання послуг.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно поданого позивачем розрахунку інфляційні втрати за період жовтень 2010 - березень 2011 р. становлять 1199,84 грн.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом здійснено перерахунок правильності нарахування інфляційних втрат.

Так, інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного суду України, викладених у листі №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Сума інфляційних нарахувань здійснена за заявлений позивачем період, обгрунтований розмір якої є 400,62 грн. Решта позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат до задоволення не підлягає.

Як вбачається з поданого розрахунку, позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних, що згідно поданого розрахунку складає 295,97 грн.

Дослідивши поданий розрахунок 3% річних нарахованих позивачем за період жовтень 2010 - березень 2011 р., суд вважає його необгрунтованим та зробив перерахунок, згідно якого сума річних, що підлягає до задоволення становить 119,26 грн. В решті суми 3% річних слід відмовити.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов"язань щодо оплати вартості робіт по технічному огляду і профілактичному обслуговуванню обладнання газового господарства та часткового визнання заявленого позову відповідачем, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в сумі 8536,72 грн., в тому числі: 8016,84 грн.- основного боргу, 119,26 грн.- 3% річних, 400,62 грн. - інфляційних втрат.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-7, 33,34,43 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до дочірнього спеціального науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКТРУМ-ХХІ" відкритого акціонерного товариства "Родон"задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього спеціального науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКТРУМ-ХХІ" відкритого акціонерного товариства "Родон" вул. Вовчинецька,225, м. Івано-Франківськ,76000 (код 30106883)на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано - Франківськ,76010 (код 20551297) - 8016,84 (вісім тисяч шістнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) - заборгованості, 119,26 (сто дев"ятнадцять гривень двадцять шість копійок)- 3% річних, 400,62 (чотириста гривень шістдесят дві копійки) - інфляційних втрат а також 102,00 (сто дві гривні ) - судових витрат по сплаті державного мита та 86,07( вісімдесят шість гривень сім копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 15.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Максимів Т. В. 15.07.11